07 березня 2017 рокусправа № 808/2805/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області 02.07.2015 №1667-17.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки PORSCHE PANAMERA 4S, чорного кольору, 2012 року випуску, з об'ємом двигуна 4806 кубічних сантиметрів, реєстраційний номер НОМЕР_1, дата реєстрації 13.06.2012, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області 02 липня 2015 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 1667-17, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, було внесено зміни до статті 267 ПК України, а саме введено транспортний податок.
Відповідно до положень статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Згідно з п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року)(пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України).
Згідно з класифікацією доходів бюджету, встановленою статтею 9 Бюджетного кодексу України, доходи бюджету класифікуються, зокрема, за такими розділами, як податкові надходження. Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.
Частиною 3 статті 27 БК України встановлено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються: не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду; після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Крім того, згідно з принципом стабільності, закріпленим пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Враховуючи, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 01 січня 2015 року встановлено новий податок (після 15 липня), тобто нормативний акт є таким, що впливає на показники бюджету, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язок сплати транспортного податку виникає лише з 01 січня 2016 року.
Окрім того, відповідно до положень статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок. До місцевих зборів належать збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір.
Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Статтею 12 Податкового кодексу України, зокрема, передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Згідно з підпунктом 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пп.12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України).
Зазначена норма також кореспондується з принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, що проголошений у статті 4 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладені норми, для застосування рішення про встановлення місцевих податків у 2015 році, таке рішення повинно було бути прийнято до 15 липня 2014 року.
Доказів прийняття такого рішення органом місцевого самоврядування у встановлений законом строк відповідачем не надано. При цьому, судом апеляційної інстанції самостійно встановлено, що рішення Запорізької міської ради, яким встановлюються місцеві податки і збори в частині розміру транспортного податку, не було прийнято до 15.07.2014.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 1667-17 від 02.07.2015, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. за 2015 рік, є таким, що суперечить закону та підлягає скасуванню.
Також колегія суддів зазначає, що принцип стабільності є загальним, на якому ґрунтується податкове законодавство, а тому застосовується не тільки у разі внесення змін до елементів податків і зборів, а й у разі прийняття нових податків. Крім того, останнім закріплено, що податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, а тому на прийняття нового податку також розповсюджується дія вказаного принципу.
Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно встанови обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року в адміністративній справі № 808/2805/16 - без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 09 березня 2017 року.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров