Справа № 183/3795/16
№ 1-кп/183/136/17
іменем України
07 березня 2017 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12016040350001784 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянки України, не заміжньої, маючої не повну середню освіту, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
01 травня 2016 року близько 19 годин 00 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , побачила два мобільні телефони марки «Samsung SМ-В350Е» та марки «Samsung С 5212», які лежали на мікрохвильовій печі, розташованій на тумбочці, біля дивану, та які належать ОСОБА_5 . ОСОБА_4 припустила, що дані телефони мають матеріальну цінність, і в цей момент у неї виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення даних телефонів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 01 травня 2016 року близько 19 годин 10 хвилин, знаходячись у вищевказаному домоволодінні АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що ОСОБА_5 знаходився в іншій кімнаті, у зв'язку з чим її дії ніким не будуть замічені, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, викрала майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме:
- мобільний телефон марки «Samsung SМ-В350Е» вартістю 384,00 грн.;
- мобільний телефон марки «Samsung С 5212» вартістю 300,00 грн.
Після цього, ОСОБА_4 присвоївши викрадене майно, покинула місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, причинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 684,00 грн.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину свою визнала повністю та показала, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винною у пред'явленому обвинуваченні. Також пояснила, що 01.05.2016 року вона відпочивала разом з сестрою за місцем мешкання останньої по АДРЕСА_3 . Там був і ОСОБА_5 , який запропонував їй піти до нього додому посидіти, на що вона погодилась. В будинку ОСОБА_5 , дочекавшись коли він засне, вона викрала у нього два телефони. Один телефон вона заклала в ломбард, а інший забула в кармані куртки, яку потім віддала ОСОБА_6 , а останній, виявивши телефон, повідомив про це ОСОБА_5 . Обвинувачена також доповнила, що шкоду ОСОБА_5 вона відшкодувала у повному обсязі, повернувши один викрадений телефон, а також купила йому інший телефон, замість того, який заклала в ломбард. У скоєному щиро кається.
В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно обвинуваченою ОСОБА_4 злочину, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Отже, суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) доведена у повному обсязі і її умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченій суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.
Суд враховує те, що обвинувачена за місцем проживання характеризується негативно.
Однак, обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченої, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ОСОБА_4 своєї протиправної поведінки, визнання вини та готовністю підлягати кримінальній відповідальності.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Крім того, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який не є тяжким, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка раніше не судима, свою вину визнала повністю, розкаялася у вчиненому, добровільно відшкодувала завдану нею шкоду, а також думку потерпілого ОСОБА_5 , який не просив суворо покарати обвинувачену, а тому суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченої.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді громадських робіт на вказаний вище строк буде необхідним та достатнім для виправлення засудженої і запобігання вчинення нею нових злочинів.
З цих же підстав суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_4 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 185 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 ніде не працює, суд не знаходить підстав для призначення їй покарання у виді штрафу.
Вирішуючи долю речових доказів, відповідно до ст. ст. 100, 374 КПК України, суд вважає, що мобільний телефон марки «Samsung С5212» та дві флеш карти пам'яті слід залишити за належністю ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин.
Речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Samsung С5212» та дві флеш карти пам'яті - залишити за належністю ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 176 гривень 20 копійок.
Копію вироку вручити засудженому негайно.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області - протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Суддя ОСОБА_1