Ухвала від 02.03.2017 по справі 826/4754/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №826/4754/15 Головуючий у 1- й інстанції Погрібніченко І.М. Суддя - доповідач: Желтобрюх І.Л.

ОКРЕМА УХВАЛА

Іменем України

02 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Епель О.В.,

Парінова А.Б.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва Відритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва Відритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної авіаційної служби України та просило визнати нечинною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 13.02.2015 №2516.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2015 року державним інспектором Парахіним Ю.Т. проведено перевірку інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру від 23.07.2014 №240441.

В результаті перевірки встановлено, що 24.07.2017 повітряні судна позивача здійснювали польоти з порушенням порядку використання повітряного простору України, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушили статтю 30 Повітряного кодексу України, пункти 94 та 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» (далі - Положення №401), про що було складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації від 06.02.2015 №2516.

На підставі протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації 13 лютого 2015 року головою Державіаслужби України Антонюком Д.Ю. прийнято постанову №2516 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації у розмірі 136 000 грн.

Не погоджуючись із означеною вище постановою, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

У відповідності ч. 3 ст. 128 Повітряного кодексу України штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Вказаною нормою права встановлений строк, після закінчення якого до суб'єкта авіаційної діяльності не можуть бути застосовані фінансові санкції за порушення у галузі цивільної авіації. Строк є присічним і можливості його поновлення законодавство не передбачає.

Під час вирішення даної справи встановлено, що правопорушення, яке полягало у здійсненні о 23 год. 20хв. 24.07.2014 польоту з порушенням порядку використання повітряного простору України, виявлене у день його вчинення. Про таке порушення Державна авіаційна служба України дізналася із телеграми Украероцентру №240441, отриманої 24 липня 2014 року. Жодних обставин, які унеможливлювали своєчасне прийняття відповідного рішення, апеляційна скарга не містить.

Проте постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації винесена 13 лютого 2015 року, тобто після закінчення строку, встановленого ч. 3 ст. 128 Повітряного кодексу України.

В апеляційній скарзі у даній справі Державна авіаційна служба України посилається на те, що днем виявлення правопорушення у галузі цивільної авіації є дата, коли інспектор шляхом аналізу та обробки інформації встановив факт порушення порядку використання повітряного простору України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у провадженні Київського апеляційного адміністративного суду перебуває значна кількість справ за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Зокрема, лише за період з грудня 2016 року по даний час у провадженні Київського апеляційного адміністративного суду перебували справи: №826/3049/15, №826/2953/15, №826/3047/15, №826/2386/15, №826/2985/15, №826/3071/15, №826/8788/15, №826/3006/15, №826/2922/15, №826/2918/15, №826/2386/15, №826/2985/15, №826/3047/15, №826/3006/15, №826/2457/15, №826/2953/15, №826/2872/15, №826/3011/15, №826/2959/15, №826/5531/15, №826/7554/15, №826/4690/15, №826/5541/15 та інші.

У даних справах ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду залишено без змін постанови Окружного адміністративного суду міста Києва, якими адміністративні позови Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України задоволено повністю або частково.

Підставою для прийняття судом таких рішень є те, що постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, оскаржені у цих справах, винесені Державною авіаційною службою України після закінчення строків, встановлених ч. 3 ст. 128 Повітряного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2017 року (К/800/22899/16) по справі № 826/2991/15.

Згідно з п. 2) ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України авіаційна безпека - захист цивільної авіації від актів незаконного втручання, який забезпечується комплексом заходів із залученням людських і матеріальних ресурсів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Повітряного кодексу України Україні належить повний і виключний суверенітет над повітряним простором України, що є частиною території України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року №424-р пункт пропуску через державний кордон та пункт контролю у аеропорту «Сімферополь» закриті.

Відповідно до ст.. 30 Повітряного кодексу України та п. 101 розділу VII Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401 з урахуванням рекомендацій пункту 10.3 документа ІСАО Doc. 9554 «Керівництво щодо заходів безпеки, що застосовуються у зв'язку з військовою діяльністю, потенційно небезпечною для здійснення польотів цивільних повітряних суден» на підставі листа Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украероцентр), з метою забезпечення безпеки польотів, Державною авіаційною службою України, встановлено заборону на використання повітряного простору на період з 09 год. 00 хв. 27 червня 2014 року по 23 год. 59 хв. 14 вересня 2014 року над півостровом Крим.

Суд звертає увагу на те, що у адміністративних справах, які перебували у провадженні Київського апеляційного адміністративного суду предметом розгляду була правомірність постанов про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації у розмірі 136 000 грн.

Проте, недотримання строку накладення стягнення за правопорушення у галузі цивільної авіації є підставою для скасування постанови про накладення штрафу.

Колегією суддів апеляційного суду під час розгляду справи встановлено факт систематичного неналежного виконання своїх обов'язків посадовими особами Державної авіаційної служби України, що призвело до відсутності ефективних заходів забезпечення авіаційної безпеки в Україні.

Порушення повітряного простору України попри заборону є посяганням на територіальну цілісність та незалежність суверенітету Держави Україна.

Систематичне нехтування службовими обов'язками Держаною авіаційною службою України призводить до уникнення відповідальності за встановлені факти порушення закону, що нівелює повагу до законодавчих актів, як всередині країни, так і в цілому до Держави Україна на міжнародному рівні.

Судова влада не може виконувати роль статиста не реагуючи на кричущі факти системної бездіяльності й нехтування своїми обов'язками з боку посадових та службових осіб Державної авіаційної служби України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Повітряного кодексу України Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов'язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Повітряного кодексу України реалізацію державної політики у сфері використання повітряного простору України на підставі спільних рішень забезпечують уповноважений орган з питань цивільної авіації та Міністерство оборони України за такими напрямами: 1) забезпечення умов для діяльності національних і міжнародних користувачів повітряного простору України; 2) впровадження державної політики щодо використання повітряного простору України; 3) розроблення правил і процедур цивільно-військової координації під час організації повітряного руху; 4) здійснення контролю за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору України; 5) забезпечення діяльності та розвитку об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Повітряного кодексу України державне регулювання у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України здійснюють у межах повноважень: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації (далі - уповноважений орган з питань цивільної авіації); національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, визначає пріоритетні напрями та здійснює заходи щодо формування державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України і забезпечує нормативно-правове регулювання відповідно до статті 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 7 ст.. 4 Повітряного кодексу України на уповноважений орган з питань цивільної авіації та Міністерство оборони України в межах їх повноважень покладаються питання регулювання використання повітряного простору України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про Службу безпеки України» на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Раду національної безпеки та оборони України» Рада національної безпеки і оборони України відповідно до Конституції України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Згідно з ст.. 3 Закону України «Про Раду національної безпеки та оборони України» функціями Ради національної безпеки і оборони України є:

1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;

2) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час;

3) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Таким чином, враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає за необхідне довести до відома Ради національної безпеки та оборони України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства оборони України про виявлені судом порушення, що унеможливлюють притягнення до відповідальності за вчинення правопорушення у галузі цивільної авіації - для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють порушенню законодавства України.

Керуючись ст.ст. 166, 196, 208, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Довести до відома Ради національної безпеки та оборони України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства оборони України про виявлені судом порушення, що унеможливлюють притягнення до відповідальності за вчинення правопорушення у галузі цивільної авіації - для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють порушенню законодавства України.

Про вжиті заходи повідомити Київський апеляційний адміністративний суд не пізніше одного місяця з дня надходження окремої ухвали.

Окрема ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 07 березня 2017 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Епель О.В.

Парінов А.Б.

Попередній документ
65190029
Наступний документ
65190031
Інформація про рішення:
№ рішення: 65190030
№ справи: 826/4754/15
Дата рішення: 02.03.2017
Дата публікації: 13.03.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та інше