Справа № 443/2055/16-к
07 березня 2017 року Золочівський районний суд Львівської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140200000936 від 25 вересня 2016 року, відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.3, ст.186 ч.3 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою, оскільки такий закінчується 13 березня 2017 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою посилаючись на те, що ризики, які існували раніше не змінились та існують на даний час, а саме, що при звільненні ОСОБА_4 з під варти, останній може переховуватися від суду, є неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, вчинив кримінальні правопорушення, будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання,у зв'язку з чим існують ризики того, що він може переховуватись від суду, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, дані кримінальні правопорушення в яких обвинувачується ОСОБА_4 є тяжкими.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, щодо продовження строку тримання під вартою, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, однак, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року у справі № 1-23/2003, запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотиву тяжкості злочину, оскільки це суперечить Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, а запобіжний захід - тримання під вартою може бути застосований лише у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити.
Однак, станом на сьогоднішній день продовжують існувати ризики того, що при звільненні ОСОБА_4 з-під варти останній може переховуватись від суду з мотивів тяжкості покарання, яке потенційно йому загрожує, окрім того обвинувачений неодноразово судимий, останній раз Жидачівським районним судом Львівської області 02.07.2013 року, що свідчить про схильність обвинуваченого до протиправних дій, судове провадження у даній справі не може бути завершеним до закінчення терміну перебування обвинуваченого під варто, а тому слід продовжити обвинуваченому запобіжний захід тримання під вартою.
Враховуючи достатні підстави для продовження запобіжного заходу та керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 197, 199 ч. 3 ст. 331 КПК України, суд -
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 6 травня 2017 року включно.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_6