Справа № 185/9454/16-ц
Провадження № 2/185/687/17
06 березня 2017 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Головіна В.О.,
за участю секретаря Мерцалової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики грошей, -
23 листопада 2016 року позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики грошей, посилаючись на те, що 14 вересня 2015 року між ним та відповідачем у простій письмовій формі був укладений договір позики грошей. За умовами зазначеного Договору позивач передав відповідачу гроші у сумі 16000 грн. з умовою їх повернення до 14 вересня 2018 року. На підтвердження укладення вищезазначеного договору відповідачем була складена розписка про отримання ним зазначеної суми. Відповідач зобов'язався повертати борг частками, згідно графіка повернення позики та сплатив лише два внески 07 жовтня 2016 року у сумі 456 грн. і 07 листопада 2016 року у сумі 500 грн. Однак, на день подання зазначеного позову відповідач більше не здійснив жодного платежу за договором позики грошей, чим порушив взяті на себе зобов'язання. Тому, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу за договором позики грошей у розмірі 16000 грн., проценти за користування позикою у сумі 61301 грн. 50 коп. та судові витрати по справі.
Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, проте надав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки суду не повідомив.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до змісту ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.
Відповідно до вимог ст.1047 ЦК договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів (ч.2 ст.1050 ЦК України).
Відповідно до ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Матеріалами справи встановлено, що 14 вересня 2015 року між позичальником ОСОБА_2 та позикодавцем ОСОБА_1 було укладено договір позики грошей (арк.с.6) за умовами якого позикодавець передав позичальнику грошові кошти в сумі 16000 грн., а позичальник зобов'язався повністю повернути позику за цим договором згідно графіка частками в термін до 14 вересня 2018 року, наведеного у пункті 4.2 договору позики грошей.
Пунктом 7.2 Договору позики грошей - сторони підтвердили, що цей договір укладено ними добровільно, на них не було здійснено ніякого тиску, примусу чи насильства як морального так і фізичного. Позикодавець та Позичальник не знаходяться під впливом непереборних життєвих обставин, які б змушували їх погодитися на укладання та підписання цього договору.
14 вересня 2015 року ОСОБА_2 написав розписку, якою він підтвердив отримання від ОСОБА_1 грошей у сумі 16000 грн. (арк.с.7).
Відповідачем було здійснено два платежу, а саме 07 жовтня 2016 року у сумі 456 грн. та 07 листопада 2016 року у сумі 500 грн.
Однак на день звернення позивача з позовом до суду відповідач більше не здійснив жодного платежу за договором позики грошей.
Таким чином в частині стягнення боргу в сумі 16000 грн. позов підлягає задоволенню.
Згідно графіка погашення боргу (п.4.2 договору позики) сума щомісячного платежу складає 450 грн. в місяць, а останній платіж складає 250 грн.
Пунктом 4.4 договору позики грошей передбачено, що в разі неповернення грошей в строки, які вказані в договорі (п.4.2) позичальник сплачує проценти за користування позикою у розмірі 5 % процентів в день від суми простроченої заборгованості та нараховується до дня повного розрахунку позичальника з позикодавцем.
Проценти за користування позикою нараховані позивачем станом на 18 листопада 2016 року, відповідно до умов договору позики грошей та підтверджуються розрахунком заборгованості (у позовній заяві) і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено судові витрати у розмірі 773 грн. 02 коп., понесені позивачем при подачі позовної заяви і які підтверджуються квитанцією (арк.с.1).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 57-61, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 1046, 1047, 1050, 1052 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики грошей від 14 вересня 2015 року в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 проценти за користування позикою за договором позики грошей від 14 вересня 2015 року у розмірі 61301 (шістдесят одна тисяча триста одна) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 773 (сімсот сімдесят три) грн. 02 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: В. О. Головін