02 березня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/51/17-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Левицького В.К.
за участю секретаря судового засідання - Козак В.Ю.
сторін:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Коубіш А.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області
про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення.
ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду позовом із позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №31161-17 від 23.06.2016 р., прийняте Кіцманською об'єднаною ДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач).
В обґрунтування позову вказував, що відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №31161-17 від 23.06.2016 р., яким нараховано ОСОБА_4 суму податкового зобов'язання по орендній платі заземлю в розмірі 48314,59 грн.
Позивач зазначає, що розмір орендної плати визначений договором оренди земельної ділянки водного фонду №414969 від 31.10.2001 р. та з моменту його укладання жодного разу не переглядався сторонами цього договору. Згідно Додаткової угоди від 24.12.2003 р. до договору №414969 від 31.10.2001 р. грошова оцінка земельної ділянки становить 8171,73 грн.
Пунктом 2.3. вищевказаного договору закріплено, що орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Всі доповнення щодо зміни розміру орендної плати вносяться до договору на підставі розпорядження голови Кіцманської райдержадміністрації за згодою сторін та додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору та підлягає державній реєстрації. Встановлено розмір річної орендної плати за користування землями водного фонду відповідно до рішення ХХ сесії ХХІІІ скликання Кіцманської районної ради від 06.09.2001 р. №79-20/01, згідно розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, що передається в оренду в сумі 69,56 грн.
Позивач стверджує, що він справно та вчасно здійснював плату за користування земельною ділянкою згідно договору №414969 від 31.10.2001 р. та Додаткової угоди до нього від 24.12.2003 р., відтак немає жодних заборгованостей ні перед державою, ні перед орендодавцем.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у в повному обсязі.
Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що позивачем укладено договір оренди земельної ділянки від 06.11.2001 року №5, термін дії договору до 31.12.2005 р.. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки для сінокосіння та риборозведення площею 3,9305 га відповідно до інформації наданої відділом Держгеокадастру у Кіцманському районі на 2015 р. становить 663163,00 грн та станом на 2016 р. становить 948552,00 грн.
Відповідач вважає, що річна сума платежу орендної плати за землю не може бути меншою розміру визначеного пп.288.5.1. п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України, а саме трикратного розміру земельного податку.
Оскільки плату за землю у формі орендної плати за землі комунальної та державної власності віднесено Верховною Радою України до загальнодержавних податків і зборів згідно переліку статті 9 Податкового кодексу України, встановлено, що розмір орендної плати за вказані ділянки є нормативно-регульованою ціною із визначеними мінімальною та максимальною межами. Тобто, починаючи з 01.01.2011 р. на адміністрування орендної плати та відносини, що виникають при оренді земельної ділянки комунальної та державної власності, поширюються приписи Податкового кодексу України з усіма правилами обрахування орендної плати та наслідками недотримання порядку нарахування та справляння даного обов'язкового платежу.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до довідки Малятинецької сільської ради від 27.01.2015 р. №15, ОСОБА_4 (ід. код НОМЕР_1) станом на 01.02.2015 р. є орендарем земельної ділянки на території Малятинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, площею 3,9305 га (а.с. 22).
Так, 31.10.2001 р. між Кіцманською районною радою (Орендодавець) та ОСОБА_4 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду на умовах якого позивач прийняв в строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Малятинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області. В оренду передається земельна ділянка площею 3,9305 га, в тому числі: під водою - 0,5058 га, під прибережною смугою - 1,4918 га з яких сінокоси - 1,4918 га, під болотами - 1,6293 га, інші землі - 0,3036 га (а.с. 9-11).
Грошова оцінка земельної ділянки відповідно до довідки Кіцманського районного відділу земельних ресурсів №08/915 від 19.10.2001 р. складає 5515,62 грн (п. 1 Договору).
Термін дії договору: Договір укладається до 31.12.2005 року (п. 2.2. Договору).
Орендна плата: Орендна плата вноситься орендарем за рік у грошовому вигляді за водне дзеркало площею до 0,1 га в однократному розмірі ставки земельного податку, площею від 1,0-3,0 га в двократному розмірі ставки земельного податку, за інші угіддя в однократному розмірі ставки земельного податку до п'ятнадцятого листопада поточного року на рахунок Малятинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області (п. 2.3. Договору).
Додатковою угодою від 24.12.2003 р. внесено зміни та доповнення до договору оренди від 31.10.2001 р. (а.с. 13), а саме:
- в пункті 1 останній абзац викласти в такій редакції "Грошова оцінка земельної ділянки відповідно до довідки Кіцманського районного відділу земельних ресурсів №08/704 від 23.10.2003 року складає 8171,73 грн додаток №1".
- у пункті 2.2. цифри "31.12.2005" замінити цифрами "31.12.2035".
- пункт 2.3. викласти у новій редакції: "Орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця). Всі доповнення щодо зміни розміру орендної плати вносяться до договору на підставі розпорядження голови Кіцманської райдержадміністрації за згодою сторін додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору та підлягає державній реєстрації. Встановити розмір річної орендної плати за користування землями водного фонду відповідно до рішення ХХ сесії ХХІІІ скликання Кіцманської районної ради від 06.09.2001 р. №79-20/01, згідно розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, що передається в оренду (додаток №2) в сумі 69,56 грн".
Відповідно до листа Відділу Держгеокадастру у Кіцманському районі Чернівецької області від 31.01.2017 р. №8-28-0.3-156/2-17, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, що перебуває у користування позивача, станом на 01.01.2015 р. становила 663136,00 грн., а станом на 2016 р. - 948552,00 грн. (а.с. 23).
З пояснень сторін встановлено, що підвищення нормативно грошової оцінки пов'язане із включенням вищевказаної земельної ділянки до меж села Малятинці Кіцманського району Чернівецької області.
Кіцманською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №31161-17 від 23.06.2016 р., яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання по орендній платі за землю в розмірі 48314,59 грн., що включає орендну плату за 2015 р. в розмірі 19894,08 грн. та оренду плату за 2016 р. - 28456,56 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 04.07.2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 21).
Окрім того, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що податкове зобов'язання, яке визначене позивачу по орендній платі за землю за 2015-2016 р.р. становить 48350,64 грн., проте враховуючи існуючу переплату на суму 36,05 грн, податкове зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні визначено на суму 48314,59 грн.
Не погоджуючись із винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" убачається, що користування землею в Україні є платним.
Так, за приписами ст. ст. 125, 126 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав і посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
За визначенням, наведеним у ст. 13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 р. № 161-XIV, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар - використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Судом встановлено, що на час укладення договору оренди між позивачем та Кіцманською районною радою діяв Закон України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. № 2335-XII, який втратив чинність з 01.01.2011 р.
З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) який, відповідно до п. 1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
За визначенням п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до положень п. п. 270.1.1, 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
З наведених норм вбачається, що орендна плата за землю за своєю правовою природою є податком, контроль за справлянням якого, а отже і відповідністю розміру чинному законодавству, покладено на податкові органи.
Згідно п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
При цьому, у відповідності до п. 288.1ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст.288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).
Тобто, законодавець визначив межі річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі. Тому, враховуючи лист Відділу Держгеокадастру у Кіцманському районі Чернівецької області від 31.01.2017 р. №8-28-0.3-156/2-17, річна сума орендної плати за земельну ділянку, якою користується позивач, у 2015 р. становила 19894,08 грн. (663136 х 3%) на рік, а у 2016 р.- 28456,56 грн. (948552 х 3%) на рік.
Відповідно до п.п.16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам п.п. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПК України та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст. 5 цього Кодексу, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. ст.288 ПК України.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 02.12.2014 р. у справі № 21-277а14, від 21.04.2015 р. у справі № 21-131а15, від 14.07.2015 р. у справі № 21-1699а15 та від 15.11.2016 р. у справі № 21-2255а16.
Відповідно до п.102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Враховуючи наведені вище норми права, а також встановлені судом обставини справи, суд вважає, що відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відтак підстав для задоволення позову немає.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судовим розглядом не встановлено порушення відповідачем зазначених критеріїв при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому воно не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 71, 158, 160 - 163 та 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно ст. 254 КАС України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.К. Левицький
Постанова в повному обсязі складена 07 березня 2017 р.