№ 336/5/17-к
№ 1-кп/336/123/17
7 березня 2017 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Високе Михайлівського району Запорізької області, громадянина України, українця, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-17.07.2006 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з іспитовим строком на 3 роки;
-07.05.2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 307, до позбавлення волі строком на 7 років та 1 місяць з конфіскацією майна,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України, -
До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в порядку ст. 291 КПК України звернувся прокурор з обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України, -
Так, ОСОБА_4 звинувачується в тому, що 19.07.2016 року близько 15-00 год. він, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля центральної прохідної на територію АТ «Мотор-Січ» по пр. Моторобудівників, 15 в м. Запоріжжі, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою кусачок, які приготував заздалегідь, перекусив металевий трос із замком, яким був пристебнутий велосипед марки «STERN DYNAMIC I.O» до металевого поручню велосипедної стоянки АТ «Мотор-Січ», і таємно викрав вказаний велосипед, ринкова вартість якого 2799,30 грн.
Далі ОСОБА_4 одразу направився на вказаному велосипеді у бік зупинки міського транспорту «Гортоп» по пр. Моторобудівників в м. Запоріжжі, проїхавши близько 15 метрів, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_6 затримав ОСОБА_4 на місці скоєння злочину до приїзду співробітників поліції.
До суду надійшла угода про примирення від 6 березня 2017 року, укладена між потерпілим та обвинуваченим, згідно умов якої:
- обвинувачений повністю визнав свою вину у вище зазначеному діянні;
- сторони погоджуються на призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік з іспитовим терміном на 1 рік.
В підготовчому судовому засіданні прокурор надав суду матеріали кримінального провадження, що мають значення для кримінального провадження.
Сторони кримінального провадження, як і прокурор, просять затвердити вказану угоду.
Так, обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні вище вказаного кримінального правопорушення, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про примирення, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про примирення, просив вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.
Потерпілий також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди.
Згідно ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Вищевказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Отже, злочин, в скоєнні якого обвинувачений беззаперечно визнав себе винуватим, згідно вимог ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Ознайомившись із змістом угоди, перевіривши виконання вимог ст. ст. 471 КПК України, вислухавши думку учасників кримінального провадження, переконавшись у добровільності волевиявлення сторін на укладення угоди, суд вбачає всі підстави для затвердження останньої, оскільки її умови не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, не посягають на інтереси суспільства, не порушують нічиї права, свободи та інтереси, у суду немає підстав припускати неможливість її виконання обвинуваченим, наявні фактичні підстави для примирення, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом.
Перед затвердженням угоди про примирення суд переконався в тому, що обвинувачений розуміє положення ч.5 ст. 474 КПК України та укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинуваченому у кримінальному провадженні запобіжний захід не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу не надійшло.
Оскільки проведення експертизи здійснювалося за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділялися експертній установі з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 124 КПК України суд має стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати у справі, які складають документально підтверджені витрати на проведення експертизи у сумі 439,80 гривень.
Питання про речові докази судом вирішується у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 468, 469, 471, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену 6 березня 2017 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.
На підставі вказаної угоди про примирення призначити ОСОБА_4 за ч.2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази, що передані на зберігання потерпілому, залишити останньому за їх належністю.
Стягнути із ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати в сумі 439,80 гривень: рахунок № 31116115700009; одержувач УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевче./24060300, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку - ГУДКСУ у Запорізькій області.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області, шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченим, захисникам, потерпілим, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченим, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, також роз'яснити право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя ОСОБА_1