Постанова від 28.02.2017 по справі 826/2697/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28 лютого 2017 року № 826/2697/16

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШНЕЙДЕР ЕЛЕКТРІК УКРАЇНА» до Міжрегіонального головного управління ДФС-Центрального офісу, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2015 № 0002373901,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ШНЕЙДЕР ЕЛЕКТРІК УКРАЇНА» до Міжрегіонального головного управління ДФС-Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2015 № 0002373901.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент винесення Міжрегіональним головним управлінням ДФС-Центрального офісу з обслуговування великих платників податкового повідомлення-рішення від 24.11.2015 № 0002373901, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 11 268,99 грн. сплив строк давності відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України (надалі - ГП України) та ст. 102 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), згідно яких до позивача не можуть бути застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про проведення розрахунків в іноземній валюті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2016 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

В судовому засіданні 14.04.2016 керуючись ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Міжрегіональним головним управлінням ДФС-Центрального офісу з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ШНЕЙДЕР ЕЛЕКТРІК УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 31170127) з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за сервісною угодою від 08.02.2010 б/н з компанією Scheider Electric Industries (Франція).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ШНЕЙДЕР ЕЛЕКТРІК УКРАЇНА» ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (надалі - Закон № 185/94-ВР), та несвоєчасне надходження валютної виручки в загальній сумі 76 712,94 євро за сервісною угодою від 08.02.2010 б/н з компанією Scheider Electric Industries (Франція):

- у сумі 74 712,94 євро, прострочення з 23.08.2012 по 27.08.2012, кількість днів прострочення - 5 днів.

- у сумі 1 983,96 євро, прострочення з 26.08.2012 по 27.08.2012, кількість днів прострочення - 2 дні.

За результатами перевірки складено акт від 06.11.2015 № 1048/28-10/31170127 та винесено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2015 № 0002373901.

За результатами адміністративного оскарження, ДФС України прийнято рішення від 29.01.2016 № 1783/6/99-99-10-01-04-25, яким податкове повідомлення-рішення від 24.11.2015 № 0002373901, залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Оцінивши надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону № 185/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ШНЕЙДЕР ЕЛЕКТРІК УКРАЇНА» укладено сервісну угоду від 08.02.2010 № б/н з компанією Scheider Electric Industries (Франція) за умовами якої Замовник за власний рахунок уповноважує Виконавця виконати заміну та інші пов'язані дії стосовно компенсаторів реактивної потужності.

Доки інше не погоджено Сторонами Виконавець повинен надати в кінці кожного кварталу надання послуг Акт наданих послуг Виконавцем на підставі звітності та доданих до неї файлів.

Платежі мають бути вчинено в Євро протягом сорока п'яти робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту.

На виконання умов сервісної угоди від 08.10.2010 б/н Scheider Electric Industries (Франція) перераховано на валютний рахунок ТОВ «ШНЕЙДЕР ЕЛЕКТРІК УКРАЇНА» іноземну валюту у загальному розмірі 1 122 128,99 євро.

Відповідно до ст. 1 Закону № 185/94-ВР граничний термін надходження валютної виручки на виконання умов сервісної угоди від 08.10.2010 б/н згідно Актів приймання передачі від 24.02.2012 №№ 9084513485-9084513501 та від 27.02.2012 № 9084513570 становив:

- 22.08.2012 на суму 74 712, 94 євро;

- 25.08.2012 на суму 1 983,96 євро.

Однак, як свідчать матеріали справи, оплата за надані послуги від нерезидента надійшла 27.08.2012 .

Отже, кількість днів прострочення становить:

- в сумі 74 712,94 євро, прострочення з 23.08.2012 по 27.08.2012, кількість днів прострочення - 5 днів;

- в сумі 1 983,96 євро, прострочення з 26.08.2012 по 27.08.2012, кількість днів прострочення - 2 дня.

Відповідно до ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Одним із видів таких санкцій є адміністративно-господарський штраф (ч. 1 ст. 239 ГК України).

Зі змісту (природи) виявлених порушень випливає, що вони не містять у собі ознак (елементів) складу податкового правовідношення, оскільки вони не стосуються відносин, що існують при визначенні державою видів податків, їх введення, справляння, проведення контролю і притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства; вони не стосуються відносини, пов'язаних із вилученням власності.

Порушеннями валютного законодавства, що підпадають під визначення порушень, за які застосовуються адміністративні-господарські санкції, передбачені ст. 238 ГК України, і на них не поширюються штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначається податковим законодавством.

Дана правова позиція була висловлена ВСУ у постанові від 04.11.2014 у справі № 21-466а14.

Аналогічний підхід до розуміння суті адміністративно-господарських санкцій та їх відмінність від штрафних санкцій, визначених у податковому законодавстві, був сформульований (з певними поправками) у постановах ВСУ від 04.07.2011 (справа № 21-163а11), 10.07.2012 (справа № 21-147а12), 27.05.2014 (справа № 21-126а14).

Таким чином спростовуються доводи відповідача щодо того, що дія ст. 250 ГП України не поширюється на нарахування пені за порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, днем виявлення податковим органом порушення буде день, коли податковий орган зафіксував таке порушення актом перевірки від 06.11.2015 № 1048/28-10/31170127. Податкове повідомлення-рішення № 000237390, яким до ТОВ «ШНЕЙДЕР ЕЛЕКТРІК УКРАЇНА» було застосовано штрафну (фінансову) санкцію на підставі ст. 4 Закону № 185/94-ВР, прийнято 24.11.2015.

Таким чином, саме з 06.11.2015 відраховується шість місяців, встановлених ст. 250 ГП України, згідно якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Так як, встановлені актом перевірки порушення позивачем ст. 1 Закону № 185/94-ВР мали місце з 23.08.2012 по 37.08.2012, тобто більш ніж 3 роки назад, то суд вважає застосування до позивача адміністративно-господарської санкції (пені) у вигляді штрафу за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» через більш, ніж один рік з дня порушення є неправомірним, а тому податкове повідомлення-рішення від 24.11.2015 № 0002373901 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення винесене відповідачем без урахування вимог встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов ТОВ «ШНЕЙДЕР ЕЛЕКТРІК УКРАЇНА» підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС судові витрати підлягають відшкодуванню, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ШНЕЙДЕР ЕЛЕКТРІК УКРАЇНА» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС-Центрального офісу з обслуговування великих платників від 24.11.2015 № 0002373901.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ШНЕЙДЕР ЕЛЕКТРІК УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 31170127) суму судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління ДФС-Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур

Попередній документ
65189722
Наступний документ
65189725
Інформація про рішення:
№ рішення: 65189723
№ справи: 826/2697/16
Дата рішення: 28.02.2017
Дата публікації: 13.03.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)