ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
22 лютого 2017 року № 826/11239/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
№0000101201 від 11.03.2016
На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000101201 від 11 березня 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що нарахований Контролюючим органом податок з доходів фізичних осіб є необґрунтованим, оскільки продаж ОСОБА_1 своєї частки у статутному капіталі ТОВ «Група Інтертранс» було здійснено за вартістю, яка дорівнює розміру його витрат, понесеним на його придбання, включаючи внески на формування статутного капіталу товариства. Таким чином, об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб за результатом продажу частки в статутному капіталі товариства відсутній.
Представник Відповідача проти позову заперечував, оскільки під час перевірки ОСОБА_1, останній не надав документи, підтверджуючі витрати на придбання інвестиційного активу.
У відповідності до частини 4 статті 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичною особою платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 27.01.2016 року №132/26-55-17-01-НОМЕР_1.
У висновках акту перевірки встановлено порушення п.п.164.2.9 п.164.2 ст.164, пп.170.2.6 ст.170 з урахуванням пп.170.2.1, пп.170.2.2 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік в сумі 1373186,40 грн.
На підставі висновків акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 11.03.2016 року №0000101201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 1716483,00 грн., а саме за основним платежем в розмірі 1373186,40 грн. та за штрафними санкціями - 343296,60 грн.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
ОСОБА_1 14.12.2012 року придбав частку у статутному капіталі ТОВ «Група Інтертранс» у розмірі 100 % вартістю 1500,00 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі товариства від 14.12.2012 року, заявою продавця частки про відступлення (передачу) частки у статутному капіталі товариства, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В. 14.12.2012 року та зареєстрованою в реєстрі за №6557, протоколом позачергових зборів учасників товариства №14/12-2012 від 14.12.2012 року.
Також, 09.01.2013 року загальними зборами учасників ТОВ «Група Інтертранс» було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства до 7978500,00 грн. шляхом внесення учасником товариства ОСОБА_1 додаткового вкладу грошовими котами у розмірі 7977000,00 грн., що підтверджується протоколом від 09.01.2013 року №09/01-2013.
Так, відповідно до прибуткового касового ордеру №1 від 10.01.2013 року Позивачем було внесено у касу ТОВ «Група Інтертранс» грошові кошти у розмірі 7977099,00 грн.
Надходження грошових коштів на рахунки товариства до статутного капіталу підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 10.01.2013 року.
Отже, кошти 10.01.2013 року у розмірі 7977099,00 грн. на підставі видаткового касового ордеру №1, відповідно до квитанції №44 були видані з каси товариства ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності товариства для внесення їх на банківський рахунок ТОВ «Група Інтертранс» у відділенні №898 АТ «УкрСиббанк» для збільшення статутного капіталу товариства.
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Група Інтертранс» від 21.05.2013 року №21/05-2013 було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства до 8079000,00 грн. шляхом внесення учасником товариства ОСОБА_1 додаткового вкладу грошовими коштами у розмірі 100500,00 грн.
Згідно з копіями видаткового ордеру №2 від 14.06.2013 року, квитанції №2 від 14.06.2013 року, банківської виписки від 14.06.2014 року, видаткового ордеру №1 від 14.02.2014 року, квитанції банку №21 від 14.02.2014 року вбачається, що грошові кошти, прибуткового касового ордеру №2 від 05.03.2014 року, квитанції банку №2 від 05.03.2014 року, прибуткового касового ордеру №3 від 06.03.2014 року, квитанції від 06.03.2014 року №3, квитанції банку №85 від 05.03.2014 року, квитанції банку №63 від 06.03.2014 року вбачається, що грошові кошти у загальній сумі 100500,00 грн. були внесені Позивачем у касу товариства.
Відповідно до договору купівлі-продажу (відчуження) частки про відступлення (передачу) частки в статутному капіталі від 07.03.2014 року, заяви про відступлення (передачу) частки у статутному капіталі від 07.03.2014 року та протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Група Інтертранс» від 07.03.2014 року №07/03-2014 вбачається, що Позивач відчужив свою частку у статутному капіталі товариства у розмірі 100 % вартістю 8079000,00 грн.
Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Підпунктом 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
У відповідності до пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Відповідно до пп. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПК України товари - це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
Згідно з пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (пп. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 ПК України).
Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом було встановлено порушення вимог пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПК України, п. п. 179.1, 179.7 ст. 179 ПК України.
Згідно з пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Інвестиційний прибуток згідно з пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
У відповідності до пп. 170.2.3 п. 170.2 ст. 170 ПК України якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права (пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України).
Згідно з пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Згідно з п. 179.7 ст. 179 ПК України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Як встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, дохід, отриманий Позивачем в результаті продажу частики в статутному фонді ТОВ «Група Інтертранс» дорівнює сумі витрат, понесеній платником податків для її придбання, що свідчить про помилкове нарахування податкового зобов'язання по податку на доходи виходячи з вартості проданої частки.
Такі висновку суду узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 10 червня 2014 року № К/800/5358/14.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі по справі, як суб'єкти владних повноважень, не виконали покладений на них обов'язок щодо доказування правомірності вчинення дій та бездіяльності.
З урахуванням викладеного, Суд приходить висновків про задоволення позовних вимог повністю.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000101201 від 11 березня 2016 року.
3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати в сумі 6890,00 грн.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук