Справа № 185/9829/16-а
Провадження № 2-а/185/65/17
03 березня 2017 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: Петрунька С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Петрунько Сергія Сергійовича про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, суд -
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Петрунько Сергія Сергійовича про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними; скасувати постанову серії АР №935767 від 28 листопада 2016 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що 28 листопада 2016 року о 14 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем «Ніссан Альмера», державний номерний знак НОМЕР_1 на вулиці Дніпровській в м. Павлограді вона здійснила зупинку свого транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП не підпадає під випадки, які передбачені ст. 254 для того, щоб протокол не складався, а отже протокол про адміністративне правопорушення повинен бути складений, чого не було зроблено. Постанову складено посадовою особою УПП на підставі власного переконання та волевиявлення і без жодних належних доказів наявності вини. Також, зупинка в зоні дії знаку 3.34 була вимушена через можливу несправність транспортного засобу. На виконання пп.а п. 9.9 ПДР нею була ввімкнена аварійна світлова сигналізація. Однак, інспектор, незважаючи на те, що вона була не згодна з вищевказаним правопорушенням, притягнув її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу, не надавши жодного доказу, передбаченого законодавством, для визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Позивач у судовому засідання підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити на доводах та підставах, зазначених у позові.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову, пояснивши, що дійсно 28 листопада 2016 року о 14 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем «Ніссан Альмера», позивач здійснила зупинку свого транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». За результатами розгляду адміністративної справи та з метою припинення вказаного правопорушення до позивача було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн., шляхом винесення постанови серії АР №935767 від 28.11.2016 року. Згідно ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Позивачем при зупинці не було ввімкнено аварійну світлову сигналізацію та автомобіль не знаходився в аварійному стані. У позовній заяві позивачем спотворені дійсні обставини справи з метою ухилитися від адміністративної відповідальності за вчинене нею адміністративне правопорушення, а тому її вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Суд, вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
28 листопада 2016 року відносно ОСОБА_1 інспектором сектору реагування патрульної поліції № 1 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Петрунько Сергієм Сергійовичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 935767, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Відповідно до вищевказаної постанови, 28 листопада 2016 року о 14-40 год. на вул. Дніпровській в м. Павлограді водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Ніссан Альмера» д/н НОМЕР_1, не виконала вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», в результаті чого її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За загальним правилом ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Разом з тим, ч. 3 ст. 254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно вказаної норми ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Вимоги щодо змісту такої постанови встановлені цією ж нормою ст. 283 КУпАП.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про Національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п.1 р.І Інструкції №1395).
Згідно п.4 р.І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
У відповідності до п.1 р.III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (п.2 р.III Інструкції №1395), що відповідає положенням ст. 276 КУпАП, за правилами частини 1 якої справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до п.1 р.IV Інструкції № 1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Наведені норми в їх сукупності свідчать про наявність у відповідача як посадової особи Національної поліції повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, крім іншого, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Тому, посилання позивача на те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була прийнята без складання протоколу, що є порушенням ст. 254 КУпАП, є безпідставними та необґрунтованими.
Стосовно суті виявлених відповідачем порушень Правил дорожнього руху, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За визначенням, наведеним у статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В даному випадку оскаржуваною постановою серії АР № 935767 від 28.11.2016 позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення вимог знаку 3.34 «Зупинку заборонено» та п.8.4 «в» Правил дорожнього руху.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
В свою чергу, у п. 8.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, наведені групи дорожніх знаків, серед яких заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі (підпункт «в»).
Відповідно до Правил дорожнього руху дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» відноситься до категорії «Заборонні знаки» і означає, що забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Доказом вчинення ОСОБА_1 28.11.2016 року правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, а саме здійснення зупинки транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» є фото, яке було долучено судом до матеріалів справи.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, це не звільняє позивача від обов'язку у відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України доведення тих обставин, на які вона посилається в своєму позові.
Відповідач Петрунько С.С. у судовому засіданні зазначив, що позивач здійснював зупинку автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.34 без ввімкнення аварійної світлової сигналізації на протязі близько 10 хвилин, розмовляючи при цьому з дівчиною, яка підійшла до її машини, при цьому машина не знаходилася в аварійному стані.
Позивач у судовому засіданні зазначила, що здійснила зупинку вимушено через можливу несправність транспортного засобу.
Однак, вказана обставина не є такою, що перешкоджала позивачу проїхати дорожній знак та в разі необхідності здійснити зупинку з урахуванням дорожніх знаків та правил зупинки, встановлених ПДР України.
Будь-яких обставин, встановлених ст. ст. 17-19 КУпАП, які б виключали адміністративну відповідальність, позивачем не наведено та відповідних доказів не надано.
Відповідачем надано суду достатні та переконливі докази на обґрунтування наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови.
З урахуванням зазначених вище обставин, суд приходить до висновку щодо правомірності дій відповідача під час складання оскаржуваної постанови та про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за необґрунтованістю.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 7-9, 11, 71, 159, 160, 162, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Петрунько Сергія Сергійовича про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя: В.М. Бондаренко