"19" жовтня 2009 р.Справа № 17/124-09-3759
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „МД ГРУП ОДЕСА”;
до відповідача: Приватного підприємства „Науково-виробничий центр „ТЕХНОЛОГ”;
про стягнення 42082,22 грн.
Суддя Зуєва Л.Є.
від позивача: Хрульов М.В. -на підставі довіреності від 27.07.2009р.;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача по справі 42 082,22 грн., з яких: 39 165,2 грн. -основного боргу; 2917,02грн. -пені.
Відповідач в судові засідання призначені по справі не з'явився, хоча про час та місце проведення судових засідань його було повідомлено належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, які наявні в матеріалах справи, письмовий відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
26.03.2009р. між ТОВ „МД Груп Одеса” (надалі позивач) та ПП „НВЦ Технолог” (надалі відповідач) укладено договір поставки №09.01.00021, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти зі складу першого та оплатити металопродукцію в асортименті, кількості та за вартістю згідно з умовами цього договору.
На виконання умов укладеного договору позивач поставив відповідачу металопродукцію на загальну суму 39 165,2 грн., в підтвердження чого позивач надав довіреності на отримання товару серії ЯОН № 396325 від 26.03.09р. та ЯОН № 396326 від 09.04.09р., та рахунки-фактури №010.00548 від 26.03.09р. та №010.00661 від 08.04.09р., видаткові накладні №010.00516 від 27.03.09р. та №010.00624 від 09.04.09р., сертифікати якості, податкові накладні №552 від 27.03.09р. та №667 від 09.04.09р.
Додатковою угодою №1 від 26.03.09р. до вищезазначеного договору було визначено умову оплати, а саме: відстрочка платежу в продовж 10 банківських діб з моменту відвантаження продукції, тобто визначено, що оплата за відпущену продукцію повинна була бути здійснена в повному обсязі у розмірі 39 165, 2 грн. не пізніш 27 березня 2009 року.
Відповідач свої договірні зобов'язання не виконав і оплату, в встановлений договором термін часу, за відпущену металопродукцію по наступний час не здійснив.
28.04.2009 року позивачем було направлено відповідачеві лист № 07.0113 з проханням виконати останнім зобов'язання та сплатити суми договору.
Однак вимоги викладені у вказаному листі виконанні не були, заборгованість у розмірі 39 165,2 грн. відповідачем не сплачена.
Позивачем внаслідок порушення відповідачем строків по розрахунку за поставленому йому продукцію, на підставі п. 5.2 Договору нарахована пеня, яка згідно представленого розрахунку суми позовних вимог становить 2917,02 грн.
03.06.2009р. позивачем на адресу відповідача направлена письмова претензія №07.0138, з вимогою негайно погасити заборгованість, яка відповідачем також залишена без задоволення.
Зазначені обставини спонукали ТОВ „МД Груп Одеса” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№5707 від 29.07.2009р.) про стягнення з ПП „НВЦ Технолог” заборгованості 42 082,22 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2009р. порушено провадження у справі №17/124-09-3759 за позовом ТОВ „МД Груп Одеса” до ПП „Науково-виробничий центр „Технолог” про стягнення заборгованості в сумі 42082,22 грн.
Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.
У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.
Вимогами п.1 ст. 715 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому, пунктом 2 зазначеної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Вимогами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог п.п.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивачем на виконання умов укладеного договору була здійснена поставка відповідачу товару на загальну суму 82 598,72 грн., з яких відповідачем було сплачено лише 43433,44 грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 39 165,28 грн.
Факт поставки відповідачу товару підтверджується наявними в матеріалах справи довіреностями на отримання товару серії ЯОН № 396325 від 26.03.09р. та ЯОН № 396326 від 09.04.09р. та рахунками-фактурами №010.00548 від 26.03.09р. та №010.00661 від 08.04.09р., видатковими накладними №010.00516 від 27.03.09р. та №010.00624 від 09.04.09р., сертифікатами якості, податковими накладними №552 від 27.03.09р. та №667 від 09.04.09р.
Відповідач в свою чергу в порушення п. 3 укладеної додаткової угоди до договору від 26.03.2009р. та вимог діючого законодавства у встановлені строки, а саме на протязі 10 банківських днів з моменту відвантаження товару, вартість прийнятого товару не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 39 1653,28 грн.
У відповідності до вимог ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2 укладеного договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати вартості продукції покупець сплачує поставнику пеню в розмірі 0,5 % від несвоєчасно сплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період затримки виконання зобов'язань, за кожен день прострочення.
Перевіривши правильність нарахування позивачем відповідачу пені у розмірі 2917,02грн., суд враховуючи вимоги ст. 549 ЦК України, п. 5.2 Договору дійшов висновку, що позивачем вірно розраховано розмір пені, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак відповідач, в порушення вимог ст. 22 ГПК України, в обґрунтування своїх заперечень на позов не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості, яку позивач просить стягнути з нього.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про порушення з боку відповідача умов договору поставки №09.01.00021 від 26.03.2009р., та вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, керуючись ст.11, 204, 526, 525, 530, 549, 599, 629, 655, 692, 715 ЦК України, позовні вимоги ТОВ „МД Груп Одеса” підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства „Науково-виробничий центр „Технолог” /65029, м. Одеса, вул. Княжеська, 28, кв.16, код ЄДРПОУ 35357480/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „МД Груп Одеса” /65013, Одеса-13, пр-к. Локомотивний,14А, код ЄДРПОУ 34871676/ 39 165 грн. 20 коп. /тридцять дев'ять тисяч сто шістдесят п'ять грн. 20 коп./ - заборгованості за поставлений товар; 2 917 грн. 02 коп. /дві тисячі дев'ятсот сімнадцять грн. 02 коп./ - пені; 420 грн. 82 коп. /чотириста двадцять тисяч грн. 82 коп. - державного мита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя