"09" березня 2017 р. справа №812/1394/16
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду Шишов О.О., розглянувши заяву ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 р. у справі № 812/1394/16 (головуючий І інстанції Чиркін С.М) за позовом ОСОБА_2 до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 15.05.2016 № Ф-15,-
До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №812/1394/16 з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року.
Ухвалою судді Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 р. у справі № 812/1394/16, з наданням строку для усунення недоліків шляхом надіслання на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору у сумі 1378 грн.
06 березня 2017 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Клопотання обґрунтоване тим, що вимога до громадянина сплатити судовий збір, як умова отримання судового захисту своїх прав, суперечить ст.ст. 8,22,55,64,130 Конституції України оскільки фактично перекладає на громадянина обов'язки Держави України та порушує його право на судовий захист, яке не може бути обмежене і гарантується окрім норма прямої дії Конституції України ще і ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.
Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ashingdane проти Сполученого Королівства» № 93 п.57 рішення від 28 травня 1985 року, серія А).
Відповідно до частини першої статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.
Частиною 3 статті 9 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Виходячи з викладеного, судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямуванням виключно на потреби судочинства.
Стаття 5 Закону № 3674-VI визначає вичерпний перелік осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.
За приписами статті 8 Закону № 3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.
З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.
Зважаючи на визначений судом розмір судового збору та оскільки скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, вищевказане обумовлює відмову в задоволенні клопотання апелянта.
Суддя вважає за необхідне також зазначити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим ст. 129 Конституції України основним засадам судочинства, а саме: рівності усіх учасників судового процесу перед законам і судом.
Закон № 3674-VI не визнаний неконституційним, не суперечить Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, тому обов'язок апелянта сплачувати судовий збір є наявним.
При таких обставинах необхідно відмовити у звільнити від сплати судового збору.
За таких обставин, суддя-доповідач вважає доцільним продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом семи днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надіслання на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору у розмірі 1378 грн.
Керуючись ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Продовжити ОСОБА_2 строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом семи днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надіслання на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору у розмірі передбаченим чинним законодавством.
В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянтові.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.
Суддя-доповідач: О.О.Шишов