Ухвала від 06.03.2017 по справі 389/3204/16-а

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Берднікова Г.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 рокусправа № 389/3204/16-а (2-а/389/99/16)

Приміщення суду за адресою: м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 січня 2017 р. у справі №389/3204/16-а (2-а/389/99/16) за позовом ОСОБА_2 до Знам'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання незаконними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Знам'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати незаконними дії та рішення відповідача щодо відмови йому, в перерахунку пенсії на підставі п.5 Прикінцевих Положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року за №213;

- зобов'язати відповідача з 22.11.2016 року здійснити перерахунок його пенсії в розмірі та відсотках відповідно до ч.13 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від розміру його заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Кіровоградської області №18-343 вих. від 18.11.2016 року без обмеження граничного розміру пенсії, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з жовтня 2008 року отримує пенсію за вислугу років працівника органів прокуратури відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру». 22.11.2016 року звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 року в розмірі та відсотках відповідно до ч.13 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці прокуратури Кіровоградської області за №18-343вих.-16 від 18.11.2016 року, проте йому було відмовлено у перерахунку пенсії за вислугу років, з посиланням на те, що проведення перерахунків пенсій, призначених згідно Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, чинним законодавством не передбачено. Скасування порядку нарахування пенсії за спеціальними законами з 01.06.2015 року та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах не впливає на можливість проведення перерахунку призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону України «Про прокуратуру».

Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 січня 2017 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Застосоване до позивача положення п.5 Прикінцевих Положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року за №213 погіршує права позивача, а тому очевидно суперечить Конституції України.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, при перерахунку розміру пенсії застосуванню підлягає розмір, встановлений ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якого розмір призначеної та перерахованої пенсії повинен становити 90% від суми місячного заробітку.

Судом першої інстанції було порушено ч.1 ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості для нього рішень Верховного Суду України, не взявши до уваги висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 06.10.2015 року по справі №127/11720/14-а, від 10.12.2013 року по справі №21-348-а-13) та від 17.12.2013 року у справі №21-445-а-13.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Знам'янському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Кіровоградської області та з 15.10.2008 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 15 листопада 1991 року №1789, в розмірі 90% від суми середньої заробітної плати за відповідною посадою.

У зв'язку з підвищенням працівникам прокуратури заробітної плати позивач 22.11.2016 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеної йому пенсії на підставі довідки №18-343вих.-16 виданої 18.11.2016 року прокуратурою Кіровоградської області.

Листом відповідача від 30.11.2016 року позивачу повідомлено, що проведення перерахунку пенсій призначених згідно з Законом України «Про прокуратуру», у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, чинним законодавством не передбачено, оскільки Закон України №1789-ХІІ втратив чинність та у відповідності до п.5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213, з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Також, відповідач посилався на те, що відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури.

У відповідності до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно з ч.17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Частиною 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 року (в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України №76-VIII від 28.12.2014 року) було передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, зазначеною нормою права було визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014 року, який набрав чинності 01.01.2015 року, у статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» частину 18 викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, починаючи з 01.01.2015 року змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх працівників прокуратури. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників відсутня в новій редакції частини 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано Кабінету Міністрів України.

15.07.2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 року.

Згідно з п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом - Закон України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року, крім п. 8 ч.1 ст.15, ч.4 ст. 16, абз.1 ч.2 ст. 46-2, ст. 47, ч.1 ст. 49, ч.5 ст.50, ч.ч. 3, 4, 6, 11 ст. 50-1, ч.3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), ст. 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, ст.2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст.13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Отже, на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії (22.11.2016 року) Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, втратив чинність, що виключає його застосування при перерахунку пенсії.

Відповідно до ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час звернення позивача як до органу пенсійного Фонду так і до суду, Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акту не прийнято.

Доказів на підтвердження того, що бездіяльність Кабінету Міністрів України з приводу не прийняття відповідного нормативно - правового акту визнано неправомірною не надано та не встановлено судом.

Згідно з вимогами ст.13 Закону України "Про Конституційний Суд України" лише Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії, норми законодавства, щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визнані неконституційними, а тому повинні застосовуватися при вирішенні питання про перерахунок пенсії.

Окрім того, у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року, Конституційний суд України зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Відповідно до п. 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ).

У рішенні від 02.03.1999 року N 2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 ст.116 Конституції України (254к/96-ВР), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України (384/2011) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, у період часу, з якого позивач просить здійснити перерахунок пенсії (22.11.2016 року), такої підстави (умови) перерахунку раніше призначених пенсії як підвищення розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників законодавством не визначено.

Діюче законодавство України не містить положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність. При цьому Закони № 76-VII, № 213-VIIІ та № 1697-VII не визнані неконституційними, тому підлягають застосуванню.

Закон України № 1697-VII не містить норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність, а тому висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням посадових окладів працівникам прокуратури, не ґрунтується на нормах діючого закону, чим порушено принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що при відмові позивачу у перерахунку пенсії, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції ч.1 ст.244-2 КАС України щодо не врахування рішень Верховного Суду України від 06.10.2015 року, від 10.12.2013 року, від 17.12.2013 року є безпідставними, оскільки у наведених позивачем рішеннях не розглядалось питання застосування ч.18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 року та ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, а тому наведені у зазначених рішеннях висновки неможливо застосовувати до спірних правовідносин.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 січня 2017 р. у справі №389/3204/16-а (2-а/389/99/16) за позовом ОСОБА_2 до Знам'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання незаконними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва

Попередній документ
65189879
Наступний документ
65189881
Інформація про рішення:
№ рішення: 65189880
№ справи: 389/3204/16-а
Дата рішення: 06.03.2017
Дата публікації: 13.03.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (06.03.2017)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 06.12.2016
Предмет позову: про визнання протипраними та зобов'язання вчинитии дії