Справа № 569/2664/17
10 березня 2017 року
Суддя Рiвненського мiського суду Рівненської області ОСОБА_1, розглянувши заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа РФ ПрАТ "Українська Пожежно-Страхова Компанія" про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа РФ ПрАТ "Українська Пожежно-Страхова Компанія" про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії, щодо розпорядження квартирою №2 в місті Рівне будинок №5.
В обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову ОСОБА_2 зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд вважає, що заява ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у справі задоволенню не підлягає.
Згідно вимог ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Позивачем не надано доказів, що майно на яке він просить накласти арешт дійсно належить відповідачу по справі, також в заяві вказана не коректна адреса майна (лише номер будинку та квартири без зазначення вулиці), що крім іншого унеможливить виконання ухвали про накладення арешту на майно.
Крім того, як слідує з вимог п.1 ч.2 ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову, крім іншого, повинні бути зазначені причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов.
Враховуючи характер та зміст заявлених позовних вимог, позивачем не надано доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Наведені ж позивачем підстави для такого висновку, а саме, ризик ухилення відповідача від подальшого виконання можливого рішення суду, судом не можуть бути прийняті до уваги.
Звертає суд увагу і на ту обставину, що ціна заявленого позивачем позову становить 46077 гривень, що є не співмірним з вартістю квартири, на яку він просить накласти арешт для забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.151,152,153,293,294 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа РФ ПрАТ "Українська Пожежно-Страхова Компанія" про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Копію ухвали направити сторонам для відома.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Куцоконь Ю.П.