Справа № 183/2582/16
№ 2/183/206/17
13 лютого 2017 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи - Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 2 851 гривню 59 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, в результаті пошкодження автомобіля та 400 гривень 00 копійок витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження, а всього: 3 251 грн. 59 копійок, витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 2744,04 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позову зазначив, що 22 травня 2015 року о 14 годині 40 хвилин в місті Новомосковську Дніпропетровської області по пл. Перемоги, напроти будинку № 8-а, ОСОБА_2, керуючи автомобілем DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1, під час руху заднім ходом не переконався в безпеці свого маневру, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль CHEVROLET LACETTІ, реєстраційний номер НОМЕР_2. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Вина відповідача підтверджується постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року - справа № 183/3461/15, провадження № 3/183/1381/15. В результаті дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), автомобіль, який належить позивачу отримав механічні (технічні) ушкодження, а позивачу, як власнику транспортного засобу, (позивачу) завдано матеріальної та моральної (немайнової) шкоди. Згідно звіту № 3715 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ від 20 травня 2015 року вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2, без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає: 2 851 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна) гривня 59 коп. Матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження складає: 2 851 грн. 59 коп. Вказує, що позивач додатково поніс матеріальні збитки в зв'язку з проведенням експертного авто товарознавчого дослідження, за проведення якого сплатив 28 травня 2015 року експерту 400 гривень 00 коп. також поніс витрати, пов'язані з розглядом справи - переїздом до іншого населеного пункту, пов'язані з відривом від роботи в розмірі 2744,04 грн.
У судовому засіданні 04 серпня 2016 року позивач позов підтримав та просив його задовольнити. надав пояснення, аналогічні змісту вимог. В судове засідання 13 лютого 2017 року не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача у судовому засіданні 04 серпня 2016 року не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, вказуючи на необґрунтованість позовних вимог, недоведеність розміру збитку, необхідність звернення позивача до страхувальника відповідача.
Від третьої особи надійшли письмові пояснення, згідно з якими представник вказував, що про подію ДТП від 22 травня 2015 року ПрАТ «УПСК» повідомив лише страхувальник - ОСОБА_2 Потерпіла особа не зверталась до ПрАТ «УПСК» із заявою - повідомленням про ДТП та з заявою про страхове відшкодування. Заява на виплату страхового відшкодування від позивача до третьої особи не надходила. ПрАТ «УПСК» було позбавлено можливості, як того вимагає Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», самостійно оцінити розмір завданої шкоди. Позивачем не надано доказів вручення відповідного виклику під розписку заінтересованій особі - ПрАТ «УПСК». У ПрАТ «УПСК» відсутні підстави розглядати питання щодо виплати страхового відшкодування.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з огляду на наступні обставини.
Позивач є власником автомобіль CHEVROLET LACETTІ, реєстраційний номер НОМЕР_2 /а.с.35/.
У відповідності до постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року у справі № 183/3461/15, 22 травня 2015 року о 14 годині 40 хвилин в місті Новомосковську Дніпропетровської області по пл. Перемоги, напроти будинку № 8-а, ОСОБА_2, керуючи автомобілем DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1, під час руху заднім ходом не переконався в безпеці свого маневру, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль CHEVROLET LACETTІ, реєстраційний номер НОМЕР_2. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу /а.с.5/.
У відповідності до довідки, виданої позивачу Інспектором АП ВДАІ з обслуговування м. Новомосковська та Новомосковського району, під час огляду транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП виявлено пошкодження автомобіля, належного позивачу - подряпини правої частини заднього бамперу /а.с.44/.
Згідно звіту № 3715 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 20 травня 2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2, без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає: 2 851 гривня 59 коп. Матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження складає: 2 851 грн. 59 коп. Також, у відповідності до описової частини звіту /а.с.27/, вартість відновлювального ремонту автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, також складає: 2851 гривня 59 коп.
Також, за визначення розміру збитку, заподіяного внаслідок ДТП позивачем сплачено спеціалісту грошові кошти в розмірі 400,00 грн. /а.с.7/.
Цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду, заподіяну третім особам під час ДТП застрахована у ПрАТ «УПСК» /а.с.57/.
25 травня 2015 року відповідачем подано до ПрАТ «УПСК» заяву-повідомлення про вчинення означеного ДТП /а.с.71-72/.
Розглядаючи вимоги позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
З огляду на зазначені положення статті 509 та з урахуванням приписів статей 11, 22, 23, 599, 1166-1168 ЦК України факт завдання фізичній особі шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За правилами статей 1167, 1168 та 1200 ЦК України якщо деліктне зобов'язання виникло із факту смерті фізичної особи, кредиторами можуть бути чоловік (дружина), батьки (усиновлювачі), діти (усиновлені), особи, що проживали однією сім'ю з особою, яка померла. Зазначені особи як кредитори мають право вимагати від боржника відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи. Крім того, суб'єкти, визначені в пунктах 1-5 частини першої статті 1200 ЦК України, мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, в розмірі, обчислюваному виходячи з середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.
Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону № 1961-IV). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.
Таким чином розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.
За таких обставин, оскільки позивач - потерпілий звернувся безпосередньо до відповідача - заподіювача шкоди, вина якого у завданні шкоди підтверджується належними доказами із вимогою про відшкодування завданої шкоди, розмір шкоди підтверджується наданими позивачем доказами - звітом про вартість матеріального збитку, відповідачем не спростовано розмір завданої шкоди та свою вину в її заподіянні, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині та в частині щодо стягнення витрат, пов'язаних з визначенням розміру завданої шкоди.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд виходить з наступного.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч.1 ст.88 ЦПК України). Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.85 ЦПК України).
Оскільки позивачем належними доказами підтверджено розмір витрат, пов'язаних з переїздом до населеного пункту, добових, компенсації за відрив від звичайних занять, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 207, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи - Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4) 2851,59 грн. відшкодування завданої матеріальної шкоди, в результаті пошкодження автомобіля, 400,00 грн. витрат, понесених на проведення автотоварознавчого дослідження, 3295,24 грн. судових витрат, а всього - 6546 (шість тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 83 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.О. Парфьонов