02 березня 2017 рокусправа № 804/406/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.
суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвій Ю.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року по справі № 804/406/17 за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати незаконними дії щодо складеної 12.08.2013 у помилковий спосіб довідки № 6 «Про заробітну плату працівників за роботу в ЗОНІ відчуження в 1986-1990 роках»; зобов'язати здійснити видачу нової виправленої довідки «Про заробітну плату працівників за роботу в ЗОНІ відчуження в 1986-1990 роках» за реально відпрацьовані дев'ять днів в зоні відчуження № 3 радіаційної небезпеки; зобов'язати виплатити донараховану суму заробітної плати.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 16 січня 2017 року залишив позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду на підставі статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України з причин пропуску строку звернення до суду.
Вважаючи вказане рішення таким, що винесено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування скарги зазначив, що питання, з якими позивач звернувся до адміністративного суду не обмежені строком звернення, тому суд першої інстанції неправомірно виніс ухвалу про залишення позову без розгляду.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримали вимоги зазначені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що останню необхідно задовольнити з огляду на наступне.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржену позивачем довідку було видано 24.09.2013 року, отже про порушення своїх прав дізнався в 2013 році, а зміст цієї довідки він намагався оскаржити до Мінсоцполітики ще в червні 2015 року, тому 13.01.2017 року звернувшись до суду із позовом пропустив шестимісячний строк. Також суд зазначив, що посилання позивача на незастосування до спірних правовідносин строків є необґрунтованим.
Колегія суддів не погоджується із рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Строк звернення до суду в адміністративному судочинстві - це період часу, у межах якого особа може звернутися до адміністративного суду з позовною вимогою про захист своїх прав, свобод та інтересів у сфері публічних відносин.
Загальні положення визначення строків звернення до суду та процесуальних строків містяться в главі 8 розділу 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 2 статті 99 цього Кодексу визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 13.01.2017.
Адміністративний позов містить, зокрема, вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії (видати довідку та виплатити суму заробітної плати), які за своєю суттю передбачають вчинення активних дій з боку відповідача лише на виконання судового рішення у випадку задоволення позову, а тому строк для їх пред'явлення не може бути пропущений. Тим більше що одна із вимог стосується виплати заробітної платні, на стягнення якої строки звернення до суду не застосовуються.
Розглядаючи сформульовані позивачем позовні вимоги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі, прийшов до передчасного висновку про залишення усіх заявлених позовних вимог без розгляду, в зв'язку з пропуском строку звернення до суду, взагалі не надавши правової оцінки двом із трьох вимог.
Водночас, такої можливості суд першої інстанції не позбавлений під час розгляду справи по суті після уточнення підстав позову та обставин справи.
В даному випадку, суду першої інстанції слід було більш ретельно вивчити позовні вимоги, фактичні обставини справи та визначитись із додержанням строку звернення до суду щодо кожної із вимог позову.
Одночасно колегія суддів звертає увагу окружного адміністративного суду, що на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, крім іншого, також слід визначитись із предметною підсудністю спору, зокрема чи не пов'язаний він із одержанням пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановлені ухвали було невірно застосовані норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 99, 100, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року по справі № 804/406/17 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточної та оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: І.В. Юрко