ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
09 березня 2017 року м. Київ № 826/2476/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Пол»,
Товариства з обмеженою відповідальністю «К.А.М. Трейд Груп»
про визнання правочину недійсним, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Пол» (далі також - ТОВ «Інтер Пол», відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю «К.А.М. Трейд Груп» (далі також - ТОВ «К.А.М. Трейд Груп», відповідач-2) про визнання правочину недійсним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року вказану позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу п'ятиденного терміну на усунення недоліків позовної заяви з дня набрання законної сили даною ухвалою суду шляхом надання суду оригіналу платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1 600, 00 грн., належним чином засвідченої копії договору субпідряду №305П від 01 червня 2013 року, укладеного між відповідачами, який є предметом розгляду цієї справи, а також доказів дотримання встановленого законом строку звернення до суду з даним позовом.
У встановлений судом строк ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві було надано платіжне доручення № 642 від 21 вересня 2016 року на суму 1 378, 00 грн., клопотання про розстрочення сплати судового збору, а також клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2017 року в задоволенні клопотання ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про розстрочення сплати судового збору відмовлено та встановити позивачу триденний термін, який обчислюється з дати набрання даною ухвалою законної сили, на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання оригіналу платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1 600, 00 грн., а також доказів дотримання встановленого законом строку звернення до суду з даним позовом.
Позивачем у повторно встановлений термін надано суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
При цьому суд звертає увагу на те, що зазначене клопотання про відстрочення сплати судового збору є ідентичним раніше поданому клопотанню про розстрочення сплати судового збору, яке однаковим чином мотивоване і до якого додано аналогічні докази.
Так, у клопотанні про відстрочення сплати судового збору контролюючий орган зазначає про те, що станом на 06 березня 2017 року на рахунку позивача відсутні кошти на сплату судового збору, а тимчасовим кошторисом на І квартал 2017 року кошти на сплату судового збору не передбачені.
Вирішуючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, з урахуванням наданих на його обґрунтування доказів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частинами 1 та 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (аналогічні положення визначені статтею 88 КАС України).
Так, згідно положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до статті 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
При цьому, відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Верховний Суд України в ухвалі від 25 квітня 2016 року (справа № 686/19687/14-а) зазначив, що оскільки скасовано встановлені раніше для державних органів пільги щодо сплати судового збору, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір на умовах, визначених Законом України «Про судовий збір» в чинній редакції, така позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема, в ухвалі від 24 грудня 2015 року у справі №477/2598/14-а, в ухвалі від 09 листопада 2015 року у справі № 810/2302/15, в ухвалі від 23 січня 2017 року у справі № 826/9725/15, в ухвалі від 25 січня 2017 року у справі №722/1112/16-а, в ухвалі від 30 січня 2017 року у справі № 826/25559/15.
Отже, звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватись, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний судовий збір.
Виходячи з системного аналізу зазначених вище правових норм, в контексті заявленого позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору та доданих до нього доказів, суд не знайшов підстав для його задоволення, оскільки податковим органом не доведено можливості подальшої сплати вказаної суми судового збору до ухвалення судового рішення по даній справі.
Крім того, позивач в прохальній частині клопотання про відстрочення сплати судового збору просить суд, у разі відмови в його задоволенні, надати додатковий термін на усунення недоліків позовної заяви.
Згідно ч. 1 статті 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Водночас, судом двічі встановлювався/продовжувався податковому органу строк на усунення недоліків позовної заяви відповідно до ухвал суду від 17 лютого 2017 року та 02 березня 2017 року, протягом якого безпідставно, як було зазначено вище, такі недоліки позивачем усунуті не були, а відтак суд не вбачає підстав для чергового продовження вже раніше продовженого податковому органу строку.
Таким чином, позивачем не були усунуті недоліки позовної заяви, залишеної без руху, у встановлені судом строки, шляхом надання оригіналу платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1 600, 00 грн., а також доказів дотримання встановленого законом строку звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до п. 1 ч. 3 статті 108 КАС України, позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю адміністративного позову до провадження суду, така позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 87, 88, 108, 160, 165 КАС України, суд -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.
2. Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про надання додаткового терміну на усунення недоліків позовної заяви.
3. Позовну заяву Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві повернути позивачу.
4. Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала.
5. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть повернуті йому супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.
6. У випадку оскарження ухвали позовні матеріали будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в статтями 185-187 КАС України відповідно.
Суддя П.В. Вовк