№ 336-960-17к
пр. 1кс-336-177-2017
10 березня 2017 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву ОСОБА_4 про відвід слідчому судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 по справі за заявою про самовідвід слідчого судді ОСОБА_6 по справі за скаргою ОСОБА_4 на дії органу досудового розслідування під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під номером 12014080080004511, -
ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою на дії органу досудового розслідування під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під номером 12014080080004511, до початку розгляду якої слідчий суддя ОСОБА_6 заявила про самовідвід.
Зазначену заяву у відповідності до ст. 81 КПК України передано на вирішення слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 .
Під час вирішення заяви про самовідвід слідчого судді ОСОБА_6 . ОСОБА_4 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_5 , мотивуючи його тим, що суддя порушує законність при проведенні судових засідань, ухвалює незаконні та брехливі судові рішення.
В судовому засіданні заявник наполіг на поданій заяві за вказаними в ній підставами, а прокурор - заперечував, вказуючи на безпідставність заяви про відвід слідчому судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 .
Заслухавши учасників розгляду, перевіривши заяву та доводи заявника наданими матеріалами, слідчий суддя дійшов висновку про те, що подана заява про самовідвід не підлягає задоволенню.
Стаття 75 ч.1 п.3,4 КПК України виключає можливість судді брати участь у кримінальному провадженні,якщо він особисто заінтересований у результатах провадження,а також за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Сумніви у безсторонності та неупередженості судді ОСОБА_5 заявник обґрунтовує тим, що суддя порушує законність при проведенні судових засідань, ухвалює незаконні та брехливі судові рішення, на думку заявника.
Водночас, чинне законодавство передбачає процедуру оскарження судового рішення у разі незгоди з ним, тому вказані обставини не є достатньою підставою, щоб робити висновок про упередженість судді.
Крім того, змагальність судового процесу та покладення на суд обов'язку здійснювати кримінальне провадження об'єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті скарги може бути прийнято як користь заявника, так і протилежного змісту, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.
За таких обставин, підстави для відводу судді ОСОБА_5 , визначені заявником, об'єктивного підтвердження не знайшли, а тому заява про відвід задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 309, 395 КПК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід слідчому судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 по справі за заявою про самовідвід слідчого судді ОСОБА_6 по справі за скаргою ОСОБА_4 на дії органу досудового розслідування під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під номером 12014080080004511 - відмовити.
Ухвала не оскаржується та підлягає негайному виконанню .
Слідчий суддя ОСОБА_1
10.03.17