ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
07 березня 2017 року письмове провадженя № 826/2903/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДочірнього підприємства «Оллтек-Україна»
доГоловного управління ДФС у місті Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.02.2016р.,
Дочірнє підприємство «Оллтек-Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.02.2016р. №0000491402, №0000501402, №0000511402, №0000521402.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представники відповідача проти позову заперечили з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - встановив.
Відповідачем проведено перевірку ДП «Оллтек-Україна» за результатами якої 28.01.2016р. складено Акт №16/26-15-13-02-01-17/32047626 «Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р.» (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення: п.п. 135.1, п.п. 135.4.1, п.п. 135.5.4 статті 135, п. 138.1 статті 138, п.п. 139.1.5, 139.1.9 статті 139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 128204грн., а саме за 2013 рік - 128204грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності р.07 декларацій про прибуток підприємства на суму 593958грн. за 2014 рік; п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188, п. 198.3 статті 198, п. 200.1, 200.2 статті 200 ПК України в результаті чого занижено ПДВ на суму 68645грн., у тому числі: червень 2013 року - 3360грн., січень 2014 року - 54359грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду р. 19 на суму 62477грн. за грудень 2014 року.
На підставі встановлених порушень відповідачем 15.02.2016р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0000491402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 160 255,00грн., у тому числі основний платіж - 128 204,00грн. та штрафні санкції - 32 051,00грн.; №0000501402, яким позивачу збільшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 593 958,00грн. за 2014 рік; №0000511402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 85 806,25грн., у тому числі основний платіж - 68 645,00грн. та штрафні санкції - 17 161,25грн.; №0000521402, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 62 477,00грн. за грудень 2014 року.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 15.02.2016р. протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.01.2013р. по 30.06.2013р. позивачем було укладено ряд договорів про надання рекламних послуг: №187ФП від 26.11.2012р. з ТОВ «АГП Медіа», відповідно до якого Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець (ТОВ «АГП Медіа») зобов'язується виконати наступні роботи з надання рекламної послуги: розмістити на сторінках журналу «THE UKRAINIAN FARMER", журналу «Наше Птахівництво» рекламні матеріали Замовника, забезпечити доведення реклами до споживачів шляхом розповсюдження Рекламоносія серед населення і підприємств України, згідно затвердженого Сторонами списку; Договори №335, №336 від 28.12.2012р., №60/13 від 01.04.2013р., №61/13 від 01.04.2013р., укладені з ПП «Дикун», згідно яких Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по розміщенню інформації Замовника, пов'язаної з його господарською діяльністю, на сторінках інтернет-сайту www.milkua.infoв, www.pigua.info розділах з відповідною тематикою; Договори №34/13, №35/13 на розміщення реклами від 01.02.2013р, укладені з ПП «Дикун»; №2121/17961р від 17.04.2013р., укладений з ТОВ «Юнівест Медіа»,
На виконання умов вказаних договорів сторонами були виписані: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); Специфікації до Договорів; акти надання послуг; реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
Також судом встановлено, що 04.01.2013р. між позивачем та ТОВ «Аквамарин Ексклюзив» укладено Договір №АкЕк-04/01/13-1 про надання поліграфічних послуг та/або виготовлення поліграфічної продукції, відповідно до якого Замовник замовляє, а Виконавець зобов'язується виготовити продукцію та/або надати поліграфічні послуги за письмовим замовленням та/або спеціальним додатком Замовника.
На виконання умов вказаного договору сторонами підписано видаткові накладні №РН-0000085 від 04.03.2013р., №РН-0000108 від 03.04.2013р.
11 березня 2013 року між позивачем (Замовник) та МПП «Арніка-2» (Виконавець) укладено Договір №18/03 про виготовлення рекламно-поліграфічної продукції, відповідно до якого Виконавець зобов'язується професійно і якісно виготовити постери, сіті-лайти, банери для розміщення зовнішньої реклами на спеціальних конструкціях, згідно затвердженого макету та зразка, асортимент, кількість та ціна якої вказується в Додатку, що є додатком до Даного Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити таку продукцію.
На виконання умов вказаного договору сторонами було підписано накладну №454 від 18.03.2013р., виписано платіжне доручення №339 від 21.03.2013р.
07 березня 2013 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Бізнес-Фаворит» (Постачальник) укладено договір поставки №703/13, згідно якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця, зазначений у відповідній Додатковій угоді до цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та здійснити його оплату.
Виконання умов вказаного договору підтверджується: Специфікаціями №2 від 15.03.2013р., №3 від 08.04.2013р., №5 від 14.05.2013р., видатковими накладеними №ТВ-0000018 від 15.03.2013р., №ТВ-0000022 від 09.04.2013р., №ТВ-0000034 від 20.05.2013р.
28 лютого 2013 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Рекламний Текстиль» (Постачальник) укладено Договір №28/02/2013 поставки виробів, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця швейні вироби на його замовлення, а Покупець зобов'язується сплатити грошові кошти за швейні вироби та їх прийняти.
Виконання умов вказаного договору підтверджується: видатковою накладною №РТ-0000350 від 05.03.2013р., №РТ-0000351 від 05.03.2013р.
Як вбачається з Акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем було занижено дохід від наданих рекламних послуг на суму 85 716,20грн. за 2013 рік та занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ на суму 14 286,00грн. у зв'язку з тим, що Ліцензійний договір про використання торгового знаку був укладений між позивачем та Компанією «Alltech, Inc» лише 01.07.2013р.
Однак, суд з даними доводами контролюючого органу не погоджується з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Компанією «Alltech, Inc» укладено Контракт №01/09 купівлі-продажу від 20.01.2009р., п. 1.1 якого, Продавець (Компанія «Alltech, Inc») продає, а Покупець (Позивач) купує кормові добавки Оллзайм ССФ, Оллзайм Вегпро, Мікосорб, Біо-Мос, Сел-Плекс.
Пунктом 1.2 Контракту передбачено, що загальна кількість товару за даним контрактом становить 200 тон (+-5) за вибором Покупця - щорічно.
Згідно п. 3.3 Контракту загальна вартість контракту - 1 000 000доларів США щорічно.
02 лютого 2009 року між указаними сторонами укладено Договір про внесення змін до Контракту купівлі-продажу №01/09 від 20.01.2009р.
Згідно п. 1 Договору сторони домовились додати до Контракту п. 11.6 наступного змісту: «Продавец предоставляет Покупателю неисключительную лицензию на использования знака для товаров и услуг «Alltech» на все права которые принадлежат Продавцу, в следующих сферах: использование Знака нанесенного на мешках с кормовыми добавками при продаже; использование Знака в рекламных и промоционно-информационных целях».
Відповідно до п. 2 Договору сторони домовились додати до Контакту п. 11.7 наступного змісту: «Стороны договорились, что стоимость вышеуказанной лицензии включена в общую стоимость Контракта указанную в п. 3.3 Контакта».
Пунктом 3 Договору передбачено, що сторони домовились додати до Контракту п. 11.8 "Продавец предоставляет Покупателю вышеуказанную лицензию на строк с момента заключения Контакта и до 02.02.2016г.».
Відповідно до п. 5 Договору даний договір вступає в силу з дати його підписання.
Вищезазначений контракт був укладений на невизначений строк та діяв в період з 01.01.2013р. по 30.06.2013р.
На підтвердження виконання умов вказаного Контакту позивачем до матеріалів справи надано митну декларацію (форми МД-2) №100270000/2013/222605 від 15.05.2013р.; платіжні доручення в іноземній валюті №298 від 11.07.2013р., №299 від 17.07.2013р., №300 від 18.07.2013р., заявка про купівлю іноземної валюти №304 від 11.07.2013р., №305 від 17.07.2013р., №306 від 18.07.2013р., реєстри виданих та отриманих податкових накладних у травні 2013 року.
Отже, у зв'язку з тим, що в період з 01.01.2013р. по 30.06.2013р. діяли умови Контракту №01/09 купівлі-продажу від 20.01.2009р. з Договором про внесення змін до Контракту купівлі-продажу №01/09 від 20.01.2009р. від 02.02.2009р., які укладені між позивачем та Компанією «Alltech, Inc», висновки контролюючого органу про заниження позивачем доходу від наданих рекламних послуг на суму 85 716,00грн. та заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ на суму 14 286,00грн. є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо віднесення ДП «Оллтек-Україна» вартості придбаних консультаційних послуг у ФОП ОСОБА_1 (іпп НОМЕР_1) та ФОП ОСОБА_2 (іпп НОМЕР_2) до складу витрат на збут, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 укладено ряд договорів про надання консультаційних послуг щодо використання кормових добавок №б/н від 17.01.2014р., 21.02.2014р., 18.03.2014р., 01.04.2014р., 14.05.2014р., 18.06.2014р., 10.07.2014р., 15.08.2014р., 17.09.2014р., 08.10.2014р., 07.11.2014р., 08.11.2014р., 18.01.2013р., 14.02.2013р., 20.03.2013р., 16.04.2013р., 20.05.2013р., 20.06.2013р., 11.07.2013р., 13.08.2013р., 15.08.2013р., 24.10.2013р., 18.11.2013р., 16.12.2013р. на загальну суму 445 580,00грн., відповідно до яких, Виконавець бере на себе зобов'язання самостійно здійснювати кваліфіковані консультаційні послуги для використання Замовником у процесі господарської діяльності згідно умов даного Договору та наступними додатковими письмовими угодами до Договору, а Замовник зобов'язується здійснювати оплату таких послуг згідно з умовами даного Договору.
На виконання умов вказаних договорів були складені акти про здійснення консультаційних послуг від 28.01.2013р., 22.02.2013р., 29.03.2013р., 25.04.2013р., 24.05.2013р., 26.06.2013р., 19.07.2013р., 22.08.2013р., 20.09.2013р., 31.10.2013р., 25.11.2013р., 26.12.2013р., 21.01.2014р., 28.02.2014р., 25.03.2014р., 17.04.2014р., 22.05.2014р., 24.06.2014р., 22.07.2014р., 21.08.2014р., 22.09.2014р., 16.10.2014р., 27.11.2014р., 17.12.2014р.
Відповідно до змісту вищезазначених актів про здійснення консультаційних послуг, були надані наступні консультаційні послуги із підготовки:
- матеріалів для електронних газет (Актуальное птицеводство, скотоводство, рыбоводство, свиноводство (Актиген, ДЕМП, Оллзайм ССФ, Біо-Мос);
- технічних статей по продуктам Актиген «Новий метод підвищення продуктивності свиней з використанням Актигену», Сел-Плекс «Преимущества Сел-Плекс; метаболизм органического селена», Біо-Мос «Здоровье и продуктивность индеек»;
- технічної презентації по продукту ДЕМП «Оптимальна протеїнова годівля рубця»;
- технічної презентації по продукту Сел-Плекс «Современны представления о роли Сел-плекса (селена) в питании КРС»;
- технічного бюлетня по продукту Сел-Плекс;
- технічної презентації по продукту Біо-Мос «Био-Мос примеры эффективного применения»;
- технічного мета-аналізу по продукту Антиген в раціонах свиней;
- технічної презентації по продукту Сел-Плекс, Мікосорб «Влияние органического селена на здоровье животных и человека, уроки природы»;
- технічних листівок, по продуктам Мікосорб, Біоплекс, Сов Формула, Актиген, Сел-Плекс, Оллзайм ССФ, Біо-Мос;
- технічної презентації по продукту ДЕМП «Оптимальна протеїнова годівля рубця», Сел-Плекс (Современные представления о роли Сел-Плекса (селена) в питании КРС». Біо-Мос «Біо-Мос, примеры эффективного применения»;
- технічної презентації по продукту Мікосорб «Микотоксины и птица: влияние на несушку»;
- технічної статті по продукту Мікосорб «Зеаралеон опасен для свиней», ДЕМП «Микробный протеин в кормлении коров», Сел-Плекс «Кормление свиней. Преимущество Селена», Біо-Мос «Что такое Био- Мое?»;
- технічної статті по продукту Мікосорб «Микотоксины в рационе свиней», Актиген «Альтернатива антибиотикам-стимуляторам роста для свиней», Біо-Мос «Контроль кокцидиоза- современный подход», Мікосорб «Опасный микотоксин выявлен в молоке в Сербии»;
- виступ на конференції по свинарству 22.05.2013 р. з технічною презентацією по продукту Мікосорб «Защита свиней изнутри»;
- технічної презентації по продукту Біо-Мос, Оллзайм ССФ «Факторы кормления и содержания, влияющие на продуктивность свиней на откорме. Инструменты улучшения в прибыли»;
- виступ на конференції птахівництву 25.06.2013 року з технічною презентацією по продукту Мікосорб А+;
- з підготовки листівки із дозировки Мікосорб А+ «Максимально допустимые дозы микотоксинов в кормах для животных»;
- з перекладу брошури із застосування Мікосорб А+ в раціонах свиней;
- з підготовки статті по продукту Мікосорб «Мікотоксини в кормах птиці: оцінка ризику»;
- з підготовки інформаційної листівки із застосування продукту Мікосорб А+ в свинарстві птахівництві «Мікосорб А+-новый адсорбент компании»;
- з підготовки інформаційної статті по продукту Актиген «Новый метод улучшения продуктивности бройлеров» Мікосорб А + Мікосорб А+ - сила дрожжей+водоросли»;
- з підготовки інформаційної листівки із застосування продукту Мікосорб А+ «контаминация кормов микотоксинами и использования адсорбентов в рационе птицы» Биоплекс Сов Формула, Оллзайм СФФ «Улучшение рационов птицы и свиней.»;
- технічної презентації по продукту Мікосорб «Оценка эффективности адсорбента микотоксинов»;
- технічної презентації по продукту Біо-Мос «Можно ли игнорировать экономическую эффективность Біо-Мос», Мікосорб «Микотоксины: Скрытые убийцы в кормлении животных, Биологические решения.»;
- технічної статті по продукту Сея-Плекс «Сравнительное влияние неорганического и органического селена- Сел-Плекс на воспроизводительные качества кур-несушек;
- з підготовки іиформаційно-технічної презентації по продукту Мікосорб А + «Новый подход к проблеме множественных микотоксинов в кормах», Актиген «Использование актигена в птицеводстве» Мікосорб А+ «Снижение риска синергизма микотоксинов в кормах.. .Природно...»;
- з підготовки інформаційно-технічної листівки по продукту Сел-Плекс «Влияние источника селена в рационе коз на содержание селена в молоке и сыре»;
- з підготовки інформаційно-технічної презентації по продукту Мікосорб «Микотоксикозы в животноводстве: проблемы и решения»;
- з підготовки інформаційно-технічної презентації по продукту Біо-Мос «Вплив Біо-Мосу на продуктивність курчат-бройлерів та мікрофлору їх травного каналу», «Вплив різних доз Біо-Мосу на продуктивність молодняку свиней на відгодівлі», Актиген «Активен в сравнении или в комбинации с ЗІШ/Стафак в рационе бройлеров»;
- з підготовки інформаційно-технічної документації по продукту Оллзайм ССФ «Снижение затрат-увеличение дохода... естественно»;
- з підготовки інформаційно-технічної брошури по продукту компанії «Програма эффективного свиноводства компании Оллтек»;
- з підготовки інформаційно-технічної презентації по продукту Актиген «здоровье кишечника и бактериальные болезни птицы», «та виступ на технічній конференції по птахівництву 21.01.2014 р.»;
- з підготовки інформаційно-технічної листівки про продукту Мікосорб А+ «контроль микотоксинов в рационах коров;
- та інші види консультаційних послуг.
Крім того, судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 було укладено ряд Договорів про надання консультаційних послуг щодо використання кормових надбавок №б/н від 27.01.2014р., 18.02.2014р., 13.03.2014р., 21.04.2014р., 26.05.2014р., 12.06.2014р., 22.07.2014р., 05.08.2014р., 22.09.2014р., 27.10.2014р., 18.11.2014р., 11.12.2014р., 25.01.2013р., 18.02.2013р., 16.03.2013р., 18.04.2013р., 24.05.2013р., 14.06.2013р., 07.08.2013р., 28.08.2013р., 10.10.2013р., 21.10.2013р., 15.11.2013р., 23.12.2013р. на загальну суму 149 245,00грн.
На виконання умов вказаних договорів були складені акти про здійснення консультаційних послуг від 31.01.2013р., 28.02.2013р., 23.03.2013р., 22.04.2013р., 29.05.2013р., 21.06.2013р., 13.08.2013р., 30.08.2013р., 15.10.2013р., 28.10.2013р., 22.11.2013р., 30.12.2013р., 30.01.2014р., 25.02.2014р., 30.03.2014р., 24.04.2014р., 28.05.2014р., 16.06.2014р., 25.07.2014р., 18.08.2014р., 24.09.2014р., 29.10.2014р., 21.11.2014р., 15.12.2014р.
Відповідно до змісту вищезазначених актів про здійснення консультаційних послуг, були надані наступні консультаційні послуги із підготовки:
- технічної презентації по продукту Оптиген «Стратегії годівлі корів в умовах 2013 року - приклади успішного використання Оптигену»;
- раціон роздою на 35 літрів - з повною заміною соняшника Оптигеном;
- комбікорм для роздою з Оптигеном на 18,5 %СП-6,81 МДж NEL.;
- раціону раннього сухостою на 13% сирого протеїну з Оптигеном;
- раціону з роздою на 30 літрів з Оптигеном та низькокалорійним силосом;
- раціону пізнього сухостою з Оптигеном на 12,6%СП-6,13 МДж NEL.;
- високоенергетичного комбікорму з Оптигеном на 21%СП-7,19 МДж NEL;
- білково-мінеральної добавки з Оптигеном та бардою на ЗО %СП-8МДж NEL;
- презентації по продукту Оптиген «Підвищення споживання корму з Оптигеном»;
- раціону роздою з солодовими ростками, Оптигеном та Елевейтом;
- комбікорму на 21%СП-7,8МДж NEL з Оптигеном та екструдованою соєю;
- раціону роздою під сінаж 31%СР-16%СП з Оптигеном та Елевейтом;
- комбікорму на 18,7%СП-6,81МДж NEL з Оптигеном;
- комбікорму для телиць 22%СП з Оптигеном та Елевейтом;
- раціону сухостою на 11 кгСР-14%СП з Оптигеном;
- технічної презентації (інформаційно-технічних листівок) по продукту Оптиген; Сел-Плекс, Елевей Фарм Пак;
- раціонів комбікормів для роздоїв, кормосумішів, з продуктами Оптигеном, Елевейтом, Біо-Мосом;
- білково-мінеральних добавок з Оптигеном, Елевейтом, Біо-Мос;
- презентацій по продуктам Біо-Мос, Елевей, Мікосорб, Оптиген, Сел-Плекс;
- раціону телиць 7 місяців і старше - з Елевейтом;
- раціону для корів першої половини лактації - з Оптигеном;
- кормосушів для телиць до 6 місяців з Елевейтом;
- раціону для телиць 3-6 місяців з Оптигеном;
- БВМД для телят 10% з Елевейтом;
- раціону новотільних корів з Оптигеном;
- раціону корів на 30 кг. молока з Оптигеном;
- раціону телиць понад 13 місяців з Оптигеном та Елевейтом;
- високоенергетичного комбікорму з своєю єкструдованою Оптигеном;
- комбікорму з Оптигеном під сінаж 16% СП 7,42 Мдж NEL;
- раціону комбікорму роздою з єкструдованою соєю та Оптигеном;
- раціону комбікорму з Оптигеном роздою під сінаж 20 % СП і 7,4 Мдж NEL;
- раціону роздою з сіном різнотравним (у складі комбікорму міститься Оптиген);
- високобілкового комбікорму з Оптигеном на 22%СП- 7,04 NEL;
- раціону телиць від 6 до 14 місяців з Оптигеном;
- раціону роздою з Оптигеном під сінаж 30%СР-18%СП; БМВД для телиць 7 місяців і старше з Оптигеном; раціону другої половини лактації на 25 кг. молока з Оптигеном та інші види консультаційних послуг.
Як встановлено судом, ДП «Оллтек-Україна» є постачальником кормових добавок іноземного виробництва, таких як: Оллзайм ССФ, Актиген, Біо-Мос, ДЕМП, Біоплекс Сов формула, Елевейт Фарм Пак, Мікосорб, Мікосорб А+, Оптиген, Сел-Плекс, Сел-Плекс 2300, Сил Олл, які використовуються в годівлі свійських тварин (свиней, корів, кіз, птиць і т.д.).
Вищевказані кормові добавки позивач закуповує у нерезидентів Компанія «Fll-Technoloqy (Ireland) Limited»Компанія «Alltech, Inc», Компанія «Biotal LTD», які здійснюють виготовлення цих кормових добавок.
Як зазначив в судовому засіданні представник позивача, для продажу кормових добавок, які позивач закуповує у нерезидентів, необхідно сформувати раціони їх застосування, пояснити покупцям правильність використання кормових добавок, правильне визначення доз кормових добавок в залежності від виду тварин та їх стану, розроблення відповідних брошур, інструкцій та проведення відповідних семінарів по застосуванню кормових добавок.
Зазначені дії ДП «Оллтек-Україна» самостійно виконати не може, оскільки у штаті підприємства немає такої кількості спеціалістів відповідних категорій, а тому підприємство залучало третіх осіб - ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1, для виконання допоміжних робіт з реалізації кормових добавок.
На думку суду, послуги надані ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 безпосередньо використовуються ДП «Оллтек-Україна» у власній господарській діяльності за допомогою яких, останній може повноцінно задовольнити вимоги покупців кормових добавок, які реалізує Компанія та збільшувати свій прибуток.
Відповідно до п.п. 14.1.27 статті 14 ПК України (на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з п.п. 14.1.36 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п. 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з абз. 1 п.п. 138.1.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до п.п. 138.12.2 статті 138 ПК України до складу інших витрат, у тому числі включаються інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат.
Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
На підтвердження реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних робіт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач надав суду копії актів про здійснення консультаційних послуг.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 15.02.2016р. №0000491402 та №0000501402.
Щодо віднесення ДП «Оллтек-Україна» вартості придбаних консультаційних послуг у Компанії Alltech, Inc до складу інших витрат та податкового кредиту, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2013р. між позивачем та Компанією Alltech, Inc укладено договір про надання консультаційних послуг, відповідно до якого Підприємство (Позивач) доручає Виконавцю, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг своїх співробітників чи залучених працівників Підприємству.
Відповідно до п. 4 Договору, сума оплати за послуги Виконавця за цим Договором встановлюється виходячи з суми прямих витрат Виконавця на утримання Консультантів (яка включає, але не обмежується, сумами фактично сплаченими чи нарахованими в оплату роботи Консультантів та сумами, що сплачуються як різні види компенсацій у зв'язку з відрядженням, а також сумами інших витрат Виконавця на Консультантів, включаючи відрахування до фондів соціального страхування, пенсійного фонду і т.п. витрат), плюс компенсація Виконавцю за адміністрування роботи за цим Договором в розмірі 10 відсотків від зазначеної вище суми прямих витрат Виконавця до Консультантів.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що виходячи з попередніх розрахунків, Сторони оцінили вартість послуг Виконавця за цим договором у розмірі 35 000,00 доларів США на рік.
Згідно з п. 8.1 Договору цей договір набирає чинності з дати підписання та діє протягом трьох календарних років.
На виконання умов вказаного договору сторонами виписано акти прийому-передачі виконаних робіт: №№1, 3 від 31.12.2013р., №4 від 10.11.2014р., №5 від 24.11.2014р. на загальну суму 584 180,09грн.
На підтвердження факту надання послуг за вказаним договором позивачем до матеріалів справи надано, запрошення кваліфікованих спеціалістів з різних країн світу; квитки на літак, згідно яких вищевказані спеціалісти прибули до України; кошториси затрат на приїзд консультантів; документи, які підтверджують бронювання номерів у готелях України, в яких проживали відповідні спеціалісти; платіжні доручення про сплату вартості консультаційних послуг на загальну суму 584 180,00грн.
Отже, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують факти здійснення господарських операцій та підтверджують витрати, які здійснено позивачем при проведенні своєї господарської діяльності з Компанією Alltech, Inc.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).
Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.
Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
У той же час, позивачем до матеріалів справи було надано первинну документацію по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.
Відповідно до абз. 11 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п. 2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентами, оформлені договори, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентами первинними документами, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства.
Одночасно суд зазначає, що відповідачем не було надано доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позовних вимог, не було також надано до суду доказів на які йде посилання контролюючим органом в Акті перевірки про відсутність підстав у позивача на формування податкового кредиту та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства по взаємовідносинам з контрагентами.
З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю його контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, направленої на отримання прибутку, - висновки відповідача є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях.
Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.
Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок контролюючого органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 15.02.2016р. №0000491402, №0000501402, №0000511402, №0000521402 є безпідставними та неправомірними, а тому позов Дочірнього підприємства «Оллтек-Україна» підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 13537,45грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.
Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Оллтек-Україна» задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 15.02.2016р. №0000491402, №0000501402, №0000511402, №0000521402.
Присудити з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві на користь Дочірнього підприємства «Оллтек-Україна» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 13537,45грн. (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять сім гривень, 45 копійок).
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій