"19" жовтня 2009 р. Справа № 15/134-09-4433
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Петрова В.С.
При секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників:
від позивача - Коломацький М.Г.,
від відповідачів:
1) ФОП ОСОБА_2 - не з'явився,
2) ТОВ „Камрад-Вин” - Шевченко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Науково-виробничого підприємства „Нива” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Камрад-Вин” про стягнення 1 414 032,27 грн., -
Науково-виробниче підприємство „Нива” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Камрад-Вин” заборгованості в сумі 456918,30 грн., посилаючись на наступне.
Між НВП „Нива” ТОВ і ФОП ОСОБА_2 був укладений договір від 10.05.2007 р., згідно якого позивач передає у власність ФОП ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань щодо сплати вартості продукції вино і винну продукцію, а останній в свою чергу зобов'язується прийняти товар і оплатити його.
03 березня 2009 року між НВП „Нива” та ТОВ „Камрад Вин” з метою забезпечення виконання ФОП ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань щодо сплати вартості продукції був укладений договір поруки, за яким поручитель - ТОВ „Камрад Вин” та боржник - ФОП ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання.
Так, позивач посилається на те, що згідно п. 2.6, п. 4.3 договору від 10.05.2007 р. ФОП ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати отриманий товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару. При цьому датою переходу права власності на товар вважається дата передачі товару покупцю, про що свідчить відмітка в накладній про отримання товару.
Продавець згідно видаткових накладних за період з 16.04.2009 р. по 29.06.2009 р. передав товар на загальну суму 456 918,30 грн., а покупець прийняв товар. Однак, за отриманий товар ФОП ОСОБА_2 не розрахувався.
Таким чином, позивач, посилаючись на те, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, просить стягнути з відповідачів суму боргу в розмірі 456 918,30 грн. у рівних долях.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.09.2009 р. порушено провадження у справі № 15/134-09-4433 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.
12.10.2009 р. позивач звернувся до суду з уточненнями позовної заяви, згідно яких позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість в сумі 1 414 032,27 грн., що існує станом на 12.10.2009 р. Так, у зазначених уточненнях позивач зазначає, що ним було передано ФОП ОСОБА_2 згідно видаткових накладних за період з моменту укладення договору по 18.09.2009 р. товар на загальну суму 2 029 856,87 грн., а ФОП ОСОБА_2 прийняв товар та оплатив його лише частково в розмірі 605 824,60 грн. У зв'язку з цим сума заборгованості ФОП ОСОБА_2 перед позивачем складає 1 414 032,27 грн., що підтверджується актом взаєморозрахунків.
В засіданні суду від 19.10.2009 р. представник повивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути вищевказану заборгованість за поставлений ФОП ОСОБА_2 товар з відповідачів солідарно.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Камрад-Вин” відзив на позов не надав, проте в засіданні суду представник відповідача проти позову не заперечував.
Відповідач - ФОП ОСОБА_2 відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився. У зв'язку з цим відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. При цьому слід зазначити, що судом відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю подачі відзиву на позов за відсутністю доданих до позову документів. Так, на думку суду, договір від 10.05.2007 р., за яким виникла заборгованість, повинен бути у відповідача як сторони за договором. Що стосується посилань відповідача на відсутність договору поруки від 03.03.2009 р., укладеного між позивачем та ТОВ „Камрад-Вин”, то слід зазначити, що за вказаним договором права та обов'язки мають нести відповідно позивач та ТОВ „Камрад-Вин”. Тому відсутність цього договору поруки у відповідача не позбавляє його можливості надати відзив на позов, адже заборгованість та відповідальність за виконання ФОП ОСОБА_2 зобов'язань перед позивачем виникла саме за договором від 10.05.2007 р., який має бути у відповідача, а не за договором поруки.
Також судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача - ФОП ОСОБА_2 про передачу справи за підсудністю з тих підстав, що позивачем пред'явлені вимоги до відповідачів солідарно і територіальну підсудність обрано позивачем згідно ч. 3 ст. 15 ГПК України. А згідно ч. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.
10 травня 2007 року між Науково-виробничим підприємством „Нива” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) був укладений договір, згідно якого позивач (постачальник) зобов'язався поставляти покупцю на умовах договору вино та винну продукцію (далі - товар), а покупець в свою чергу зобов'язався приймати та сплачувати товар, найменування, асортимент та ціна якого визначається у відповідності з накладними. При цьому порядок розрахунків визначено в розділі 4 вказаного договору.
Так, згідно п. 4.1 договору покупець сплачує поставлені товари по цінам, вказаним в накладних на кожну партію товару, які формуються на підставі заявок та вважаються прийнятими з моменту підписання накладної на товар. Зазначена в п. 4.1 ціна товару включає в себе ПДВ, транспортні витрати з доставки товару (п. 4.2 договору).
У відповідності з п. 4.3, 4.4 договору покупець сплачує товар протягом 30-ти календарних днів з дати отримання партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, тобто позивача.
Датою переходу права власності на товар вважається дата передачі товару покупцю, про що останнім ставиться відповідна відмітка в накладній про отримання товару (п. 2.6 договору).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Так, як вказує позивач, на виконання умов договору від 10.05.2007 р. з моменту його укладення по 18.09.2009 р. позивачем було поставлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 обумовлений договором товар на загальну суму 2029856,87 грн. При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних, за період з 01.01.2009 р. по 18.09.2009 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 1588799,28 грн., у т.ч.:
- згідно видаткової накладної № НИ-00000401 від 07.04.2009 р. на суму 137 199,60 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-00000400 від 07.04.2009 р. на суму 38430,00 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-000630 від 13.04.2009 р. на суму 104535,00 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-000650 від 15.04.2009 р. на суму 155894,40 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-000653 від 15.04.2009 р. на суму 110809,20 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-000677 від 16.04.2009 р. на суму 96298,50 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-400886 від 26.05.2009 р. на суму 63785,10 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-400888 від 26.05.2009 р. на суму 53896,80 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-401114 від 18.06.2009 р. на суму 10044,00 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-401115 від 18.06.2009 р. на суму 15903,90 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-401118 від 18.06.2009 р. на суму 46534,50 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-401119 від 18.06.2009 р. на суму 64554,30 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-401367 від 29.06.2009 р. на суму 34117,20 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-401368 від 29.06.2009 р. на суму 71784,00 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-401521 від 07.07.2009 р. на суму 37562,40 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-401673 від 07.07.2009 р. на суму 70113,60 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-401520 від 07.07.2009 р. на суму 50629,50 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-401828 від 17.07.2009 р. на суму 4730,40 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-401669 від 17.07.2009 р. на суму 113893,20 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-401829 від 17.07.2009 р. на суму 410,40 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-401668 від 17.07.2009 р. на суму 16487,28 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-402182 від 10.08.2009 р. на суму 7934,40 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-402180 від 10.08.2009 р. на суму 38912,40 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-402181 від 10.08.2009 р. на суму 59923,20 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-402474 від 26.08.2009 р. на суму 3708,00 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-402475 від 26.08.2009 р. на суму 68914,80 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-402690 від 04.09.2009 р. на суму 41301,90 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-402689 від 04.09.2009 р. на суму 21484,80 грн.;
- згідно видаткової накладної № НИ-402984 від 18.09.2009 р. на суму 49006,50 грн.
При цьому поставлений товар був отриманий ФОП ОСОБА_2 через довірену особу (ОСОБА_3.), яка діяла на підставі виданих ФОП ОСОБА_2 довіреностей, копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Однак, поставлений товар ФОП ОСОБА_2 був сплачений частково, що не спростовано відповідачем. Також, як з'ясовано судом, деякий товар повертався відповідачем позивачу, про що зазначено в наявному в матеріалах справи акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2009 р., який підписано позивачем та ФОП ОСОБА_2, згідно якого заборгованість ФОП ОСОБА_2 станом на 01.10.2009 р. становила 1462881,48 грн. Між тим, як встановлено судом, у зв'язку з частковою сплатою ФОП ОСОБА_2 суми боргу станом на 07.10.2009 р. заборгованість ФОП ОСОБА_2 перед позивачем становила 1424032,27 грн., що вбачається з акту зведення взаєморозрахунків з 01.01.2009 р. по 07.10.2009 р. Проте, згідно платіжного доручення № 80 від 07.10.2009 р. ФОП ОСОБА_2 було сплачено на користь відповідача 10 000 грн., у зв'язку з чим заборгованість ФОП ОСОБА_2 складає 1414032,27 грн. (1424032,27 грн. - 10 000 грн.).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає цілком обґрунтованими доводи позивача про наявність у ФОП ОСОБА_2 заборгованості перед ним у розмірі 1414032,27 грн. Так, вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, посилаючись на наявність договору поруки.
Разом з тим, як встановлено судом в ході розгляду справи, 03.03.2009 р. між ТОВ „Камрад Вин” (поручитель) та Науково-виробничим підприємством „Нива” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (кредитор) був укладений договір поруки, згідно якого поручитель - ТОВ „Камрад Вин” зобов'язується відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання всіх зобов'язань ФОП ОСОБА_2 (боржник), що виникли з договору поставки від 10.05.2007 р. Згідно розділу 3 вказаного договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання за основним договором та додатком № 1 до нього в повному обсязі.
Як визначено ст. 553 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Також згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно п. 5.1.1 договору поруки при порушенні боржником зобов'язання перед кредитором за основним договором поручитель зобов'язаний виконати за боржника зобов'язання у 10-тиденний строк з дня отримання вимоги від кредитора (позивача).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю „Камрад Вин” як поручителя з вимогою від 15.08.2009 р. № 318 про сплату 456918 грн. заборгованості, яка виникла у ФОП ОСОБА_2 перед позивачем станом на 29.06.2009 р. у зв'язку з невиконанням умов договору поставки від 10.05.2007 р., однак відповіді на вказану вимогу позивачем отримано не було.
Разом з тим, відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, якою визначені загальні умови забезпечення виконання зобов'язання передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору поставки від 10.05.2007 р. не передбачена обов'язковість укладення договору поруки з метою забезпечення зобов'язань сторін за договором.
До того ж, чинним законодавством також не передбачена обов'язковість укладення договору поруки або іншого способу забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки.
Відтак, на думку суду, вимоги позивача щодо стягнення солідарно з відповідачів зазначеної вище заборгованості у сумі 1414032,27 грн. грн. є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Науково-виробничого підприємства „Нива” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю обґрунтовані частково, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій Товариства з обмеженою відповідальністю ФОП ОСОБА_2, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем, покладаються на нього.
Керуючись ст. ст. 32,33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Науково-виробничого підприємства „Нива” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Камрад-Вин” про стягнення 1 414 032,27 грн. задовольнити частково.
2. СТЯГНУТИ з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (19616, АДРЕСА_1; ідент.код НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в ЧОД „Райфайзен Банк Аваль” м. Черкаси, МФО 354411) на користь Науково-виробничого підприємства „Нива” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. 40 років Перемоги, 1; код ЄДРПОУ 19201066; п/р 26005381541604 у відділенні ПІБ м. Одеса, МФО 328135) борг у сумі 1414032/один мільйонів чотириста чотирнадцять тисяч тридцять дві/грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 14140/чотирнадцять тисяч сто сорок/грн. 32 коп.; 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 23.10.2009 р.
Суддя