07 березня 2017 року
справа № 804/6075/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Адіоніс»
до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України
про визнання дій протиправними,-
До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальність «Адіоніс», в якому позивач просить визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» з податку на додану вартість за березень 2016 року, а податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» з податку на додану вартість за березень 2016 року визнати такою, що прийнята датою її фактичного отримання, тобто 13.04.2016.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю. Апеляційні скарги ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 24.03.2014 між ТОВ «Адіоніс» та Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська укладено договір про визнання електронних документів № Е00313/2013.
ТОВ «Адіоніс» 13 квітня 2016 року засобами електронного зв'язку було направлено до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за березень 2016 року, яка отримана відповідачем 13.04.2016, що підтверджується квитанцію №1. Проте, як свідчить зміст вказаної квитанції, податкова декларація не була прийнята у зв'язку з порушенням вимоги п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: ІПН 36366810 не був платником ПДВ в періоді березень 2016 року.
Надаючи оцінку правомірності дій податкового органу, суд апеляційної інстанції виходить з приписів статті 49 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якою встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Згідно зі ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання як контролюючим органом.
Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Підпунктом 4.13.6 Методичних рекомендацій з прийняття та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 № 516, визначено, що у випадку подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку в ЦОЕЗ останній формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту ЦОЕЗ; перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату; розшифровує електронний звіт; перевіряє дійсність та достовірність накладених на звіт ЕЦП; перевіряє відповідність формату електронного звіту; перевіряє заповнення обов'язкових реквізитів електронного звіту, які є обов'язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийомі звітів через ЦОЕЗ; формує першу квитанцію завіряє своїм ЕЦП та спрямовує платнику податків. В зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити отриманого електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час отримання електронного звіту та дані відправника квитанції; імпортує дані електронного звіту, по якому відправлена платнику податків перша квитанція, у базу даних АО; завіряє електронний звіт платника податків власним ЕЦП, шифрує та передає у відповідні органи АО за місцем реєстрації підписанту; завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем реєстрації платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.
Факт прийняття звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією.
Разом з тим, пунктом 7.6. Методичних рекомендацій передбачено, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Судом апеляційної інстанції встановлено, відповідачами належними доказами не спростовано, що такої квитанції податковим органом сформовано та надіслано позивачеві не було.
При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що податкова звітність ТОВ «Адіоніс» за березень 2016 року оформлена у повній відповідності вимогам ст. 48 Податкового кодексу України.
Доводи апелянтів, що причиною не прийняття податкових документів було рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС України від 29.05.2015 № 293 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Адіоніс», суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованими, адже останнє на час подання позивачем декларації за березень 2016 року було предметом судового оскарження і за результатом розгляду спору скасовано в судовому порядку як таке, що носить протиправний характер.
Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційні скарги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року в адміністративній справі № 804/6075/16 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 09 березня 2017 року.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров