Справа: № 754/12315/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Таран Н.Г.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
02 березня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Парінова А.Б.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови поновити виплату, призначеної раніше пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зобов'язати поновити відповідні виплати з 29 березня 2016 року.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскільки позивач переведений та працює на посаді, на яку розповсюджується дія Закону України «Про державну службу», тому відповідно до Закону № 213-VIII та Закону № 911-VIII, в період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2016 року виплата пенсії позивачу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач є працюючим пенсіонером і з 01.06.2014 отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу».
З 01 Квітня 2015 року Лівобережне об'єднане УПФУ у м. Києві припинило виплати ОСОБА_4 пенсії як працюючому пенсіонеру на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII.
Вважаючи, що положення вищеозначеного Закону до спірних правовідносин не застосовуються, а дії відповідача щодо припинення пенсійних є виплат такими, що порушують його конституційне право на соціальний захист, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з 01.06.2016 пенсії за Законом України «Про державну службу» не призначаються, посада позивача не є такою, що дає право на призначення пенсії державного службовця.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:
01 Квітня 2015 року набрав чинності Закон України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким було внесено зміни до статті 37 Закону України «Про державну службу», а саме: частину четверту викладено в наступній редакції: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.»
В подальшому, Законом №1774-VIII від 06.12.2016 було внесено зміни до статті 37 Закону України «Про державну службу», а саме: частину четверту викладено в наступній редакції: «Тимчасово, по 31 грудня 2017 року:особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.».
Аналогічні зміни були внесені і до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так зазначена стаття передбачала, що у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
Як вбачається з матеріалів справи, з 04 червня 2016 року по теперішній час ОСОБА_3 обіймає посаду заступника начальника управління - начальника відділу нагляду у вугільній промисловості управління гірничого нагляду Державної служби України з питань праці, яка дає право на призначення пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
Враховуючи, що Законом України «Про державну службу» передбачено обмеження виплати пенсії в період роботи, що не лише на посадах, що безпосередньо віднесені до державної служби, а й на тих, що дають право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», - колегія суддів вважає припинення виплати пенсії позивачу обґрунтованою.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2016 року по справі № К/800/45304/15, від 02 червня 2016 року по справі № К/800/7788/16 та від 07 грудня 2016 року №К/800/15059/16.
Стосовно висновків суду першої інстанції про те, що на час виникнення спірних правовідносин пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» не призначаються, а тому обмеження встановлені Законом №213-VIII та Законом № 911-VIII до спірних правовідносин не застосовуються, колегія суддів вважає хибними та звертає увагу на те, що позивачу вже була призначена раніше та виплачувалась пенсія державного службовця, а тому в даному випадку на нього поширюється обмеження саме в частині роботи на посаді віднесеній до категорії державної служби.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що Лівобережне об'єднане УПФУ у м. Києві у спірних правовідносинах діяло правомірно, а тому підстави для задоволення позовних вимог та зобов'язання відновити виплату пенсії позивачу, - відсутні.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.
Отже, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, - підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року скасувати.
ОСОБА_3 в задоволенні адміністративного позову до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 07 березня 2017 року.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Парінов А.Б.