справа № 462/3618/16-к
09 березня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016140060001951 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобича, Львівської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працючого, одруженого, маючого малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, суд, -
ОСОБА_4 будучи раніше судимим, а саме: засуджений 09.11.2010 року Дрогобичським міським судом Львівської області за ч. 2, 3 ст. 185, ч.2 ст. 190, 70, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяців, звільнившись з місць позбавлення волі 15.12.14 року знову вчинив корисливий злочин.
ОСОБА_4 , 01 червня 2016 року, приблизно о 09.00 год., перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 17, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, шляхом обману, під приводом купівлі велосипеда марки «Міфа», який належить ОСОБА_5 , взяв його з проханням проїхатись, щоб перевірити його технічний стан. В дійсності наміру придбати велосипед марки «Міфа» чи платити за нього обумовлену грошову суму ОСОБА_4 не мав, оскільки сівши на нього останній покинув міце події в невідомому напрямку. Своїми злочинними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди, згідно висновку експерта Львівського НДЕКЦ № 9/13 від 24.06.2016 на загальну суму 4500 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, дав суду показання, що повністю збігаються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати.
Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою.
Аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у заволодінні чужим майном, шляхом обману, вчиненому повторно, доведена повністю і його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, встановлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні. Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлені.
Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, розмір заподіяної матеріальної шкоди, що відшкодована; особу винного, що одружений, має новонароджену дитину, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий. (а.с. 34, кримінальне провадження, а.с. 54-64).
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, в межах санкції статі ч.2 ст.190 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки, із застосуванням положень ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України. У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати, відповідно до ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого.
Керуючись ст. 100, 124, 368-371, 373-375 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 /двох/ років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 /один/ рік.
У відповідності до вимог ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ, по справі: велосипед марки «Міфа» повернути власнику - ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 , процесуальні витрати в розмірі 527,76 грн. на користь держави.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Суддя: (підпис). З оригіналом згідно.
Суддя: