Справа № 336/7104/16-ц
Пр. № 2/336/439/2017
01 березня 2017 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Щасливої О.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом Алігаєвої ОСОБА_1 до Ісаєвої ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловим будинком № 3 по вул. Залізній в м. Запоріжжі.
В позові зазначила, що вона є власником житлового будинку № 3 по вул. Залізній в м. Запоріжжі на підставі договору купівлі-продажу № 1638.К від 26.06.1995 року, зареєстрованому на Запорізькій регіональній біржі нерухомості, посвідченому товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі № 19 за реєстровим № 4628.
Відповідачка, яка є сторонньою позивачці особою (двоюрідною сестрою її чоловіка), зареєстрована на її прохання в листопаді 2005 року, оскільки мала намір влаштуватись на роботу в м. Запоріжжі, а реєстрації в зазначеному місті не мала. Відповідачка в будинку проживала до травня 2010 року, після чого виїхала і з того часу в зазначеному будинку не проживає, своїх речей там не має, витрат по оплаті житлово-комунальних послуг не несе. Перебування відповідачки на реєстраційному обліку в належному позивачці житлі створює перешкоди у здійсненні нею права власності, спричиняє збитки через необхідність сплати житлово-комунальних послуг виходячи із кількості зареєстрованих осіб, тому вона просить про усунення цих перешкод шляхом позбавлення відповідачки права користування будинком.
Позивачка до суду не з'явилась, надавши письмове звернення, яке містить прохання про задоволення позову, розгляд справи без її участі, а також згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді справи.
Відповідачка, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилась з невідомих причин. Заперечень проти позову не надала.
За згаданих обставин зі згоди позивачки суд у відповідності до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
З'ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що позивачці належить право власності на житловий будинок № 3 по вул. Залізній в м. Запоріжжі на підставі договору купівлі-продажу № 1638.К від 26.06.1995 року, зареєстрованому на Запорізькій регіональній біржі нерухомості, посвідченому товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі № 19 за реєстровим № 4628. В цьому будинку зареєстрована відповідачка, яка фактично в ньому не проживає з травня 2010 року, своїх речей там не має, витрат по оплаті житлово-комунальних послуг не несе.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а в силу ст. 383 ЦК власник жилого будинку має право використовувати помешкання, зокрема, для власного проживання, проживання інших осіб.
До видів речових прав на чуже майно в силу ст. 395 ЦК України відноситься, зокрема, право користування, а в силу ст. 401 ЦК право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Згідно із ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Вирішуючи вимоги позову про позбавлення відповідачки права користування належним позивачці будинком на користь позивачки, суд виходить з того, що існування цього права може бути зумовлене його реалізацією, тобто постійним проживанням в житлі.
Між тим судом встановлено, що відповідачка в належному позивачці будинку не мешкає понад шість років.
Перебування відповідача на обліку в належному позивачці житлі створює для неї перешкоди у здійсненні повною мірою права власності, яке з урахуванням встановлених обставин та наведених норм закону підлягає захисту.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» підставою для знаття з реєстрації є, зокрема, остаточне рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням або про виселення.
У зв'язку з викладеним право позивачки, як вже зазначено, підлягає захисту в обраний нею спосіб.
Керуючись ст. ст. 319, 383, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 59, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд
Позов Алігаєвої ОСОБА_1 до Ісаєвої ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати Ісаєву ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком № 3 по вул. Залізній в м. Запоріжжі.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, - в той же строк з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання копії рішення.
Суддя О.В. Щаслива