ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
28 лютого 2017 року № 826/5182/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка
Віктора Станіславовича,
Головного територіального управління юстиції у м. Києві
третя особа ПАТ «Дельта Банк»
про зобов'язання вчинити дії
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича (надалі - Відповідач 1), Головного територіального управління юстиції у м. Києві (надалі - Відповідач 2), третя особа ПАТ «Дельта Банк», в якому просить скасувати запис в Державному реєстрі іпотек, реєстраційній номер обтяження 7586937, про заміну умов обтяження нерухомого майна (житлової квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1), внесений 25.12.2012 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Кондратюком Віктором Станіславовичем.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що спірний запис вчинено з порушенням приписів закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, незаконно змінено іпотекодержателя з ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Дельта Банк».
Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. Заперечення на позовну заяву суду не надав.
Представник Відповідача 2 надав суду письмові заперечення.
В обґрунтування заперечень Відповідач 2 зазначає, що Головне територіальне управління юстиції у м. Києві немає відношення до правовідносин, що виникли між Позивачем та приватним нотаріусом, а тому є неналежним Відповідачем. Також, Відповідач 2 зазначає, що після 30.04.2016 року останній не має повноважень вчиняти будь-які реєстраційні дії.
Представник ПАТ «Дельта Банк» заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки на момент внесення Відповідачем 1 відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою у діючому законодавстві не містилось норм, забороняючих здійснення таких дій. Крім цього, третя особа звертала увагу, що вказані обставини не зачіпають її законні права та інтереси.
У відповідності частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
Між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (Банк), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (Позичальник), з іншої сторони, 17 липня 2008 року був укладений кредитний договір №2706/0708/71-449, відповідно до якого ВАТ «Сведбанк» надав Позивачу кредит у розмірі 60000 доларів США.
В якості забезпечення кредитного договору №2706/0708/71-449 від 17 липня 2008 року, в цей же день між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір №2706/0708/71-449-Z-1, за умовами якого Позивач передав в іпотеку ВАТ «Сведбанк» нерухоме майно, а саме, однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк») (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Покупець) 25 травня 2012 року був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, по умовам якого продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за № № 1306, 1307.
Таким чином, відповідно до умов вказаного договору, ПАТ «Сведбанк» продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі й по договору від 17 липня 2008 року №2706/0708/71-449.
В подальшому, 25.12.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем зареєстровано обтяження в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер обтяження 7586937, згідно якого іпотекодержателем належного Позивачу на праві приватної власності майна (житлової квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1) зазначено Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».
Про внесення вищезазначеного запису до реєстру, Позивачу стало відомо 02.11.2015 року, після отримання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, індексний номер 46758148.
Позивач вважає, що спірне рішення прийнято всупереч вимогам законодавства, а тому підлягає скасування та звернувся до суду з відповідним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (надалі - Закон № 1952-IV), Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV (надалі - Закон № 898-IV) та іншими нормативно-правовими актами.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 3 ст. 2 КАС України).
За приписами статті 1 Закону № 898-IV (в редакції чинній в момент виникнення спірних відносин) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду (ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону № 898-IV).
У той же час, у відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону № 898-IV обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.
Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою (ч. 2 ст. 4 Закону № 898-IV).
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Так, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV (у редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
В статті 9 названого закону визначено, що державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.
Аналіз зазначеного вище дає суду підстави дійти висновку, що нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Згідно наявних в матеріалах справи документів, 25.12.2012 року на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем внесені зміни до Державного реєстру іпотек шляхом заміни іпотекодержателя нерухомого майна: квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження: 7586937).
Так, порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначено розділом IV Закону №1952-IV.
Відповідно до ч. 1. 4 ст. 15 Закону №1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 15 зазначеного Закону перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», що діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - Порядок №703) державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою, зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою, анулювання та видача нової заставної, відступлення прав за іпотечним договором або передача заставної, видача дубліката заставної проводяться відповідно до вимог Закону, цього Порядку та з урахуванням особливостей, зазначених у цьому розділі.
Пунктом 59 Порядку №703 встановлено, що для проведення державної реєстрації зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою заявник подає органові державної реєстрації прав документи, що зазначені в пунктах 27 і 28 цього Порядку.
У відповідності до п. 27, п. 28 Порядку №703 за змістом вказаних пунктів документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав копії документів, що зазначені у пункті 9 цього Порядку. У разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає органові державної реєстрації прав копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи. У разі коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України, уповноважена особа подає органові державної реєстрації прав копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє. У разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені юридичної особи, така особа, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає органові державної реєстрації прав виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо особи, яку вона представляє.
Таким чином, відповідно до пп. 16 п. 27 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, інші документи, що підтверджують перехід інших речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону.
Крім цього, ст. 24 Закону України «Про іпотеку» визначено порядок відступлення прав за іпотечним договором.
За змістом вказаної правової норми відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Виходячи з системного аналізу вказаних нормативних документі, Суд зазначає, що документом, що підтверджує перехід речового права на нерухоме майно, в спірній ситуації має бути додатковий договір або додаткова угода про внесення змін до договору іпотеки від 17.07.2008 р.
З урахуванням зазначеного, Суд приходить до висновку, що договір відступлення прав вимоги не є документом в розумінні пп. 16 п. 27 Порядку, на підставі якого можливо вчиняти реєстрацію обтяження (зміну умов обтяження), оскільки вказаний договір не підтверджує перехід речового права - іпотеки, а спірне майно до іншої особи.
Згідно відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, сформованої 02.11.2015 року за №46758148, спірний реєстраційний запис від 25.12.2012 року №7586937 щодо зміни іпотекодержателя вчинено Відповідачем 1 на підставі посвідченого приватним нотаріусом Шевченко Д.Г. договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25.05.2012 року №1306.
Ухвалою від 03.08.2016 року Суд вимагав від Київського державного нотаріального архіву надати належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи реєстраційний номер обтяження 7586937 щодо спірного нерухомого майна, однак останнім не надано жодних документів.
Проте, всупереч вимогам законодавства вимоги Суду сторонами не було виконано, зокрема заяви ПАТ «Дельта Банк» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та інші документи, які передували прийняттю спірного рішення.
Жодні нормативно та документально обґрунтовані письмові пояснення з питання складу та змісту документів, що стали підставою для прийняття оспорюваного рішення та вчинення дій з внесення запису до відповідного Реєстру, Відповідач 1 до суду не подав та про причини відсутності тих чи інших документів суду не повідомив.
Відповідачем 1 вказаний обов'язок не виконано, суду не надано належних та допустимих доказів, на підтвердження наявності у нього правових підстав для здійснення реєстраційних дій щодо зміни умов обтяження нерухомого майна позивача, накладеного на підставі договору іпотеки від 17.07.2008 року.
З огляду на зазначене вище суд вважає, що договір купівлі-продажу прав вимоги не є підставою згідно норм діючого законодавства України для здійсненням приватним нотаріусом спірних реєстраційних дій, оскільки підставою для цього може бути лише правочин, що підтверджує перехід права іпотеки до іншої особи. Дана правова позиція суду узгоджується з висновками Київського апеляційного адміністративного суду, що наведені у його постанові від 10.03.2016 року у справі № 826/22237/15.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідач 1 діяв всупереч вимогам Законів України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про іпотеку» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправним та скасувати запис в Державному реєстрі іпотек, реєстраційній номер обтяження 7586937, про заміну умов обтяження нерухомого майна (житлової квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1), внесений 25.12.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Кондратюком Віктором Станіславовичем є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищезазначені факти, Суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати запис в Державному реєстрі іпотек, реєстраційній номер обтяження 7586937, про заміну умов обтяження нерухомого майна (житлової квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1), внесений 25.12.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Кондратюком Віктором Станіславовичем.
3. Стягнути з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 551,20 грн.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук