02 березня 2017 року Чернігів Справа № 825/224/17
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Поліщук Л.О.,
за участі секретаря Скугоревої Н.О.,
за участі представника позивача ОСОБА_1,
за участі представників відповідача Кожемяки Ю.М., Коваленко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,
Позивач 03.02.2017 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, в якому просить: визнати дії Державної фінансової інспекції в Чернігівській області щодо невиплати йому при звільненні трикратної середньомісячної заробітної плати та непроведення повного розрахунку в день звільнення, неправомірними; стягнути з Державної фінансової інспекції у Чернігівській області на його користь трикратну середньомісячну заробітку плату, що складає 25912,26 грн.; стягнути з Державної фінансової інспекції в Чернігівській області на його користь кошти в розмірі 49468,86 грн. за несвоєчасне проведення розрахунків при звільненні.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 27.09.2016 його було звільнено з займаної посади у зв'язку з незгодою державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною істотних умов відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу». В день звільнення, у відповідності до статті 116 Кодексу законів про працю України із позивачем повинні були провести усі розрахунки. Однак, всупереч діючому законодавству, йому в день звільнення не було виплачено допомогу в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати. 29 вересня 2016 року позивач звернувся до відповідача із проханням виплатити належні йому кошти. Листом № 25-11-21-16/6185 від 07.10.2016 Державна фінансова інспекція в Чернігівській області повідомила позивача про те, що кошти виплачено усі, а для виплати йому допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати немає підстав. Вважаючи рішення Державної фінансової інспекції в Чернігівській області таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства та порушує його права, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
22.02.2017 ухвалою суду, із занесенням секретарем судових засідань до журналу судового засідання, замінено неналежного відповідача - Державну фінансову інспекцію в Чернігівській області на належного - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області та залучено до участі у справі - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської у м. Чернігові ради, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Представник Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області надав до суду заперечення, в яких позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, оскільки відповідач у правовідносинах з позивачем діяв у межах та у спосіб передбачений нормами чинного законодавства України.
Представники Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської у м. Чернігові ради надав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника. В даній заяві зазначив, що в Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської у м. Чернігові ради відсутні законодавчі підстави для виплати ОСОБА_4 допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати.
Заслухавши пояснення представника позивача та представників Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, що підтверджується виданим 23.07.1993 Чернігівською обласною державною адміністрацією безстроковим посвідченням «громадянина евакуйованого у 1986 році із зони відчуження» серії Б №087595, категорії 2 (а.с.7).
З 02.11.2015 позивач перебував на посаді заступника начальника відділу інспектування у соціальній сфері та культурі Держфінінспекції в Чернігівській області (а.с.8).
25.08.2016 ОСОБА_4 повідомлено про зміну істотних умов державної служби, що пов'язана з реорганізацією та скороченням чисельності працівників (а.с.58).
Заявою від 07.09.2016 ОСОБА_4 повідомив Держфінінспекцію в Чернігівській області про свою незгоду зі зміною істотних умов праці та відмовився від запропонованої посади. Крім того, у даній заяві позивач звернув увагу на необхідність виплати йому допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати при звільненні, як евакуйованому із зони відчуження у 1986 році та віднесеного до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.59).
Питання щодо надання згоди на звільнення із займаної посади ОСОБА_4 вирішувалось на засіданні профспілкового комітету Первинної профспілкової організації працівників Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, що підтверджується протоколом №21 від 12.09.2016 (а.с.11-12).
Наказом Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 12.09.2016 № 91-о «Про надання відпустки з наступним звільненням ОСОБА_4.» з 27.09.2016 позивача було звільнено із займаної посади відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (а.с.113-114).
При звільненні позивача Держфінінспекцією в Чернігівській області в день звільнення здійснено виплату всіх сум, що належать йому від установи, а саме за вересень 2016 року забезпечено виплату вихідної допомоги в розмірі його середньої місячної заробітної плати відповідно до частини 3 статті 83 Закону України «Про державну службу» та грошової компенсації за невикористані дні основної оплачуваної відпустки та щорічної додаткової оплачуваної відпустки, що підтверджується платіжними доручення від 26.09.2016 №423 та №614 (а.с.73,75).
Держфінінспекцією в Чернігівській області на виконання п. 6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936, зі змінами (далі - Порядок № 936), Управлінню праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради були надані відповідні документи, для виплати ОСОБА_4 вихідної допомги у розмірі трикратної середньої заробітної плати, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ категорії, а саме: розрахунок видатків, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомог, надання пільг, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (форма № 3), затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 28.03.2013 № 56; платіжне доручення; копію наказу від 12.09.2016 № 91-о «Про надання відпустки з наступним звільненням ОСОБА_4.»; розрахунок вихідної допомоги; копію заяви ОСОБА_4 від 07.09.2016; копію повідомлення про зміну істотних умов державної служби ОСОБА_4 від 25.08.2016; копію посвідчення серія Б №087595 від 23.07.1993.
22.09.2016 листом №10428/05 Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради повідомило відповідача про відсутність законодавчих підстав для виплати ОСОБА_4, як особі, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи ІІ категорії допомоги в розмірі трикратної середньої заробітної плати відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», при звільненні у зв'язку із зміною її істотних умов відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу» (а.с.82).
29.09.2016 позивач звернувся до відповідача із проханням виплатити йому допомогу в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати (а.с.16).
Листом від 07.10.2016 № 25-11-21-16/6185 Державна фінансова інспекція в Чернігівській області повідомила позивача про те, що для виплати йому допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати відсутні законодавчі підстави (а.с.17-18).
Вважаючи рішення Державної фінансової інспекції в Чернігівській області таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства та порушує права позивача, він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до статті 20 частини 1 пункту 7, частини 1 статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796), зокрема передбачено, що у разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати.
Таким чином, дана виплата регулюється спеціальним законом та не передбачена Кодексом законів про працю України.
Порядок № 936 визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики (пункт 1 даного Порядку).
Пунктом 2 Порядку № 936 визначено, що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
Відповідно до підпункту 6 пункту 4 Порядку № 936 виплата допомоги у трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати у разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, а також збереження за їх бажанням посадового окладу, тарифної ставки (окладу) на новому місці роботи відповідно до пункту 7 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 21, пункту 1 частини першої статті 22 Закону № 796, проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад (далі - уповноважений орган) за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих та непрацюючих громадян, у тому числі пенсіонерів, працюючим і непрацюючим громадянам і пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших органів, громадянам, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи.
В даному пункті перелічено допомоги та виплати, які виплачуються Управлінням праці та соціального захисту населення, зокрема такою виплатою є допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати.
Згідно із пунктом 5 Порядку № 936, соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 6-13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та фізичними особами - підприємцями (далі - підприємства) відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Разом з тим, пунктом 6 Порядку № 936 передбачено, зокрема, що до 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінсоцполітики формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.
У свою чергу, уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку.
На виконання пункту 6 Порядку № 936, Держфінінспекцією в Чернігівській області листом від 21.09.2016 № 25-11-18-14/5812 на адресу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради були надані відповідні документи, для виплати ОСОБА_4 вихідної допомоги у розмірі трикратної середньої заробітної плати, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи II категорії, а саме: розрахунок видатків, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомог, надання пільг, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (форма № 3), затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 28.03.2013 №56; платіжне доручення; розрахунок вихідної допомоги; копію наказу від 12.09.2016 № 91-о «Про надання відпустки з наступним звільненням ОСОБА_4.»; копію заяви ОСОБА_4 від 07.09.2016; копію повідомлення про зміну істотних умов державної служби ОСОБА_4 від 25.08.2016; копію посвідчення серія НОМЕР_1 від 23.07.1993 (а.с.77).
Листом від 22.09.2016 № 10428/05 Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради повідомило про відсутність законодавчих підстав для виплати ОСОБА_4, як особі, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи 2 категорії допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, оскільки така допомога не виплачується при звільненні у зв'язку з незгодою державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а виплачується лише у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників (а.с.82).
Отже, виплата, на яку претендує позивач ОСОБА_4 є допомогою, яка компенсується Управлінням праці та соціального захисту населення.
Крім того, суд зазначає, що установи та організації, які утримуються за рахунок коштів бюджетів, для забезпечення своєї діяльності та виконання покладених на них функцій складають та затверджують кошторис доходів і видатків відповідно з бюджетними призначеннями, які встановлені Законом України "Про Державний бюджет".
Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного Кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України
Абзацом 1 частини 1 ст. 48 Бюджетного Кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 48 Бюджетного Кодексу України, зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.
Кошторисом Держфінінспекцїі в Чернігівській області на 2016 рік не передбачені видатки на здійснення виплати допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати відповідно до пункту 1 статті 21 Закону № 796, оскільки зазначені виплати здійснюється по мірі надходження коштів від Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради згідно поданих розрахунків.
Статтею 121 Бюджетного Кодексу України передбачена відповідальність за порушення бюджетного законодавства, а саме: посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом. Порушення бюджетного законодавства, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з залежно від характеру вчинених ними діянь.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (Держфінінспекцією в Чернігівській області) під час розрахунку позивача ОСОБА_4 при звільненні дотримано вимоги чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частини третьої статті 2 КАС України).
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Л.О. Поліщук