07 березня 2017 року Справа № 876/389/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у справі за позовом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-
07.11.2016 року позивач - управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд, приміщень кафе-магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: с. Ільці, Верховинського району, Івано-Франківської області шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд, приміщень кафе-магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: с. Ільці, Верховинського району, Івано-Франківської області шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Контроль за виконанням постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду покладено на управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Івано- Франківській області. Постанову звернено до негайного виконання.
Постанова суду першої інстанції, мотивована тим, що при здійсненні перевірки відповідача було встановлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, в тому числі Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, серед яких, зокрема: не проведення технічного обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації, не проведення технічного обслуговування наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) та двері на шляху евакуації не відчиняються в напрямку виходу з приміщення кафе-магазину. Вказані обставини є такими, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Таким чином, ОСОБА_1 допустила порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, доказів усунення виявлених порушень відповідачем не надано, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Суд першої інстанції посилається на те, що законодавством передбачено право посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки на звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її необґрунтованою, винесеною з порушення норм матеріального та процесуального права, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року та винести нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що 21.10.2016 року провідним інспектором Верховинського РВ Управління ДСНС в Івано-Франківській області Вепрейчуком О.І. було винесено припис, яким зобов'язано її до 20 грудня 2016 року вжити наступних заходів: провести обслуговування АУПС відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:210, наявні вогнегасники направити на технічне обслуговування, двері евакуаційного виходу з приміщення магазину перевісити по ходу евакуації та до 10.11.2016 року розробити план-заходів усунення недоліків та направити в Верховинський РВ УДСНС.
Апелянт стверджує, що після отримання вказаного припису вона почала виконувати його вимоги. Вогнегасники направлено на технічне обслуговування, двері знято та проводиться їх переобладнання, обслуговування АУПС буде проведено фірмою, яка її встановлювала згідно графіка надавача послуг, оскільки вона знаходиться Івано-Франківську, що на відстані 120 км від місця діяльності кафе- магазину.
Таким чином, вважає, що нею виконуються всі умови припису і тому реальної загрози життю та здоров'ю людей не існує. А, отже, і не існує підстав для зупинення та заборони експлуатації приміщень кафе-магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» шляхом опечатування вхідних дверей. Крім того, опечатування дверей призведе до неможливості виконання припису, оскільки це є єдиний вхід, а для виконання всіх вимог припису необхідний доступ до приміщення магазину. Про здійснені заходи та дату їх виконання нею усно повідомлено інспектора, який виніс припис.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 11.01.2000 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.
У період з 17.10.2016 року по 21.10.2016 року посадовими особами Верховинського районного відділу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, на підставі наказу Верховинського районного відділу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про проведення перевірки від 20.09.1016 р. № 20, повідомлення про проведення планової перевірки від 23.09.2016р. №434/25-07, посвідчення на проведення перевірки від 10.10.2016 року №146, проведено планову перевірку додержання вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту будівель та споруд кафе-магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: с. Ільці, Верховинського району, Івано-Франківської області, та належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1
За результатами проведеної перевірки складено акт №162 від 21.10.2016 року, згідно висновків, якого встановлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, в тому числі Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, серед яких, зокрема:
1. Не проводиться технічне обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації (глава 6 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014р. № 1417 (далі - Наказ МВС від 30.12.2014р. №1417);
2. Не проведено технічне обслуговування наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) (глава 6 розділу VI Наказ МВС № 1417 від 30.12.2014р.);
3. Двері на шляху евакуації не відчиняються в напрямку виходу з приміщення кафе- магазину (глава 6 розділу VI Наказ МВС № 1417 від 30.12.2016р.).
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
У відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду і контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Частиною 4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Згідно ч.5 ст.7 зазначеного Закону перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч.7 ст.7 цього Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Таким чином, звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Орган державного нагляду може скласти припис, розпорядження чи інший розпорядчий документ щодо усунення порушень.
Встановлено, що на підставі акта перевірки Верховинським районним відділом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за № 67 від 21.10.2016 року, яким відповідачу запропоновано вжити заходи по усуненню порушень виявлених перевіркою у строк до 20.12.2016 року. Розробити план-заходів усунення недоліків та направити у Верховинський РВ УДСНС в області у строк до 10.11.2016 року.
Пунктом 12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно ч. 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів проти пожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва об'єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
У контексті наведеного, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не надано доказів того, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд з метою проведення будь-кої дяльності.
Також, в матеріалах справи відсутні докази, що відповідачем не усунуто вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 67 від 21.10.2016 року, яким відповідачу запропоновано вжити заходи по усуненню порушень виявлених перевіркою у строк до 20.12.2016 року.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З аналізу вказаних норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відповідачем є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єктах порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а настання таких наслідків не доведено матеріалами справи належним чином, суд апеляційної інстанції вважає, що поданий адміністративний позов не можна вважати обґрунтованим.
Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у справі №809/1494/16 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
Р.П. Сеник