28 лютого 2017 рокусправа № П/811/1174/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Кругового О.О. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Олександрійської міської ради на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 р. по справі за позовом Олександрійської міської ради до Державного реєстратора Управління Держгеокадастру в Олександрійському районі Кіровоградської області Донченко Ярослава Олександровича, треті особи: ОСОБА_3, ПП «ГЕО - Кадастровий центр» про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень-,
13.09.2016 р. Олександрійська міська рада звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Управління Держгеокадастру в Олександрійському районі Кіровоградської області Донченко Ярослава Олександровича, треті особи: ОСОБА_3, ПП «ГЕО - Кадастровий центр» про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, де посилаючись на те, що рішенням Олександрійської міської ради № 1805 від 26.11.2015 р. ОСОБА_3 відмовлено в погодженні у власність місця розташування земельної ділянки, орієнтованою площею 0,1065 га на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу, але 09.03.2016 р. всупереч даному рішенню Управлінням Держгеокадастру в Олександрівському районі Кіровоградської області проведено державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,1065 га, розташовану на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу м. Олександрія. Оскільки вважають, що дана реєстрація порушує права міської ради, звернулися до суду та просять визнати протиправними дії державного реєстратора Управління Держгеокадастру в Олександрійському районі Кіровоградської області Донченко Ярослава Олександровича щодо проведення 09.03.2016 р. державної реєстрації земельної ділянки, площею 0,1065 га, призначеної для садівництва, що знаходиться на бувших відвалах Байдаківського вуглерозрізу та скасувати державну реєстрацію права власності від 09.03.2016 р., проведену Державним реєстратором Управління Держгеокадастру в Олександрійському районі Кіровоградської області Донченко Ярославом Олександровичем, видалити з державного земельного кадастру відомості про державну реєстрацію права власності земельної ділянки, площею 0,1065 га, призначену для садівництва, що знаходиться на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду Олександрійська міська рада подала апеляційну скаргу, де просили постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 р. скасувати, прийняти нову постанову, де задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу, інші особи, які беруть участь у справі, до суду не з'явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 02.07.2015 року ОСОБА_3 звернувся до Олександрійської міської ради Кіровоградської області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,1065 га, на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу (біля СГТ «Черемшина»), м. Олександрія, Кіровоградська обл. До заяви було додано копії паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_3, графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки, схема зовнішніх меж земельної ділянки. Заява з додатками одержана Олександрійською міською радою 02.07.2015 року та зареєстрована за вхідним номером №6.
Встановлено, що Олександрійська міська рада відповідно до ст.118 ЗК України у місячний строк не розглянула заяву ОСОБА_3 і не надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а, також, не надала мотивовану відмову у його наданні.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, керуючись «принципом мовчазної згоди», прописаним у ч.7 ст.118 ЗК України, 06.08.2015 року уклав з ПП «Гео-кадастровий центр» договір №15/08 на розроблення проектно-технічної документації із землеустрою, за яким ПП «Гео-кадастровий центр» зобов'язалося розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1065 га, на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу (біля СГТ «Черемшина»), м. Олександрія.
06.08.2015 року, в межах, визначеного ст.118 ЗК України місячного строку,ОСОБА_3 направив Олександрійській міській раді повідомлення про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,1065 га, на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу (біля СГТ «Черемшина»), м. Олександрія, до чого було додано копію договору на розроблення проектно-технічної документації із землеустрою та копію заяви. Повідомлення з додатками Олександрійською міською радою одержано 12.08.2015 року та зареєстровано за вхідним номером 143.
Судом встановлено, що ПП «Гео-кадастровий центр» було виготовлено на замовлення ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення садівництва на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу (біля СГТ «Черемшина»), м. Олександрія Кіровоградської області.
Матеріалами справи встановлено, що у березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до державного кадастрового реєстратора із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки.
09.03.2016 року Державним реєстратором Управління Держгеокадастру в Олександрійському районі Кіровоградської області Донченком Я.О. проведено реєстрацію земельної ділянки згідно поданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва.
Згідно частин 6, 7, 8, 9, 10, 11 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Отже, законодавець розмежував поняття погодження проекту землеустрою та його затвердження після відповідного погодження.
Порядок погодження проекту землеустрою виписаний ст.186-1 ЗК України, згідно якої проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; розташованої на території пам'яток культурної спадщини національного значення, їх охоронних зон та охоронюваних археологічних територіях, підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини; розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам'яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства; водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в ч.1 цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах 2, 3 цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах 1-3 цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи. Органам, зазначеним у частинах 1-3 цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до ст.50 Закону України «Про землеустрій»; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк. У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах 1-3 цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
В результаті системного аналізу приведеного вище законодавства, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.186-1 ЗК України 13.10.2015 року було одержано висновок №02-19/401 по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення садівництва Управління Держгеокадастру в Олександрійському районі Кіровоградської області, згідно якого управління не заперечувало проти відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Олександрійської міської ради за наступних умов: використовувати земельну ділянку відповідно до умов відведення та за цільовим призначенням; дотримуватись правил добросусідства, не порушувати прав та законних інтересів власників та землекористувачів.
Щодо обов'язкового, на думку позивача, погодження проекту землеустрою виконавчим органом міської ради у сфері містобудування та архітектури, визначеного ч.2 ст.186-1 ЗК України, колегія суддів звертає увагу на те, що законодавцем така обов'язковість встановлена лише у випадку коли на земельній ділянці розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка розташована на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу (біля СГТ «Черемшина»), м. Олександрія. Кіровоградської області, за основним цільовим призначенням відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, об'єкти нерухомого майна та зелені насадження на території земельної ділянки відсутні та згідно проекту землеустрою (цільове призначення земельної ділянки - ведення садівництва, проектом землеустрою не передбачена зміна цільового призначення земельної ділянки. При проведенні польових геодезичних робіт та візуального обстеження земельної ділянки особливо цінні групи ґрунтів не виявлено. Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення, водного фонду на земельній ділянці відсутні. Земельна ділянка розташована за межами об'єктів природо-заповідного фонду, за межами прибережних смуг та не входить до території історичних ареалів населених місць, земельної ділянки на якій розміщені об'єкти культурної спадщини.
З огляду на вище приведене, колегія суддів вважає, що проект землеустрою з органами, передбаченими у частинах 2 та 3 ст.186-1 ЗК України погоджувати не потрібно.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 5, 6, 9 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, зокрема, особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.
Відповідно до пунктів 107, 109, 110. 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою, зокрема, особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява про державну реєстрацію земельної ділянки за встановленою цим Порядком формою; оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); електронний документ. Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку. За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій: здійснює державну реєстрацію земельної ділянки: за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці; відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки); робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку; надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування; приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі: невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.
Відповідно до частин 1, 2 ст.50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III-V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
Із системного аналізу вище приведеного законодавства вбачається, що проект землеустрою складається у тому числі при формуванні нової земельної ділянки. Погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки здійснюється в порядку, встановленому Земельним кодексом України, тобто ст.186-1 ЗК України. При виготовленні проекту землеустрою має бути рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом).
Частиною 7 ст.118 ЗК України законодавцем запроваджено принцип мовчазної згоди на етапі отримання дозволу на розроблення документації з землеустрою, оскільки у випадку бездіяльності суб'єкта владних повноважень, внаслідок якої протягом місяця не розглянута заява про надання дозволу на виготовлення проектної документації, заявник має право здійснити замовлення проекту відведення земельної ділянки. Отже рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймають органи, визначені в ст.118 ЗК України, однак їхня бездіяльність не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення проектної документації можливе без дозволу на її виготовлення. Крім цього, законодавством передбачено, що дію або бездіяльність органів, які наділені правом відповідно до ст.118 ЗК України надавати земельні ділянки, може бути оскаржено до суду.
Позивач Олександрійська міська рада в обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на прийняття нею 26.11.2015 року рішення за №1805, яким відмовлено у погодженні ОСОБА_3 у власність місця розташування земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1065 га (у тому числі площею 0,1065 га - сільськогосподарські угіддя, пасовища) на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу біля обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Черемшина» для ведення садівництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Олександрійської міської ради та у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Колегія суддів, враховуючи всі обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, вирішуючи спір по суті виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України дії та рішення суб'єкта владних повноважень. яким є позивач, мають бути здійснені (прийняті) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ч.7 ст.118 ЗК України встановлено обов'язок відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування розглянути клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою у місячний строк і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі нездійснення вищевказаних дій суб'єктом владних повноважень. законодавець запровадив «принцип мовчазної згоди», згідно якої заявник, у разі недодержання суб'єктом владних повноважень свого обов'язку, має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово зобов'язаний повідомити суб'єкта владних повноважень та надати договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
З вище приведеного законодавства вбачається, що суб'єкт владних повноважень не тільки зобов'язаний додержатись терміну розгляду клопотання, а також, у випадку відмови, обґрунтувати таку відмову.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 було виконано всі умови, передбачені ч.7 ст.118 ЗК України, відповідно до договору з ПП «Гео-кадастровий центр» від 06.08.2015 року №15/08 замовлено виготовлення проекту землеустрою, який виготовлено у 2015 році.
З тексту рішення Олександрійської міської ради від 26.11.2015 року №1805 не вбачається з яких підстав, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України ОСОБА_3 було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Колегія суддів зазначає, що, оскільки, проект землеустрою був виготовлений з мовчазної згоди Олександрійської міської ради, що не суперечило законодавству, у державного реєстратора Управління Держгеокадастру в Олександрійському районі Кіровоградської області не було підстав вважати, що подані на реєстрацію документи не відповідають вимогам законодавства.
Вирішуючи спір по суті, колегія суддів зазначає, що за результатами здійснення державної реєстрації спірної земельної ділянки (формування земельної ділянки), вказаній земельній ділянці присвоєний кадастровий номер та ділянка продовжує перебувати у комунальній власності Олександрійської міської ради.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст., ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Олександрійської міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог статей 211-212 КАС України.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.О. Круговий
Суддя: О.М. Лукманова