09 березня 2017 рокусправа № 335/13582/16-а(2-а/335/42/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі міста Запоріжжя
на постанову Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 04 січня 2017 року по справі
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі міста Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач ОСОБА_2 13.12.2016 року звернувся до суду з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя (далі - УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя), в якому просить визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача здійснити йому з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90% від суми його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України №18-1549зп від 02.11.2016 року.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.01.2017 року справу розглянуто в порядку скороченого провадження, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії та зобов'язано відповідача здійснити ОСОБА_2 з 01.12.2016 року перерахунок та виплату пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90% від суми його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України №18-1549зп від 02.11.2016 року, в решті позовних вимог відмовлено, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 551,20 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.11КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 20.11. 2008 року перебуває на обліку в УПФУ у Вознесенівському районі міста Запоріжжя та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон №1789-XII) в розмірі 90 % від суми заробітної плати.
09.12.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів», відповідно до якої працівникам органів прокуратури з 01.12.2015 року здійснено підвищення розмірів заробітної плати.
У зв'язку з зазначеним підвищенням позивач для здійснення з 01.01.2016 року відповідного перерахунку призначеної йому пенсії, 11.11.2016 року звернувся до відповідача з відповідною заявою та надав довідку Генеральної прокуратури України №18-1549зп від 02.11.2016 року про складові заробітної плати.
Листом від 17.11.2016 року УПФУ у Вознесенівському районі міста Запоріжжя у здійсненні даного перерахунку позивачу відмовлено, з посиланням на втрату чинності норми Закону №1789-XII, що передбачала перерахунок призначених пенсій з підвищенням розміру заробітної плати працівникам органів прокуратури, а також у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 року (далі - Закон №1697-VІІ), що визначає повноваження Кабінету Міністрів України стосовно визначення порядку здійснення перерахунку зазначених пенсій, який на даний момент Кабінетом Міністрів України не встановлено, не погодившись з чим позивач звернувся до суду.
Приписами ч. 18 ст. 50-1 Закону №1789-XII, в редакції до 01.01.2015 року передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України №76-VIII від 28.12.2014 року, який набрав чинності 01.01.2015 року, ч.18 ст. 50-1 Закону №1789-XII викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
15.07.2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 року (далі - Закон №1697-VІІ) згідно п.3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» якого Закон №1789-XII визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, крім п. 8 ч.1 ст.15, ч.4 ст. 16, абз.1 ч.2 ст. 46-2, ст. 47, ч.1 ст. 49, ч.5 ст.50, ч. 3, 4, 6, 11 ст. 50-1, ч.3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), ст. 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, ст. 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст. 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15.12.2015 року.
Частиною 20 ст.86 Закону № 1697-VII визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів звертає увагу, що рішенням «Великода проти України» від 03.06.2014 року Європейський суд з прав людини зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Аналізуючи зазначені зміни суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість висновків суду першої інстанції, оскільки на час звернення позивача до відповідача положення ч.18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, що передбачали перерахунок раніш призначених пенсій у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працівникам органів прокуратури, втратили свою чинність.
Проте колегія суддів наголошує, що дані законодавчі зміни не позбавляють позивача самого факту наявності в нього права на перерахунок призначеної пенсії, оскільки лише визначають наділення повноваженнями щодо визначення умов та порядку такого перерахунку Кабінет Міністрів України, яким на даний час відповідного нормативного - правового акту не прийнято та зазначені умови та порядок не встановлено, що фактично виключає наявність законодавчих підстав у органу Пенсійного фонду здійснювати відповідні перерахунки.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що оскільки судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини справи, це є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі міста Запоріжжя - задовольнити.
Постанову Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 04 січня 2017 року - скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до пункту 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай