Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м. Харків
06 березня 2017 р. Справа № 820/626/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Полях Н.А.,
при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-
Позивач - ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення №5301-1303 від 27.05.2016 року, прийняте Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення відповідача неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить задовольнити позов в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.
Представник відповідача - Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у судове засідання призначене на 06.03.2017 року, не з'явився, про дату, час, місце проведення судового засідання повідомлявся відповідно до норм процесуального законодавства. Правом надати заперечення до адміністративного позову, не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській 27.05.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 5301-1303, яким встановлено порушення ОСОБА_2, п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в наслідок чого визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим повідомленням-рішенням № 5301-1303 від 27.05.2016 року у розмірі 66 960,49 грн.
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до податкового органу із заявою, в якій просила надати нарочно копії будь-яких податкових повідомлень-рішень, що складались по відношенню неї з визначенням суми податкового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб.
Листом від 12.01.2017 року №48/М/20-38-13-03-17 позивачці надано відповідь, де зазначено, що у відношенні ОСОБА_2 податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення № 5301-1303 від 27.05.2016 р. за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 за площею 0,00825 га, починаючи з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року у сумі 66960,49 грн. (з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки за 2015 рік, який становить 1,433).
Так, як встановлено судом із наявних в матеріалах справи доказів 01.07.2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір дарування нежитлової будівлі літ. «А-1», цегляної, загальною площею 508,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1
21.11.2005 року між ОСОБА_2 та Харківською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - договір оренди).
Відповідно до п. 5 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно довідки № 2541/05 від 16.09.2005 року становила 727587 грн.
Відповідно до п. 9 договору оренди розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становив: 2005 рік 1 317,54 грн.; 2006 рік 1 715,29 грн.; 2007 рік 2 485,92 грн.
Відповідно до п. 10 договору оренди обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахування індексів інфляції.
06.05.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «А-1», цегляної, загальною площею 508,7 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-111 право власності на земельну ділянку, а також право постійного (користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з чати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Пунктом 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що особа, яка придбала будівлю має сплачувати земельний податок на загальних підставах за земельну ділянку, на якій розташовано таку будівлю, з урахуванням прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Водночас, оскільки підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу), а орендної плати - договір оренди земельної ділянки власнику будівлі, споруди (їх частин) необхідно оформити та зареєструвати ще й право користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст.75 Закону України «Про Держбюджет» оплата податку здійснюється щомісяця рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Винятки становлять землекористувачі (громадяни і виробники сільськогосподарської і рибної продукції), для яких розбивка річної суми здійснюється на дві рівні частини і сплачується 2 рази на рік - до 15 серпня і до 15 листопада.
Власники землі і землекористувачі сплачують земельний податок із дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, то у випадку придбання таких прав протягом року платники подають звітний Зведений розрахунок протягом місяця з дня виникнення цих прав. У випадку припинення права власності або права користування земельною ділянкою протягом року податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або в користуванні.
Таким чином, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності (п.п. 14.1.147 ПК України), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 ПКУ, ст. 21 Закону «Про оренду землі» від 06.10.1998 р.№161-ХІV).
Підприємство як платник плати за землю згідно з п. 286.2 ПКУ самостійно обчислює суму податку та не пізніше 20 лютого подає відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1015. В декларації з плати за землю відображаються суми плати на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Отже, відповідно до вимог Податкового кодексу України підставою нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Статтею 21 Закону України від 06.10.1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням ії розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату належить до істотних умов договору оренди землі.
Відповідно до п. 9 договору оренди розмір орендної плати місяць за земельну ділянку становить: 2005 рік 1317,54 грн.; 2006 рік 1715,29 грн.; 2007 рік 2485,92 грн.
Відповідно до п. 10 договору оренди обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахування індексів інфляції.
Відповідно до умов договору, розмір орендної плати переглядається у таких випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку. Підвищення цін, тарифів погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Пункт 36 договору визначає, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.
Положеннями ст. 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов
Договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, зміна мінімального розміру орендної плати є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної плати та, відповідно, донарахування податковим органом уми податкового зобов'язання з орендної плати за податковим повідомленням-рішенням.
Відповідна правова позиція відповідає висновкам Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеним у постанові від 11.06.2013 р. у справі № 21-443а12.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2012 року у справі № К/9991/10837/12 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 серпня 2012 року у справі № К-28875/10.
Таким чином, дії податкового органу суперечать положенням законодавства, та вчинені поза межами його компетенції як суб'єкта владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з приписами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків.
Суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суб'єктом владних повноважень не було дотримано принцип обґрунтованості.
За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також враховуючи відсутність письмових заперечень проти позову, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення №5301-1303 від 27.05.2016 року, прийняте Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 669,61 грн. (шістсот шістдесят дев'ять гривень 61 копійка).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 09 березня 2017 року.
Суддя Полях Н.А.