Справа: № 826/4754/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
02 березня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Епель О.В.,
Парінова А.Б.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва Відритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови, -
Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва Відритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної авіаційної служби України та просило визнати нечинною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 13.02.2015 №2516.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання,вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 06 лютого 2015 року державним інспектором Парахіним Ю.Т. проведено перевірку інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру від 23.07.2014 №240441.
В результаті перевірки встановлено, що 24.07.2017 повітряні судна позивача здійснювали польоти з порушенням порядку використання повітряного простору України, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушили статтю 30 Повітряного кодексу України, пункти 94 та 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» (далі - Положення №401), про що було складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації від 06.02.2015 №2516.
В подальшому, за фактом виявлено порушення, відповідачем винесено постанову від 13.02.2015 №2516 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Державіаслужбою при прийнятті спірної постанови не дотримано вимог, встановлених ч. 3 ст. 128 ПК України та п. 3.5 Порядку № 637 щодо граничних строків накладення штрафу на позивача.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Правові основи діяльності в галузі авіації встановлює Повітряний кодекс України (далі - ПК України), відповідно до ч. 1 ст. 23 якого, організація використання повітряного простору України - комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов'язаної з використанням повітряного простору України. Положення про використання повітряного простору України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Організація використання повітряного простору України в контексті приписів ч. 2 ст. 23 ПК України передбачає, зокрема:забезпечення дозвільного порядку використання повітряного простору України та/або забезпечення інформацією щодо використання повітряного простору України; забезпечення контролю за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору України у певних районах.
Для виконання польоту необхідно отримати від уповноваженого органу з питань цивільної авіації дозвіл на виліт цивільного повітряного судна з аеродрому України, приліт повітряного судна до аеродрому України або на проліт територією України, за винятком випадків, установлених авіаційними правилами України (ч. 6 ст. 46 ПК України).
При цьому, порядок подання запиту щодо видачі такого дозволу, умови та порядок його видачі встановлюються авіаційними правилами України (ч. 7 ст. 46 ПК України).
Так, наказом Державної служби з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Міноборони №897/703 від 28.11.2005 затверджено Правила надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України ПС, які встановлюють порядок отримання дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України, порядок контролю Державної авіаційної служби України за виконанням вимог українськими та іноземними експлуатантами наданих дозволів під час здійснення міжнародних, внутрішніх та транзитних польотів.
Відповідно до п. 93 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою КМ України № 401 від 29.03.2002, в окремих частинах повітряного простору встановлюються заборона або обмеження на його використання, які публікуються в документах з аеронавігаційної інформації та/або включаються до плану використання повітряного простору. Форма та зміст плану використання повітряного простору визначаються інструкцією з управління використанням повітряного простору.
Згідно з ч. 1 ст. 129 ПК України підставою для розгляду справи про правопорушення в галузі цивільної авіації, які зазначені в статті 127 цього Кодексу, є протокол.
Статтею 128 ПК України встановлено, що справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова. Від імені уповноваженого органу з питань цивільної авіації розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації. Державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації мають право накладати стягнення у розмірі до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. У разі вчинення юридичними особами - суб'єктами авіаційної діяльності двох або більше правопорушень штрафи накладаються за кожне вчинене правопорушення окремо.
Аналогічні строки накладення на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності штрафу передбачено і в п. 3.5 Порядку № 637.
З системного аналізу викладених норм видно, що у наведених нормах фактично містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що штраф не може бути накладено після спливу трьох років з дня вчинення відповідного порушення юридичною особою - суб'єктом авіаційної діяльності, зокрема, порушення порядку використання повітряного простору.
Другий обмежувальний строк полягає у тому, що штраф не може бути накладено пізніше шести місяців з дня виявлення уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідного порушення. Таким чином, другий обмежувальний строк при накладенні штрафу за порушення норм, зокрема, порядку використання повітряного простору полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.
Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення юридичною особою - суб'єктом авіаційної діяльності порушення відповідних норм уповноважений орган з питань цивільної авіації, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених ч. 3 ст. 128 ПК України та п. 3.5 Порядку № 637. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеними нормами строків застосування штрафу виключає застосування таких санкцій.
Отже, за результатами аналізу норм ПК України та Порядку № 637 колегія суддів приходить до висновку, що лише дотримання порядку та строків накладення штрафів за правопорушення в галузі цивільної авіації може бути належною підставою для винесення уповноваженим органом з питань цивільної авіації рішення про накладення штрафу.
Натомість, невиконання вимог ч. 3 ст. 128 ПК України та п. 3.5 Порядку № 637 призводить до визнання рішення про накладення штрафу безпідставним та до його скасування.
Як вбачається з матеріалів справи, телеграма Украероцентру №240441 складена 23.07.2014 та, відповідно до вимог п. 121 зазначеного Положення, доведена до відома Державіаслужби 24.07.2014, що випливає з тексту самої телеграми, тобто відповідач встановив факт вчинення правопорушення з боку позивача 24.07.2014, у зв'язку з чим початком відліку строку накладення уповноваженим органом з питань цивільної авіації штрафу на позивача є 25.07.2014.
Таким чином, шестимісячний строк для накладення уповноваженим органом з питань цивільної авіації штрафу на позивача закінчився 24.01.2015.
При цьому, з вищеозначеної телеграми вбачається, що вона була подана на станцію AFTN для передавання (передана) 24 липня 2014 року о 04 годині 41 хв.
У той час, коли рейс AFL 1827 здійснено о 23 год. 20хв. 24.07.2014, тобто пізніше, ніж складено телеграму №240441.
Суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що днем виявлення ознак правопорушення у галузі цивільної авіації щодо незаконних виконань польотів до АР Крим є день передачі телеграм для опрацювання та встановлення наявності чи відсутності фактів правопорушень, оскільки нормами Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401 визначено, що інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби, Украероцентру, командного центру Повітряних Сил Збройних Сил, штабу Антитерористичного центру при СБУ та відповідних органів ОПР.
Тобто, в даному випадку днем виявлення ознак правопорушення у галузі цивільної авіації є день отримання Державіаслужбою відповідної телеграми Украероцентру, а не день надання доручення керівником органу проведення відповідної перевірки певній посадовій особі.
Отже, Державіаслужбою при прийнятті спірної постанови не дотримано вимог, встановлених ч. 3 ст. 128 ПК України та п. 3.5 Порядку № 637 щодо граничних строків накладення штрафу на позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність постанови відповідача від 13.02.2015 №2516 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації та необхідність її скасування.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 07 березня 2017 року.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Епель О.В.
Парінов А.Б.