22.02.17
№ 336/6936/16-а
пр 2-а/336/31/2017
22 лютого 2017 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Голубкової М.А., при секретарі Когут С.І,, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до капрала поліції УПП у місті Запоріжжя Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, вважає дії відповідача з винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 049798 від 21.09.2016 р. та притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірними та просить суд скасувати постанову.
Відповідач у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 049798 від 21.09.2016 р. вказав наступне:
ОСОБА_1, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання - м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 64/55, Шевченківський р-н, серія та номер посвідчення водія або назва, серія та номер документа, що посвідчує особу: ПВ АВН 278878 від 31.05.1991, керуючи транспортним засобом Nissan X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_1, 21.09.2016 року о 13 год. 45 хв. у м. Запоріжжі по вул. Шкільній, 30, здійснював рух по вулиці Шкільна тримаючи засіб 'зв'язку (телефон) біля вуха, чим порушив п.п. 2.9.д ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП».
Із вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки постанова винесена з порушенням норм КУпАП. Складена інспектором за відсутності доказів події та складу адміністративного правопорушення. Після складання зазначена постанова не була вручена позивачу, інспектором поліції не було роз'яснено право позивача скористатися юридичною допомогою.
В судовому засіданні позивач пояснив що 21.09.2016 року він здійснював рух на власному автомобілі Nissan X-TRAIL по вулиці Шкільній і побачив, що попереду проїзну частину загородив автомобіль патрульної поліції, тому він зупинився поряд з ним, відчинив вікно та спитав у патрульного поліцейського (яким виявився капрал поліції ОСОБА_2П.) чи може він проїхати по вул. Запорізькій в сторону проспекта Соборного). Відповідач вимоги про зупинку транспортного засобу позивачу по справі не пред'являв.
Замість відповіді на питання ОСОБА_1 з невідомих причин, капрал поліції ОСОБА_2 вирішив скласти постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення. Проте, як вказує ОСОБА_3 керуючи автомобілем, він по телефону не розмовляв і у руці телефон не тримав. Посилався на те, що його слова можуть бути підтверджені відеозаписом, знятим на відеокамеру Відповідача.
Відповідач до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчать повідомлення про вручення судової повістки наявні в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, заперечень не надав.
Вивчивши обставини справи, приймаючи до уваги позицію позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Суд, на підставі ст.2 КАС України, перевірив чи діяв відповідач на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням цих повноважень з метою, з якою вони надані, обґрунтовано, неупереджено, добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед законом.
Так судом встановлено, що посадова особа винесла постанову в якій зазначено що ОСОБА_1, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання - м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 64/55, Шевченківський р-н, керуючи транспортним засобом Nissan X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_1, 21.09.2016 року о 13 год. 45 хв. у м. Запоріжжі по вул. Шкільній, 30, здійснював рух по вулиці Шкільна тримаючи засіб 'зв'язку (телефон) біля вуха, чим порушив п.п. 2.9.д ПДР, та вказаними діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об"єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати поряд із іншими обставинами, що мають значення для правильного вирішення справи також чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем під час розгляду справи не додано жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, щодо не порушення ним норм КУпАП.
Так у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 049798 від 21.09.2016 відсутні відомості про свідків вчинення вказаного правопорушення.
Ухвалою суду від 24.01.2017 року задоволено заяву позивача про забезпечення доказів та зобов'язано Управління патрульної поліції в м. Запоріжжя надати наявні відео/фотоматеріали фіксації події правопорушення скоєного 21.09.2016 року ОСОБА_1
Вказана ухвала була залишена без виконання та на час розгляду справи витребувані матеріали відповідачем до суду не надані.
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що винесена відповідачем постанова про адміністративне правопорушення протирічить положенням ч.3 ст.2 КАС України, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, ст.ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 87-94, 99, 100, 102, 128, 158-163, 167, 186, 256 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 049798 від 21.09.2016 p., винесену капралом поліції Управління патрульної поліції у м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпровської області протягом 10 діб з часу проголошення.
Суддя М.А. Голубкова.