Справа № 199/8962/16-п
(3/199/357/17)
іменем України
2017 року лютого місяця 21 дня м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу адміністративної практики Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в місті Дніпро, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої у квартирі №10 будинку№84 по пр. Гагаріна у м. Дніпро, не працюючої, -
у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, -
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 056928 від 28.11.2016, ОСОБА_1, 28.11.2016 о 15-30 годині за адресою м. Дніпро, вул. Артеківська, 20в кафе здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями без відповідної ліцензії.
ОСОБА_1 не з'явилась до суду, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала, про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення сповіщалась належним чином, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутністю.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження у справі необхідно закрити, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за роздрібну або оптову, включаючи імпорт або експорт, торгівлю спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.
За вимогами ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. При цьому, статтею 1 вказаного Закону визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Згідно з ст. 17 даного Закону у разі порушення вимог ст. 15 Закону до суб'єктів господарювання застосовується відповідальність, яка передбачена у законі порядку.
Крім того відповідно до п. 2 «Правил роздрібної торгівлі», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 р. № 854 (з наступними змінами) роздрібна торгівля - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх некомерційного використання незалежно від форм розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства. Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.
Статтею 3 зазначених правил передбачено, що ці правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання на території України, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства.
Згідно зі статтею 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що роздрібна торгівля алкогольними напоями для споживання на місці дозволяються суб'єкту господарювання за наявності в нього ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Тобто з вище вказаного вбачається, що адміністративно відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає для суб'єктів господарювання, а не для будь-яких інших осіб.
Між тим, жодні дані про те, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та від свого імені здійснювала господарську (підприємницьку) діяльність у кафе за адресою м. Дніпро, вул. Артеківська, 20, в матеріалах справи відсутні.
Як зазначається в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 працює в кафе продавцем, тобто наймана іншою особою, яка здійснює господарську діяльність. Отже, дії ОСОБА_1 не є самостійними, здійснюються не за власною ініціативою і направлені не на отримання прибутку, а на отримання заробітної плати.
Слід відзначити, що закон передбачає отримання ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами суб'єктами господарювання, а не найманими ними працівниками.
Так відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст.256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, є одним із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи
Зібрані матеріали про адміністративне правопорушення не містять інформацію щодо власника вказаного торгівельного магазину, та наявності чи відсутності саме у нього ліцензії на торгівлю алкогольними напоями, передбачену Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами може здійснюватися лише за наявності ліцензії-документа державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на проведення відповідного виду діяльності протягом визначеного строку.
Не зважаючи на це, посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 156 КУпАП не встановила, чи дійсно ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, якому відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», видана ліцензія, чи можливо є інша особа, яка займається підприємницькою діяльністю в цій галузі.
Крім вказаного, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 в супереч вимогам ст. 256 КУпАП, не містить фактичних даних необхідних для вирішення справи,а саме не вказано якими саме алкогольними напоями ОСОБА_1 здійснювала торгівлю та кому саме.
Диспозиція ч.1 ст. 156 КУпАП передбачає конфіскацію предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предмету торгівлі. Між тим в матеріалах адміністративної справи, що надані до суду, відсутні дані про вилучення виручки, одержаної від продажу предмету торгівлі, в даному випадку - від продажу алкогольних напоїв. У свою чергу суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування та громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях. Статтею 7 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 218 від 24.07.2002 року (зі змінами), забороняється реалізація на території України тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору. За порушення вказаних Правил несуть відповідальність саме суб'єкти підприємницької діяльності та їх уповноважені особи.
Все вищенаведене, дає суду правову підставу дійти висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, провадження по даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 9, 156 ч. 1, 247, 277, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вилучений у ОСОБА_1 товар відповідно до Протоколу огляду-вилучення речей від 16.12.2016, (квитанція про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення за № 261) - повернути за належністю власнику закладу за адресою м. Дніпро, вул. Артеківська, 20, або ОСОБА_1 для передання останньою власникові.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: І.В. Дяченко
21.02.2017