Справа № 562/2361/16-к
10.03.2017 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів Рівненської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016180130000664 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костопіль Рівненської області, українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого останній раз 30 грудня 2014 року Костопільським районним судом Рівненської області за ч.1 ст.121 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
10 серпня 2016 року близько 01.00 години в будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , під час суперечки, яка виникла на ґрунті ревнощів, умисно наніс ОСОБА_5 один удар лезом ножа по тулубу, чим заподіяв останній тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, у вигляді проникаючої колото-різаної рани правої половини грудної клітки.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та в своїх показах повідомив, що 09 серпня 2016 року близько 22.00 години він разом з ОСОБА_5 , з якою проживає у цивільному шлюбі, прийшли до ОСОБА_6 додому по АДРЕСА_2 , де святкували день народження та розпивали спиртне. Під час спілкування між ним та ОСОБА_5 виник конфлікт на грунті ревнощів останньої до доньки ОСОБА_6 . Під час сварки у руці він тримав ножа, лезом якого умисно наніс ОСОБА_5 один удар в праву сторону тулуба. Від отриманої травми у ОСОБА_5 розпочалася кровотеча, яку він намагався зупинити, перев'язав рану футболкою, а також пропонував викликати лікарів, але потерпіла відмовилася. На ранок ОСОБА_5 стало зле і він викликав швидку медичну допомогу. Заявлений цивільний позов прокурора визнав повністю.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 повністю узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_5 щодо мотивів виниклого між ними конфлікту на ґрунті ревнощів та обставин спричинення останній тілесних ушкоджень. Претензій матеріального характеру ОСОБА_5 до обвинуваченого, який надавав їй допомогу під час лікування, вона не має та просить суворо його не карати.
Беручи до уваги, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, його показання відповідають суті пред'явленого обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та учасників судового розгляду, враховуючи, що не оспорювалися фактичні обставини кримінального провадження, відповідно до вимог ч. 3 ttp:/search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2568/ed_2014_05_06/pravo1/T124651.html?pravo=1#2568" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012">ст. 349 КПК України визнає їх встановленими в судовому засіданні та вважає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин. При цьому суд переконався у тому, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, які б підлягали б доказуванню і ними не заперечуються, та сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні повністю доведена.
Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 умисно спричинив потерпілій ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, тому його дії за ч.1 ст.121 КК України кваліфіковані правильно.
При обранні виду і міри покарання суд ураховує думку потерпілої, яка претензій до обвинуваченого не має і просить призначити її цивільному чоловіку покарання з випробуванням, а також те, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, він позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше судимий.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілій завданої шкоди.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчиненню інших злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах постійного контролю за його поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації, а тому обирає йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України.
При визначенні тривалості іспитового строку суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, виду і строку призначеного основного покарання, обставин, що характеризують особу обвинуваченого, середовище, в якому він перебуває.
Згідно довідки від 13 вересня 2016 року потерпіла ОСОБА_5 знаходилася на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Здолбунівської центральної районної лікарні Рівненської області з 10 серпня 2016 року по 06 вересня 2016 року з діагнозом «проникаюча колото-різана рана грудної клітки, гемопневмоторакс справа, травматичний шок та інше» і на лікування хворої лікарнею витрачено 4757,67 грн. вартості ліжко-дня.
Відповідно до ст.1206 ЦК України, п.1.4 “Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року №545, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, які підлягають стягненню з винних осіб на користь бюджету, з якого фінансується лікувальний заклад.
Понесені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілої витрати, ОСОБА_4 не відшкодовані.
З огляду на викладене, позов прокурора у кримінальному провадженні в інтересах держави в особі фінансового управління Здолбунівської РДА Рівненської області до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.100, 128-129, 323, 324, 335 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 /п'ять/ років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 /трьох/ років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язати ОСОБА_4 відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави задоволити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь відповідного бюджету, з якого фінансується Здолбунівська центральна районна лікарня Рівненської області витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення у розмірі 4757 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят сім) грн. 67 (шістдесят сім) коп.
Речові докази по справі, а саме:
- бинт з речовиною бурого кольору (пакет експертної служби №0452451), бинти з речовиною бурого кольору та контрольними змивами (пакет експертної служби №0452433), які зберігаються у Здолбунівському ВП ГУНП в Рівненській області, знищити;
- футболку білого кольору з плямами речовини бурого кольору (пакет експертної служби №0003082), два ножі з ручками та одне лезо ножа (пакет експертної служби №0146084), які вилучені у ОСОБА_6 та зберігаються у Здолбунівському ВП ГУНП в Рівненській області, повернути їх законним володільцям;
- шорти темного кольору (пакет експертної служби №0146077), які вилучені у ОСОБА_4 та зберігаються у Здолбунівському ВП ГУНП в Рівненській області, повернути їх законним володільцям.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення а обвинуваченому в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя: ОСОБА_1