Справа № 336/787/17
Провадження № 3/336/491/2017
09 березня 2017 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Марко Я.Р., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого на посаді директора приватної фірми «РОКОТ», мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшли матеріали адміністративної справи стосовно громадянина ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу № 08-07-0006/0468 про адміністративне правопорушення, який складено 30 грудня 2016 року, головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_2, директор приватної фірми «РОКОТ» ОСОБА_1 під час виконання посадових обов'язків, маючи організаційно-розпорядчі функції, вчинив адміністративне правопорушення, яке встановлено актом перевірки № 08-07-0006/1217 від 26.12.2016 року, допустив невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, який встановлено статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця), відповідальність за яке передбачено вимогами частини 2 статті 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: роботодавець не зареєстрований у Фонді соціального захисту інвалідів (довідку про реєстрацію у фонді до перевірки не надано); у 2016 році підприємством не створено робочі місця для працевлаштування інвалідів та, як наслідок, не виконано норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, який установлюється у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - кількості одного робочого місця. Станом на 26.12.2016 року на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників - 18 осіб, з них: працівники з інвалідністю - відсутні; повинно до працевлаштування відповідно до вимог статті 19Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа з інвалідністю.
06.03.2017 року представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 подала до суду клопотання про закриття провадження по справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріалипро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягають поверненню для доопрацювання та належного оформлення до органу, який його склав, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини 2 статті 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
У відповідності до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При підготовці справи до розгляду було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення оформлений з порушенням вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та вимог затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 14 березня 2007 року № 99 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 березня 2007 року за № 291/13558) Порядку заповнення форми протоколу про адміністративні правопорушення посадовими особами Фонду соціального захисту інвалідів та його територіальними відділеннями. А саме, порушено вимоги пунктів 2.1, 2.3, 2.7, 2.8 вказаного Порядку: у протоколі не зазначені пояснення особи щодо якої складено протокол, а в разі її відмови від надання письмового пояснення у протоколі повинно зазначатися: "(прізвище, ім'я, по батькові правопорушника) від надання пояснення по суті порушень, викладених в протоколі, відмовився"; до протоколу не долучено матеріалів (доказів), що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, довідок МСЕК, штатного розпису та інших документів, які стосуються правопорушення і які повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства, тоді як наявний у матеріалах справи сам по собі витяг акту перевірки позбавляє суд можливості надати об'єктивну оцінку обставинам справи; у протоколі не зазначено обставин, що пом'якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність правопорушника, чи про відсутність останніх.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з диспозиції частини 2 статті 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушенняоб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення полягає у:
- невиконанні посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;
- неподанні Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Водночас, у протоколі № 08-07-0006/0468 про адміністративне правопорушення зазначено, що роботодавець не зареєстрований у Фонді соціального захисту інвалідів, що не відповідає складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статтічастини 2 статті 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи те, що усунути виявлені недоліки при розгляді справи неможливо, а їх наявність позбавляє суд можливості здійснити всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин правопорушення, відтак даний адміністративний матеріал необхідно повернути на доопрацювання до органу, який його склавдля усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись статтями 256, 257, 278, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя-
Протокол про адміністративне правопорушення № 08-07-0006/0468 від 30.12.2016 року складений щодо ОСОБА_1, разом з матеріалами справи повернути до Головного управління Держпраці у Запорізькій області - для доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Я.Р.Марко