Постанова від 09.03.2017 по справі 200/17208/16-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 рокусправа № 200/17208/16-а(2а/200/663/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.2016 року за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську в якому просила:

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії як державному службовцю з 01.12.2015 року;

- зобов'язати Відповідача здійснити з 01.12.2015 року перерахунок пенсії державного службовця в розмірі 80% від суми заробітної плати, вказаної в довідці №7021/13/31 від 18.08.2016 року, яка видана Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську та виплачувати пенсію без будь-яких обмежень.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.2016 року адміністративний позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії пенсійного органу щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 як державному службовцю. Зобов'язано Відповідача здійснити ОСОБА_2 з 01 вересня 2016 року перерахунок пенсії державного службовця в розмірі 80% суми заробітної плати, вказаної у довідці № 7021/13/31 від 18.08.2016 року, виданій Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську.

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську та з 30.01.2014 року отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".

25.08.2016 року Позивач звернулась до пенсійного органу з заявою про перерахунок розміру її пенсії на підставі довідки від 18.08.2016 року №7021/13/31.

Листом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську від 29.02.2016 року №1854/02/21 Позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії.

Вказана відмова була обґрунтована тим, що положеннями Постанови КМУ №865 на дату звернення з заявою про перерахунок пенсії не передбачено проведення перерахунку пенсії державним службовцям.

Не погодившись з вказаними висновками пенсійного органу, Позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач обґрунтовано мала право на перерахунок пенсії з застосуванням норми закону, що діяла на час призначенням пенсії і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16 грудня 1993 року (в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 року) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Таким чином, зазначеною нормою права було визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 року, який набрав чинності 01 січня 2015 року, статтю 37-1 Закону України "Про державну службу" викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Одночасно, пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №76-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

На момент звернення позивача до суду, Кабінетом Міністрів України умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям не визначені.

Між тим, пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (далі - Постанова №865) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Отже, вказана норма права передбачала проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" до Постанови №865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015 року та якими, зокрема, виключено пункт 4.

Таким чином, у період часу, з якого позивач просила здійснити перерахунок пенсії( з 01.12.2015 року), такої підстави (умови) перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям законодавством визначено не було, відтак у відповідача були відсутні законні підстави для проведення перерахунку на підставі ст. 37-1 ЗУ "Про державну службу".

Крім того, 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року.

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу Закону №889-VIII.

Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В свою чергу, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Отже, на час звернення позивача до органу пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії та до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не визначений порядок, а діюча норма закону не передбачає підстав для перерахунку пенсій державним службовця на підставі підвищення заробітної плати окремих категорій державних службовців.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити й про те, що в даному випадку не має місця звуження соціально-правових гарантій відповідних категорій осіб, які отримують пенсію державного службовця, з огляду на наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу, жодні соціальні права не є абсолютними, вони можуть бути обмежені у визначеному Законом порядку. Так, у відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За своєю правовою природою право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників за відповідною посадою є разовою формою підвищення грошової винагороди (пенсії) особам, які звільнені зі служби на пенсію. Вона може бути здійснена з метою забезпечення відповідності розміру пенсії особи порівняно із заробітною платою працюючих на відповідних посадах осіб, з метою стимулювання до довгострокового виконання особами професійних обов'язків до виходу на пенсію. В свою чергу, право на перерахунок пенсії не належить до таких соціально-правових гарантій державних службовців, як заробітна плата, спеціальні умови праці, пенсія, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення та не має постійного характеру, безпосередньо не покриває соціальних ризиків, пов'язаних, зокрема, із хворобою, інвалідністю, старістю та виникає лише після звільнення на пенсію.

У рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Більш того, виключення законодавцем статті, що передбачала право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних державних службовців не може бути розцінено як звуження соціально-правових гарантій, порушення принципу передбачуваності Закону, та відповідно не створює обов'язку держави для здійснення перерахунку пенсії без правових на те підстав.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відтак, з урахуванням того, що станом на час звернення Позивача до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку пенсії, ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" вже діяла в редакції, що не передбачає право на здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати відповідних працівників, то є відсутніми підстави для застосування норми Закону, яка втратила чинність.

Таким чином, виходячи з вказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості часткового задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.2016 року була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську - задовольнити.

Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.2016 року - скасувати та прийняти нову.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Попередній документ
65189881
Наступний документ
65189883
Інформація про рішення:
№ рішення: 65189882
№ справи: 200/17208/16-а
Дата рішення: 09.03.2017
Дата публікації: 13.03.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл