Справа: № 760/9431/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Букіна О.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
06 березня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
за участю секретаря Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 23 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Підволочиської селищної ради Тернопільської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернулась до Солом'янського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Підволочиської селищної ради Тернопільської області (далі - Відповідач), третя особа: ОСОБА_2 (далі - Третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення Відповідача від 08.06.2010 року №2603.
Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 02 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 02 листопада 2011 року без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 02 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 р. у справі № 2а-5245/11 залишено без змін.
11 березня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Солом'янського районного суду м.Києва від 02 листопада 2011 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 14 квітня 2016 року заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повернуто заявникові, з підстав невиконання вимог ухвали про залишення заяви без руху.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 14 квітня 2016 року без змін.
23 травня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Солом'янського районного суду м.Києва від 02 листопада 2011 року за нововиявленими обставинами та просив скасувати вищезазначену постанову, а провадження у справі закрити.
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 29 липня 2016 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами від 02 листопада 2011 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 23 грудня 2016 року провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд постанови суду першої інстанції за нововиявленими обставинами від 02 листопада 2011 року закрито.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 23 грудня 2016 року та постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 02 листопада 2011 року, а провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Підволочиської селищної ради Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення від 08.06.2010 року №2603 - закрити.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 02 листопада 2011 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року, адміністративний позов ОСОБА_3 до Підволочиської селищної ради Тернопільської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення Підволочиської селищної ради Тернопільської області від 08.06.2010 року №2603 задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 02 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року залишено без змін.
Отже, постанова Солом'янського районного суду м.Києва від 02 листопад 2011 року набрала законної сили 19.03.2013 року.
11 березня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду м.Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вищезазначеної постанови, однак вказана заява була повернута ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 14 квітня 2016 року у зв'язку з неусуненням недоліків, зазначених в ухвалі Солом'янського районного суду м.Києва від 17 березня 2016 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року залишено без змін.
За приписами п.2 ч.1 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Статтею 247 КАС України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. При цьому заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо заява про перегляд за нововиявленими обставинами подана до адміністративного суду після закінчення трирічного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причин пропуску цього строку.
Таким чином, ОСОБА_2, звернувшись 23 травня 2016 року до суду, пропустив трирічний строку для подання заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, оскільки останньою датою подання такої заяви є 19 березня 2016 року.
Згідно ст.17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують конвенцію та практику Суду як джерело права. ЄСПЛ у п.44 рішення у справі «Желтяков проти України» від 9.06.2011 року, заява №4994/04, зазначив: «Ця справа стосується рішення щодо нового розгляду справи, провадження в якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження. Така процедура сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована в спосіб, сумісний з ст.6 Конвенції».
У рішенні у справі «Христов проти України» від 19.02.2009, заява №24465/04, Євросуд зазначив:«Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» [GC], №28342/95, п.61, ECHR 1999-VII)». «Суд далі зауважив, що з матеріалів у справі не видно, що існували будь-які «вагомі та непереборні обставини», які могли б служити обгрунтованим поясненням того, чому остаточну судову постанову від 23.10.2000 було переглянуто та скасовано. Видається, що єдиною причиною була необхідність перегляду справи заявника у світлі іншого закону, а це означає, що такий перегляд був замаскованим оскарженням. Отже, Суд визнає, що в цій справі не було дотримано принципу юридичної визначеності».
Отже, виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, в провадженні за нововиявленими обставинами за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у Позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Крім того, як вже зазначалось, за приписами національного законодавства після закінчення трирічного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причин пропуску цього строку (ст.247 КАС України).
Оскільки судом першої інстанції було відкрито провадження, то з урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд постанови Солом'янського районного суду м.Києва від 02 листопада 2011 року за нововиявленими обставинами підлягає закриттю згідно вимог ст.247 КАС України.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим та таким, що прийняте з додержанням норм процесуального права.
Приписами ст.200 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін
Керуючись ст.ст.199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 23 грудня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Бужак Н.П.
Костюк Л.О.
Ухвала складена в повному обсязі 07 березня 2017 року.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Костюк Л.О.
Бужак Н.П.