07 березня 2017 року справа № 211/5266/16-а(2-а/211/40/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.
суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг від 10 січня 2017 року у справі №211/5266/16-а(2-а/211/40/16) за позовом ОСОБА_1 до Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 17 липня 2016 року звернувся до суду з позовом до Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, згідно з яким просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2007 рік при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відмови у застосуванні середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2011, 2012, 2013 року;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17 травня 2016 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2011, 2012 та 2013 роки.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що після звільнення із військової служби він отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII). Після призначення пенсії він продовжував працювати. З 08.11.2014 року позивач набув право на отримання пенсії за віком у відповідності до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), та 07.11.2014 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії відповідно до цього Закону. Проте, відповідачем було фактично переведено позивача із одного виду пенсії на інший відповідно до статті 45 Закону № 1058-IV та при розрахунку нового розміру пенсії застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік.
Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг від 10 січня 2017 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції невірно трактував норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині первинного призначення пенсії та переведення з одного виду пенсії на інший, як її перерахунку.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач, після звільнення із військової служби отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
07 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком з моменту призначення відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2011, 2012 та 2013 роки (а.с.8).
Листом від 15.11.2016 року № 2325/03/37 відповідач повідомив позивача про відсутність підстави для задоволення зазначеної заяви. Оскільки для розрахунку пенсії за віком слід застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в році, в якому заявник звернувся за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (а.с.9).
Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу в застосуванні положень частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV під час нарахування пенсії за віком є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII ) встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором; у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором; при цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
У частині першій статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів органу Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За правилами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час призначення пенсії за віком - 10.11.2014 року) заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + .. + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Проте, встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи свідчать про те, що позивачу в квітня 2001 році Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, а пенсію за віком, згідно з заявою від 08.11.2014 року, позивач почав отримувати відповідно до Закону № 1058-IV і цей закон передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії (а.с. 9).
При цьому при призначенні пенсії за вислугу років, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.
Крім того, після звільнення з лав Збройних Сил України позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Тобто, в цьому випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а тому в відповідача були відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень ч.3 ст.45 Закону № 1058-IV.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного суду України від 09.06.2015 року у справі № 21-550а14 та від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до положень частини другої статті 40 Закону № 1058-IV в редакції що діяла станом на 10 листопада 2016 року, тобто на час призначення позивачу пенсії за віком, для обчислення пенсії береться зокрема, розмір заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Проте, суд першої інстанції задовольняючи позов в повному обсязі не звернув увагу на зазначене та зобов'язав відповідача провести позивачу перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Висновки суду в резолютивній частині постанови - є приписами, що підлягають безумовному виконанню сторонами та третіми особами, а судове рішення має бути категоричним, тобто повинне давати відповідь на позовні вимоги таким чином, щоб зняти невизначеність у взаємовідносинах між сторонами спору, суд звертає увагу на те, що у резолютивній частині постанови повинен бути наведений ясний і однозначний за своїм формулюванням висновок про протиправність дій або бездіяльності відповідача та про спосіб відновлення порушених прав позивача.
Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції змінити виклавши абзаци перший та третій резолютивної частини постанови Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг від 10 січня 2017 року в новій редакції.
Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 198, статтями 201, 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг від 10 січня 2017 року у справі №211/5266/16-а(2-а/211/40/16) - змінити, виклавши абзаци перший та третій її резолютивної частини в наступній редакції.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Криворізьке південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком починаючи з 17 травня 2016 року відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко