02 березня 2017 рокусправа № П/811/928/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
без представників сторін;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект"
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 р. у справі № П/811/928/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект"
до Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області
треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3
про скасування постанови в частині, -
"26" липня 2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" звернулось до суду з адміністративним позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в якому просило скасувати постанову відповідача про арешт майна боржника АЕ №231173 від 30.08.2007 року. В частині накладення арешту на майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідач щодо накладення арешту на майно, яке є предметом іпотеки, що в свою чергу порушу права іпотекодержателя.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 р. у справі № П/811/928/16 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" до Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 ОСОБА_3 про скасування постанови в частині - відмовлено.
Так, судом першої інстанції встановлено, що в квітні 2005 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, забезпечений іпотечним договором. В грудні 2011 року, між правонаступником банку та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір відступлення права вимоги, внаслідок чого до Державного реєстру іпотек внесено інформацію про іпотекодержателя - ТОВ «Кей-Колект». Разом з тим, у 2007 році, в межах здійснення виконавчого провадження на предмет іпотеки постановою державного виконавця накладено арешт. Дізнавшись про яку позивач, звернувся до суду.
На підставі аналізу встановлених по справі обставин, а також з врахуванням приписів чинного законодавства, суд дійшов висновку, що накладення арешту на предмет іпотеки жодним чином не порушує прав іпотекодержателя, крім того, судом зазначено, що позивачем не доведено протиправності в діях державного виконавця щодо винесення спірної постанови.
Не погодившись з постановою суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 р. у справі № П/811/928/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що спірна постанова порушує права позивача, оскільки накладений арешт перешкоджає іпотекодержателю реалізувати своє право на задоволення вимог за рахунок заставленого майна.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, 22 квітня 2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, з метою забезпечення виконання якого між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 28.04.2005 р., відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно (квартиру), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,
12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» (Клієнт) та ТОВ «Кей-Колект» (Фактор) укладено договір факторингу №1 та договір відступлення прав вимоги.
На підставі такого договору до Державного реєстру іпотек 18.04.2013 р. внесено інформацію щодо іпотекодержателя ТОВ «Кей-Колект».
Разом з тим, постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ае 231173 від 30.08.2007 р. на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1, накладено арешт під час виконання ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.08.2007 р., що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивач, дізнавшись про наявність арешту на майні, що є предметом іпотеки звернувся до суду з вимогою визнання протиправним та скасування постанови державного виконавця про накладення арешту.
Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст.3 КАС України).
Отже публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій чи рішень суб'єкта владних повноважень суд встановлює дотримання суб'єктом владних повноважень критеріїв визначених ч.3 ст.2 КАС України під час прийняття спірного рішення або вчинення спірних дій.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку предметом спору не є правомірність дій державного виконавця під час накладення арешту. Згідно до мотивації позовних вимог, а також фактичних обставин справи, наявним є спір про право, а саме права власності (право звернути стягнення) на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1.
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з постановою Верховного Суду України від 14.06.2016 року у справі №826/4858/15, яка відповідно до ст.244-2 КАС України враховується апеляційним судом при застосуванні таких норм права.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись вимогами ч.1 ст.203 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст.ст.155 і 157 цього Кодексу.
Зважаючи на той факт, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального закону, що призвело до неправильного вирішення спору, постанову суду першої інстанції слід скасувати, провадження в адміністративній справі закрити, роз'яснивши позивачу, що вимоги заявлені в даному позові можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на постанову Кіровоградського задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 р. у справі № П/811/928/16 - скасувати.
Провадження в адміністративній справі закрити.
Роз'яснити позивачу, що заявлений спір може бути вирішений в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко