06 березня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/96/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Вітічак О.Р.,
за участю:
представника позивача - Остапенка С.Л.,
представника відповідача - Саплєвої О.В.,
третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальний парк "Весна" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,
встановив:
Приватне акціонерне товариство "Індустріальний парк "Весна" (далі - позивач, ПрАТ "Індустріальний парк "Весна") звернулося з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі - відповідач, УДАБІ у Херсонській області), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.12.2016 р. № 1021-04-15-85.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.12.2016 р. за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил відповідачем винесено постанову № 1021-04-15-85 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Згідно даної постанови ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф. Відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами" від 13.08.2014 р. № 408 та Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ відповідач не мав законних підстав для проведення позапланової перевірки. Окрім цього, станом на дату прийняття оскаржуваної постанови в УДАБІ у Херсонській області були відсутні повноваження щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки такі повноваження повинні бути передані Управлінню з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради в рамках виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства". Також вказує на те, що ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" не наводило недостовірних даних в зареєстрованій декларації про початок будівельних робіт від 03.11.2016 р. № ХС 082163051359 по об'єкту будівництва "Реконструкція будинку побуту під квартири за адресою АДРЕСА_1". Обов'язковість проведення експертизи проектної документації по об'єкту будівництва з ІІ категорією складності інженерно-геологічних умов законодавством не встановлено. Позивачем під час затвердження проектної документації та подання декларації про початок будівельних робіт не допущено порушень законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, тому ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" безпідставно притягнено до відповідальності та застосовано штраф у сумі 52200 грн. Відтак, постанова від 22.12.2016 р. № 1021-04-15-85 є протиправною та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з вказаних підстав. Додатково зазначив, що відповідачем не надано до суду доказів наявності підстав для проведення позапланової перевірки ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" по об'єкту "Реконструкція будинку побуту під квартири за адресою АДРЕСА_1", що свідчить про порушення порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог. Зазначила, що позапланову перевірку ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" проведено з дотриманням порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, з метою перевірки достовірності даних, зазначених позивачем в декларації про початок будівельних робіт. За результатами перевірки встановлено, що позивачем, як замовником будівництва, порушено вимоги ст.ст.31, 36, 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а тому постанова про накладення штрафу від 22.12.2016 р. № 1021-04-15-85 винесена правомірно з підстав зазначення позивачем недостовірних даних в декларації про початок будівельних робіт від 03.11.2016 р. № ХС 082163051359. Проектна документація по об'єкту будівництва "Реконструкція будинку побуту під квартири за адресою АДРЕСА_1" підлягає обов'язковій експертизі, адже ділянка будівництва розташована на території із складними інженерно-геологічними умовами. Просить відмовити в задоволенні позову.
Третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги. Зазначив, що на підставі наказу "Про призначення головного інженера проекту та виконавця авторського нагляду" від 16.02.2016 р. № 1 є головним інженером проекту "Реконструкція будинку побуту під квартири за адресою АДРЕСА_1" та відповідальним за здійснення авторського нагляду за виконанням вказаних робіт. З огляду на ІІ категорію складності об'єкта будівництва вважає, що проектна документація обов'язковій експертизі не підлягає. Тому, є безпідставними твердження УДАБІ у Херсонській області про внесення позивачем до декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.11.2016 р. № ХС 082163051359 недостовірних даних. Просить позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2015 р. Публічним акціонерним товариством "Весна" (правонаступником якого є позивач) придбано об'єкт нерухомого майна - будинок побуту літ."А", що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
У відповідності до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" подано до УДАБІ у Херсонській області декларацію про початок виконання будівельних робіт по об'єкту будівництва "Реконструкція будинку побуту під квартири за адресою АДРЕСА_1", яку зареєстровано відповідачем 03.11.2016 р. за № ХС 082163051359.
Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок УДАБІ у Херсонській області Запорожець В.О. із залученням начальника відділу контролю та перевірок УДАБІ у Херсонській області Грейц А.О. відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553, на підставі наказу від 08.09.2015 р. № 976, службової записки головного інспектора будівельного нагляду Степанішиної О.Л. та направлення на здійснення позапланової перевірки від 08.11.2016 р. № 648 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" по об'єкту будівництва "Реконструкція будинку побуту під квартири за адресою АДРЕСА_1".
За результатами перевірки складено акт від 09.12.2016 р., відповідно до якого встановлено, що замовником будівництва ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" наведено недостовірні дані в зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт № ХС 082163051359 від 03.11.2016 р. по об'єкту "Реконструкція будинку побуту під квартири за адресою АДРЕСА_1", чим порушено вимоги ст.ст.31, 36, 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
У зв'язку із виявленими порушеннями, головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок УДАБІ у Херсонській області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.12.2016 р. № 67, видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.12.2016 р.
22.12.2016 р. винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1021-04-15-85, якою ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі 52200 грн.
Не погоджуючись із висновками УДАБІ у Херсонській області та притягненням його до відповідальності, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правомірності винесення оскаржуваної постанови суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно п.3.21 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)
У відповідності до ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
Державний архітектурно-будівельний контроль, як визначено ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), це - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону, видавати обов'язкові для виконання приписи (ч.4 ст.41 Закону № 3038-VI).
Відповідно до абз.2 п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок № 533), державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Державний архітектурно-будівельний контроль, відповідно здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок (п.5 Порядку № 553).
Зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача слідує, що ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" вказує на відсутність законних підстав для проведення позапланової перевірки без заяви суб'єкта господарювання. Зокрема, позивач зазначає про протиправність проведення відповідачем позапланової перевірки, посилаючись при цьому на Постанову Кабінету Міністрів України "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами" від 13.08.2014 р. № 408, якою віднесено Держархбудінспекцію до переліку (восьма в списку) державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким Кабінетом Міністрів України має надаватись дозвіл на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців.
Суд зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок інспекціями та іншими контролюючими органами" прийнята у зв'язку із запровадженням обмежень на проведення перевірок та на виконання ст.31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", відповідно до якої перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки. Даною нормою чітко визначено, що маються на увазі перевірки з серпня по грудень 2014 року.
Крім того, п.24 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України передбачено, що закон про Державний бюджет України затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду. Частиною 1 статті 3 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Тобто, дія постанови Кабінету Міністрів України "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок інспекціями та іншими контролюючими органами" від 13.08.2014 р. № 408 закінчилась 31.12.2014 р.
Аналогічна позиція викладена в листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.06.2016 р. № 3632-06/17133-07.
Перевірка ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" проведена у грудні 2016 року після закінчення терміну заборони на проведення перевірок.
Суд вважає недоречними і посилання позивача на приписи Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII (далі - Закон № 71-VIII), яким визначено коло питань, що стосуються саме податкових правовідносин та нормативно-правових актів щодо проведення податкової реформи.
Так, положеннями п.3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Отже, норми Закону № 71-VIII є спеціальними та стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, зборів та митних платежів, оскільки критеріями визначення переліку підприємств, на які такі обмеження не поширюються, зокрема, є обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності таких підприємств (виробництво чи імпорт підакцизних товарів).
Крім того, згідно листа Міністерства юстиції України від 21.07.2015 р. № 12092-0-26-15/52 під "контролюючими органами" в п.3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII мається на увазі Державна фіскальна служба України та її територіальні органи.
Загалом, Прикінцевими положеннями Закону № 71-VIII внесено зміни до 19 законодавчих актів, що стосуються обмежень проведення перевірок саме органів Державної фіскальної служби України, при цьому жодний із вказаних 19 законодавчих актів не регулює відносини у сфері містобудівної діяльності.
З викладеного слідує, що положення Закону № 71-VIII регулюють правовідносини у сфері податкового законодавства та діяльності податкових контролюючих органів і не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Суд критично відноситься до доводів позивача про відсутність в УДАБІ у Херсонській області повноважень щодо накладення штрафів внаслідок того, що такі повноваження в рамках децентралізації повинні бути передані Управлінню з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради, з наступних підстав.
Згідно п.2 ч.3 ст.6 Закону № № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Приписами п.9-1 Перехідних положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що:
1) на період до утворення (визначення місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;
2) органи державного архітектурно-будівельного контролю утворюються (визначаються) Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і органами місцевого самоврядування виходячи з можливостей та потреб відповідних територій;
3) органи державного архітектурно-будівельного контролю діють на підставі примірного положення про них, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону;
4) за зверненням відповідного органу місцевого самоврядування до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, створюється спільна комісія з передачі відповідної документації та вирішення питань, пов'язаних з утворенням та функціонуванням органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю починає здійснювати повноваження, визначені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства", на наступний день після затвердження акта спільної комісії.
Судом встановлено, що рішенням Херсонської міської ради від 23.03.2016 р. № 137 затверджено Положення про Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (далі - Положення).
Відповідно до п.1.1 Положення Управління є виконавчим органом Херсонської міської, підпорядкованим виконавчому комітету міської ради та міському голові, підзвітним та підконтрольним Херсонській міській раді.
Згідно пп.2.2.5 п.2.1 Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах міста.
З викладеного слідує, що повноваження Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю обмежені містом Херсон і не розповсюджуються на всю Херсонську область.
Об'єкт, щодо якого ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" здійснює реконструкцію і який вказано у декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.11.2016 р. № ХС 082163051359, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, тобто, поза межами міста Херсона, у зв'язку з чим в Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради відсутні повноваження на здійснення його перевірки та, у разі наявності порушень у сфері містобудівної діяльності, накладати штрафи.
Скадовською міською радою Херсонської області не приймалося рішення про створення при міській раді управління чи відділу з питань архітектурно-будівельного контролю, а тому твердження позивача про відсутність в УДАБІ у Херсонській області повноважень стосовно накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.
Стосовно доводів позивача про відсутність у відповідача підстав для проведення позапланової перевірки ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" суд зазначає наступне.
Згідно Закону № 3038-VI архітектурно-будівельний контроль здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Так, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок № 553.
Відповідно до п.7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
З матеріалів справи слідує, що позапланова перевірка ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" проведена на підставі наказу Держархбудінспекції України від 08.09.2015 р. № 976 "Про удосконалення роботи із здійсненням заходів державного архітектурно-будівельного контролю", службової записки головного інспектора будівельного нагляду Стєпанішиної О.Л. щодо подачі ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" декларації про початок будівельних робіт та направлення на здійснення позапланової перевірки від 08.11.2016 р. № 648. Перевірку проведено в присутності представника позивача за доручення від 17.10.2016 р. Григорчука Г.Я.
Таким чином, твердження позивача про відсутність підстав для проведення позапланової перевірки є безпідставними.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачена Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР).
Відповідно до ст.1 Закону № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Згідно п.3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244 штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
З акту перевірки та пояснень представника відповідача слідує, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало відображення позивачем недостовірних даних в декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої УДАБІ у Херсонській області 28.10.2016 р. При цьому, як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, недостовірність даних полягає у тому, що позивачем у декларації зазначено про те, що експертиза проекту будівництва не потрібна згідно ч.3 ст.31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до ч.8 ст.36 Закону № 3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
Аналогічна норма міститься в п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466.
У відповідності до п.4 ч.2 ст.2 Закону № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.
Постановою УДАБІ у Херсонській області від 22.12.2016 р. № 1021-04-15-85 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.2 Закону № 208/94-ВР, та накладено штраф у сумі 52200 грн.
Зокрема, відповідачем в акті перевірки від 09.12.2016 р. та в оскаржуваній постанові від 22.12.2016 р. вказує на те, що в декларації про початок будівельних робіт позивачем недостовірно зазначено, що проектна документація не потребує проведення експертизи.
Між тим, суд не погоджується з доводами УДАБІ у Херсонській області щодо зазначення позивачем недостовірних даних в декларації про початок будівельних робіт з наступних підстав.
Відповідач, вказуючи на необхідність проведення експертизи об'єкта будівництва, посилається на ст.31 Закону № 3038-VІ, згідно частини четвертої якої обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд.
Відповідно до п.4.1 ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 "Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво" експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва і проводиться в установленому законодавством порядку та відповідно до вимог цього стандарту перед затвердженням (схваленням) проектної документації.
Згідно з додатком Ж ДБН А.2.1-1-2008 "Вишукування. Інженерні вишукування для будівництва" категорії складності інженерно-геологічних та техногенних умов диференціюються від І до ІІІ. Так, І категорія - прості, ІІ категорія - середні, ІІІ категорія - складні інженерно-геологічні та техногенні умови.
До матеріалів справи долучено довідку про ґрунтові умови будівельного майданчика по об'єкту "Реконструкція будинку побуту під квартири за адресою АДРЕСА_1", видана у 2016 році на підставі геологічних досліджень геолога ОСОБА_9 (кваліфікаційний сертифікат серії НОМЕР_1 від 23.07.2012 р.) приватного підприємства "Інжгеосервіс".
Відповідно до п.14 висновків вказаної довідки згідно додатка "Ж" ДБН А.2.1-1:2014 "Інженерні вишукування для будівництва" досліджуваний будівельний майданчик віднесено до ІІ категорії складності інженерно-геологічних умов. Тобто умов середньої складності.
Окрім цього, ІІ категорія складності передбачає, що геологічні процеси, що негативно впливають на умови будівництва і експлуатації будівель і споруд мають обмежене поширення, районна сейсмічність < 6 балів, ділянки
Враховуючи клас наслідків відповідальності СС-1 та висотність об'єкта будівництва до 73,5 м (що визначено згідно ДБН В.1.2-14), у відповідності до карти ЗСР-2004-А Додатку А "Перелік населених пунктів України, розташованих у сейсмічно небезпечних районах України" ДБН В.1.1-12:2014 "Будівництво у сейсмічних районах України" територію об'єкта будівництва віднесено до району врахування сейсмічності - до 6 балів.
Такі ж дані містить п.2.1 Технічного обстеження стану будівельних конструкцій та інженерних мереж по об'єкту "Реконструкція будинку побуту під квартири за адресою АДРЕСА_1", виконане експертом Дякуном М.В. та затверджене 26.08.2015 р., а саме встановлено, що розрахункова сейсмічність об'єкта становить - до 6 балів.
До того ж, п.п.3.4, 3.5 ДБН В.2.1-10-2009 "Основи та фундаменти споруд" визначено характерні умови ділянок забудови, які слід відносити до таких, що знаходяться на територіях зі складними інженерно-геологічними та сейсмонебезпечними умовами.
А саме, за умовами будівництва та проявами несприятливих фізико-геологічних чи техногенних процесів слід розрізняти: ділянки, де основи складені ґрунтами з особливими властивостями, деформаційні якості (характеристики) яких збільшують небезпеку виникнення нерівномірних деформацій (структурно-нестійкі лесові, набрякливі, слабкі зв'язні з модулем деформації менше 5 МПа, коефіцієнтом водонасичення 0,8 і більше, у т.ч. біогенні, елювіальні, засолені, здимальні, техногенні насипні, пролювіальні і делювіальні ґрунти та мули тощо); території розвитку небезпечних природних фізико-геологічних процесів-площі, небезпечні за умов гравітаційного та водно-гравітаційного руйнування; осідання, обумовленого дренуванням; деформацій земної поверхні (карстові, суфозійне небезпечні, зсувонебезпечні, ділянки берегової абразії); ділянки на території дії техногенних факторів - підроблені (або передбачені для підробки) підземними виробками корисних копалин, техногенними підземними камерними виробками, міськими тунелями та іншими підземними спорудами; ділянки в зоні динамічних впливів, у т.ч. з виникненням коливань від техногенних джерел вібраційних хвиль, наприклад, гірничих підприємств, які проводять вибухові роботи; міські території щільної забудови; площі затоплення або підтоплення; сейсмонебезпечні території, де можливі сейсмічні впливи згідно з ДБН В.1.1-12.
Жодні із зазначених в п.3.4 ДБН В.2.1-10-2009 умов та процесів не характерні для ділянки об'єкта "Реконструкція будинку побуту під квартири за адресою АДРЕСА_1".
У п.2.1 Технічного обстеження стану будівельних конструкцій та інженерних мереж по об'єкту "Реконструкція будинку побуту під квартири за адресою АДРЕСА_1", встановлено, що рельєф ділянки спокійний з незначним падінням, відміток поверхні землі. Будівля розташована в рівнинній зоні.
Отже, відповідно до показників, передбачених ДБН В.1.1-12:2014 та додатком Ж ДБН А.2.1-1-2014, будівельний майданчик по об'єкту "Реконструкція будинку побуту під квартири за адресою АДРЕСА_1" має ознаки саме середньої складності інженерно-геологічних умов (ІІ категорія).
Враховуючи, що відповідно до п.4 ст.31 Закону № 3038-VІ обов'язкова експертиза передбачена саме для об'єктів зі складними інженерно-геологічними умовами будівельного майданчика (ІІІ категорія), проектна документація будівництва об'єкту "Реконструкція будинку побуту під квартири за адресою АДРЕСА_1", маючи ІІ категорію складності інженерно-геологічних та техногенних умов будівельного майданчика, обов'язковій експертизі не підлягає.
Окрім цього, ФОП ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат інженера-проектувальника серії НОМЕР_2 від 19.03.2014 р.) розроблено Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 07-15/М, Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки від 13.10.2015 р. № 77/43/1240, затверджено завдання на проектування від 12.10.2015 р. та розроблено Робочий проект "Реконструкція будинку побуту під квартири по АДРЕСА_1", як того вимагає п.п.4.3, 4.6 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" для об'єктів І та II категорій складності.
У відповідності до відомостей розділу 2 "Технічна частина" вказаного проекту категорія складності об'єкта будівництва зазначається - ІІ, що відповідно до п.3 ст.31 Закону № 3038-VІ також не вимагає обов'язкової експертизи проекту будівництва.
Таким чином, висновки відповідача щодо необхідності обов'язкового проведення експертизи не відповідають вимогам чинного законодавства та є безпідставними.
З викладеного слідує, що ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" не допущено порушень вимог ч.8 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.11 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466, а тому відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності згідно п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийняття постанови від 22.12.2016 р. № 1021-04-15-85 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а тому позовні вимоги ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, сплачений ПрАТ "Індустріальний парк "Весна" судовий збір у сумі 1600 грн. підлягає стягненню з УДАБІ у Херсонській області.
Керуючись ст.ст.8, 9, 11, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області від 22.12.2016 р. № 1021-04-15-85 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Стягнути з Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області на користь Приватного акціонерного товариства "Індустріальний парк "Весна" (код ЄДРПОУ 14311941) судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 березня 2017 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 6.1