16 лютого 2017 року № 810/61/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши клопотання Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про відстрочення сплати судового збору в адміністративній справі за позовом Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
до суду звернулась Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з позовом до ФО-П ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 7766, 74 грн.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2017 позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк до 31.01.2017 для усунення недоліків.
Вказана ухвала надіслана позивачеві засобами поштового зв'язку та отримана останнім 25.01.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. В апеляційному порядку ухвала судді від 05.01.2017 про залишення позовної заяви без руху оскаржена не була, отже, 31.01.2017 є такою, що набрала законної сили.
Частиною 1 ст. 255 КАСУ передбачено, що ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
В той же час ч. 2 ст. 14 КАСУ передбачено, що ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. В свою чергу, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 14 КАСУ). Окрім того, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч. 2 ст. 49 КАСУ).
31.01.2017 від представника позивача до суду надійшло клопотання на усунення недоліків з доказами направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками. Доказів сплати судового збору позивачем суду не надано, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Про підстави неможливості сплати судового збору позивач посилається на незатверджений кошторис на 2017 рік та відсутністю на рахунках ДПІ (код 2800 «Інші видатки») відповідних коштів.
Щодо заявленого позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору суд зазначає таке: правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 88 КАСУ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (ст. 10 КАСУ) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити, що у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до ст. 10 КАСУ, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Більш того, суд звертає увагу, що доводи заявника про відсутність коштів на рахунках ДПІ та не затвердженого кошторису на 2017 рік не заслуговують на увагу, оскільки п. 2 розділу ІІ Закону України від 22.05.2015 № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про відстрочення сплати судового збору. Окрім того, жодними засобами доказування (документально підтверджуючі докази) наявності чи відсутності коштів на рахунках заявника останнім суду не підтверджено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 165 КАСУ, суд
у задоволенні клопотання Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.