Справа № 180/1672/16-ц
16 лютого 2017 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої Хомченко С.І
за участю секретаря Назаренко А.В.
за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання нещасного випадку пов'язаного з виробництвом, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складання актів Н-1, Н-5.
В позові посилається на те, що з 7 червня 2010 року по 1 березня 2016 року працював у Публічному акціонерному товаристві «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», що підтверджується трудовою книжкою.
Під час праці 31 березня 2015 року на робочому місці з ним стався нещасний випадок, згідно виписного епікризу встановлений діагноз: проникаюче поранення склери з внутрішньо очним стороннім тілом правого ока. Травматична катаракта правого ока, що підтверджується випискою із медичної картки та консультаційним висновком офтальмонолога.
Наказом по ПАТ «МГЗК» № 714 від 09.06.2015 року була створена комісія по розслідуванню нещасного випадку. Відповідно до акту розслідування комісія прийшла до висновку про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1, не пов'язаний з виробництвом.
Наказом по ПАТ «МГЗК» № 257 від 025.03.2016 року була створена комісія для проведення повторного розслідування нещасного випадку. Відповідно до акту розслідування від 23 травня 2016 року комісія прийшла до висновку про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1, не пов'язаний з виробництвом. Дане рішення комісії позивач оскаржив до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області і отримав відповідь про відмову у проведенні повторного розслідування нещасного випадку.
Він не згоден з висновком комісії, та вважає, що комісією повинен був складений АКТ Н-1 “нещасний випадок”, що стався на виробництві з наступних підстав: 31 березня 2015 року о 10 годині 30 хвилин під час виконання своїх трудових обов'язків на шахті №9/10 ПАТ «Марганецький ГЗК» ОСОБА_1 отримав травму ока.
Таким чином, вважає, що нещасний випадок стався на виробництві, на підставі якого акт за формою Н-1 складений не був, нещасний випадок не був взятий на облік. Акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом Н-5 не відповідає дійсності і закону, тому виникає необхідність встановлення факту нещасного випадку на виробництві.
Встановлення факту нещасного випадку необхідно їй для надання документів до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець для вирішення питання про призначення та виплати йому страхових виплат.
Тому просить суд визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, визнати недійсним та скасувати акт за формою Н-5 від 23 травня 2016 року та зобов'язати ПАТ «Марганецький ГЗК» скласти акт Н-5 та акт Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, який стався з ним 31 березня 2015 року о 10-30 год на шахті 9/10 ПАТ «Марганецький ГЗК».
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили задовольнити його у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти задоволення позову заперечувала та просить суд відмовити у задоволенні позову в зв'язку з безпідставністю.
Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 07 червня 2010 року по 01 березня 2016 року працював у Публічному акціонерному товаристві «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», що підтверджується трудовою книжкою.
31 березня 2015 року ОСОБА_1, працюючи підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання 4-го розряду, під час робочої зміни, при виконанні наряду - ремонту редуктора стріли із заміною підшипників, травмував око, відчув сильний біль.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 31.03.2015 року працював у шахті з позивачем. Він був механіком дільниці, видав наряд ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на ремонт редуктора і вони пішли в шахту виконувати ремонт. В ході виконання ремонтних робіт ОСОБА_1 відійшов від комбайна для того, щоб взяти кувалду і в цей час осколок втулки чи зубила попав йому в око. Він був поруч з ОСОБА_1 і бачив це. Від зубила були іскри. ОСОБА_1 попросив подивитись його око, оскільки був сильний біль, однак він нічого не помітив. ОСОБА_1 трошки посидів і знову продовжив роботу. В той день роботу закінчили пізно і поспішали на автобус, напевно, з цієї причини позивач не звернувся до медпункту. Після цього дня ОСОБА_1 продовжував ходити на роботу і говорив про те, що у нього болить око і став падати зір.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 31.05.2015 року вони з позивачем отримали наряд на ремонт редуктора, опустились в шахту і почали виконувати ремонтні роботи. Користувались молотком і зубилом. ОСОБА_1 подавав йому кувалду і сказав, що йому в око попав якийсь предмет. Потім скаржився на болі в оці, але продовжував працювати. Працювали до 24-00 годин і поїхали додому. Вважає, що ОСОБА_1 в око потрапила окалина. Покинути роботу вони на той час не могли.
Позивач суду пояснив, що він продовжував працювати після травми ока, оскільки вважав, що біль мине. В наступні зміни він не міг не вийти на роботу, оскільки потрібно було працювати, око боліло періодично. Однак, біль посилювався і він звернувся до лікаря. В м. Марганці один тільки лікар офтальмолог, і на той момент його не було кілька днів, в зв'язку з чим він поїхав до лікаря м. Нікополь, в ту лікарню, де він постійно проходив медичні огляди. Знаходився на лікуванні, в тому числі і на стаціонарному. Йому зробили операцію на оці, витягнули з ока частинку металу, встановили штучний хрусталик.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на лікуванні в КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарні» з 19.05.2015 року по 25.05.2015 року з діагнозом: проникаюче поранення склери з в/очним стороннім тілом правого ока, травматична катаракта правого ока.
Згідно висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи № 140 від 16.05.2016 року, у ОСОБА_1 виявлено проника.че склеральне поранення правого ока, ускладнене розвитком катаракти правого ока. Зниження гостроти зору після травми до 0,1 - стійка втрата працездатності 25%, відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Враховуючи дані наданих медичних документів, а також розвиток ускладнення у вигляді посттравматичної катаракти правого ока, давність утворення виявленого тілесного ушкодження може становити від декількох діб до декількох тижнів, і не виключена можливість відповідності давності утворення тілесного ушкодження подіям 31.03.2016 року.
24.06.2015 року позивач отримав консультаційний висновок офтальмолога, відповідно до якого встановлено діагноз - наслідок проникаючого склерального поранення з внутрішньо очним стороннім тілом, артифакія правого ока, ускладнена катаракта лівого ока.
Наказом по ПАТ «МГЗК» № 714 від 09 червня 2015 року була створена комісія по розслідуванню нещасного випадку. Відповідно до акту форми Н-5 від 03 липня 2015 року комісія прийшла до висновку: нещасний випадок, який стався 31.03.2015 року о 10-30 год. на шахті 9/10 ПАТ «МГЗК» з підземним електрослюсарем ОСОБА_1 вважати таким, що не пов'язаний з виробництвом. Згідно окремої думки члена комісії ОСОБА_4, він не погодився з таким висновком комісії та вважає, що випадок з ОСОБА_1 був таким, що пов'язаний з виробництвом, комісія не врахувала документи, які надав ОСОБА_1
Наказом по ПАТ «МГЗК» № 257 від 25 березня 2016 року була створена комісія для проведення повторного розслідування нещасного випадку.
Відповідно до акту форми Н-5 від 23 травня 2016 року комісія прийшла до висновку: нещасний випадок, який стався 31.03.2015 року о 10-30 год на шахті 9/10 ПАТ «МГЗК» з підземним електрослюсарем ОСОБА_1 вважати таким, що не пов'язаний з виробництвом, оскільки ОСОБА_1 не звертався в медпункт шахти і продовжував працювати до 13 квітня 2015 року, після чого з 14 квітня по 20 квітня лікував хворобу серця і з 21 квітня по 10 травня працював за своєю професією до чергової відпустки, лікарняних листів щодо травми ока на підприємство не надавав, а тому мав можливість отримати травму ока в іншому місці.
Згідно окремої думки члена комісії ОСОБА_4, він двічі не погодився з таким висновком комісії та вважає, що випадок з ОСОБА_1 був таким, що пов'язаний з виробництвом, оскільки комісія не врахувала документи, які надав ОСОБА_1, а тому необхідно провести додаткове розслідування та скласти Акт по формі Н-1.
Дане рішення комісії позивач оскаржив до головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та отримав відповідь про відмову у проведенні повторного розслідування нещасного випадку, який з ним стався на виробництві.
Однак, визнання нещасного випадку з ОСОБА_1 таким, що не пов'язаний з виробництвом, суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.
Відповідно до п.8 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112:
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку, повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:
терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.
Згідно п.14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року за №1112, визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі, протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1232 від 30.11.11 р. “Порядок проведені розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, -
Відповідно до п. 15 Обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є:
- виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;
- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу;
- підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, огляду, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, , пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення”
Відповідно до п.18 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112- Не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками: унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо).
Поясненнями свідків у судовому засіданні а також поясненнями позивача підтверджується факт нещасного випадку на виробництві, який стався з ОСОБА_1 31 березня 2015 року в шахті 9/10 на робочому місці, а саме - при виконанні ремонту редуктора стріли із заміною підшипників у позивача було травмовано око.
При цьому пояснення свідків узгоджуються з поясненнями самого позивача та з медичними документами, відповідно до яких позивач отримав травму правого ока, де біля заднього зовнішнього краю кришталика у правому оці було інородне тіло розміром 3х25 мм, металевої плотності.
Доводи представника відповідача про те, що позивач мав можливість пошкодити око при інших обставинах в іншому місці, оскільки після 31 березня 2015 року ще деякий час працював, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки, як пояснив позивач, біль в оці посилювалася з кожним днем, але він вважав за необхідне продовжувати виходити на роботу, оскільки його ніким було замінити, але згодом став пропадати зір і він вимушений був звернутися до офтальмолога, коли зовсім перестав бачити правим оком.
У висновку комісії з розслідування даного нещасного випадку не надано оцінку поясненням ОСОБА_1 з приводу поступового погіршення зору та наданим ним медичним документам, які чітко зазначають про травму ока та про інородне металеве тіло в оці, а також не надано оцінку поясненням свідків нещасного випадку - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтверджують той факт, що травма ока у ОСОБА_1 сталася саме 31 березня 2015 року в шахті під час виконання ними ремонту редуктора.
Таким чином, адміністрація підприємства, уповноважені особи підприємства не виконали вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, а саме - комісією з розслідування нещасного випадку було складено акт форми Н-5 без врахування всіх обставин нещасного випадку, який стався з позивачем.
За змістом норм, встановлених статтями 153, 159-161 КЗпП України, ст.. 17-18 ЗУ «Про охорону праці» обов'язок належної організації охорони праці на підприємстві та забезпечення контролю за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці лежить на роботодавцеві.
У випадку незгоди працівника із складеним актом, він може захищати своє право у судовому порядку (ст..11,25 ЗУ «Про охорону праці»).
За змістом ст.. 3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним факт того, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався з ним саме на робочому місці на ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» під час виконання ним своїх трудових обов'язків, а отже пов'язаний з виробництвом.
З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання нещасного випадку пов'язаного з виробництвом та зобов'язання скласти акт про нещасний випадок є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Суд вважає, що на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1600 грн.
Керуючись ст. ст. 15, 30, 202, 217, 256 ЦПК України, Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів україни від 25 серпня 2004 року № 1112, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання нещасного випадку пов'язаного з виробництвом, - задовольнити.
Визнати нещасний випадок, який стався з підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання 4-го розряду ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_1 31 березня 2015 року о 10 годині 30 хвилин під час виконання трудових обов'язків таким, що пов'язаний з виробництвом.
Визнати недійсним та скасувати акт форми Н-5 від 23 травня 2016 року повторного розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 31 березня 2015 року.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» скласти та видати ОСОБА_1 акти форми Н-1 та Н-5 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір на користь держави в розмірі 1600 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: С. І. Хомченко