21.02.17№ 336/550/17
пр.1-кс/336/77/2017
21 лютого 2017 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , заявника в кримінальному провадженні - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області України в Запорізькій області про закриття кримінального провадження,
Заявник в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру кримінальних проваджень під номером 12016080080002097 від 11.05.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, звернувся до суду із скаргою на постанову про закриття кримінального провадження, яка винесена 31 травня 2016 року слідчим СВ Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 .
В заяві зазначив, що оскаржувана постанова є передчасною і такою, що не ґрунтується на повному і всебічному з'ясуванні обставин справи, встановленні обставин, що підлягають доказуванню, тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні заявник підтримав вимоги свого звернення, зазначивши, що за час досудового розслідування слідчим не вчинено жодної процесуальної дії, навіть не допитаний з приводу отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , захисником якого в іншому кримінальному провадженні є заявник. Така бездіяльність слідчого суперечить встановленому законом обов'язку вживати всіх заходів до швидкого, повного та неупередженого розслідування обставин, що підлягають доказуванню, посягає на право особи, яка є потерпілою від протиправного насильства.
У зв'язку з викладеним просить про ухвалення рішення на користь доводів скарги.
Посадова особа, чиї дії оскаржуються, належним чином повідомлений про час і місце вирішення справи, до суду не з'явився, що в силу ст. 306 КПК України не є перешкодою для судового розгляду.
Прокурор заперечує проти задоволення скарги, посилаючись на те, що кримінальне провадження приватного обвинувачення, відкрите не на підставі заяви потерпілого, а у зв'язку із зверненням захисника цієї особи в іншому кримінальному провадженні, підлягає закриттю, оскільки воно розпочате з порушенням вимог кримінального процесуального закону про обов'язковість відповідної заяви потерпілого.
Вислухавши заявника, прокурора, дослідивши матеріали досудового розслідування, слідчий суддя знаходить скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Як встановлено слідчим суддею, підставою для внесення 11 травня 2016 року відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 125 ч. 1 КК України, за номером 12016080080002097 стала заява захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 - про спричинення його підзахисному тілесних ушкоджень. Постановою від 31.05.2016 року провадження в справі закрито через відсутність складу кримінального правопорушення (а. с. 6).
В основу висновків цієї постанови покладено міркування про те, що під час досудового розслідування від особи, яка, на думку її захисника, є потерпілим, не надходило жодної заяви про притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи, що виключає здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Окрім того, на думку автора постанови, провадження підлягає закриттю, оскільки не встановлено ніяких доказів того, що ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження.
В силу ч. 3 ст. 284 КПК України слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру, а п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК передбачає закриття провадження, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є однією з форм закінчення досудового розслідування, що означає припинення вчинення по кримінальному провадженню будь-яких процесуальних дій.
Завданнями кримінального судочинства в силу ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
Виходячи з завдань кримінального судочинства, прийняттю рішення про закриття кримінального провадження має передувати всебічне, повне та неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднє дослідження і оцінка слідчим всіх фактичних даних, належних до цього провадження, у їхній сукупності.
Обставини, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, встановлені статтею 91 КПК і до них відносяться, зокрема: подія кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням і т. і., а встановлюються ці обставини шляхом оцінки доказів, що підтверджують ці обставини і факти.
Обов'язок доказування закон покладає на слідчого (ст. 92 КПК України).
Оцінюючи доводи скарги, суддя погоджується з твердженнями про безпідставність ухвалення цього процесуального рішення, оскільки всупереч наведених вимог кримінального процесуального законодавства слідчим, який несе тягар доведення обставин, що підлягають доказуванню, не виконано жодної процесуальної дії, спрямованої на здобуття доказів в справі, тому висновок в оскаржуваній постанові про відсутність будь-яких фактичних даних на підтвердження події і складу кримінально караного діяння є неспроможним.
Висновок про необхідність закриття провадження у формі приватного обвинувачення через неподання ОСОБА_9 заяви про вчинення відносно нього злочину також є необґрунтованим, так як:
- по-перше, такої підстави для закриття кримінального провадження не передбачено законом;
- по-друге, оскаржуване рішення винесено на підставі висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, а такий висновок є передчасним і не ґрунтується на всебічному і повному встановленні обставин справи;
- відсутність заяви потерпілого не завадила посадовій особі внести відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, що відноситься до приватного обвинувачення, тому ця обставина, як вже зазначено, не може бути підставою і для закриття провадження; що ж стосується заяви потерпілого, за бажання слідчий мав можливість з'ясувати думку особи, що зазнала насильства, і в залежності від її волевиявлення прийняти рішення про закінчення кримінального провадження з передбаченої законом підстави або про його продовження.
З огляду на викладене висновки слідчого, викладені в оскаржуваній постанові, є передчасними, такими, що суперечать положенням кримінального процесуального закону про необхідність встановлення обставин, що підлягають доказуванню, та про обов'язок доказування, про необхідність повного і неупередженого розслідування, тому суддя в силу ст. 307 КПК України вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати.
Керуючись ст. ст. 2, 91, 284, 303, 306, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу заявника в кримінальному провадженні - адвоката ОСОБА_4 задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 від 31.05.2016 року про закриття кримінального провадження № 12016080080002097 заознаками ч. 1 ст. 125 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1