Справа 368/1303/16-а
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
09 березня 2017 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Т.Р., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 15 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 15 листопада 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст. 187 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вказаної ухвали суду, 06 березня 2017 року від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області до Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява, в якій апелянт просить продовжити строк для усунення недоліків до 03 квітня 2017 року, у зв'язку з відсутністю на даний час коштів призначених на сплату судового збору.
Надаючи оцінку вказаній заяві, судом враховується, що, відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Разом з тим, п. 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Крім того, в своїй заяві про продовження процесуального строку для усунення недоліків апелянт належним чином не обґрунтував причини неможливості вчасної сплати судового збору у справі.
Отже, надіслана заява про продовження строку для усунення недоліків є необґрунтованою.
Таким чином, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не виконана.
На підставі ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 108 КАС України, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 108, 189 КАС України, -
У задоволенні заяви Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про продовження строку для усунення недоліків відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 15 листопада 2016 року повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Суддя Вівдиченко Т.Р.