Справа № 203/4905/14-ц
Провадження № 2/0203/28/2017
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
30 січня 2017 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
при секретарі Давіденко Ю.А.,
за участю представника позивача ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» - ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» до ОСОБА_3, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Друк», ОСОБА_5, ОСОБА_6, про стягнення заборгованості та за позовом ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1», ОСОБА_3, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Друк», про визнання договору поруки недійсним, -
У липні 2014 року ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» пред'явило через суд зазначений позов до ОСОБА_3, посилаючись на те, що 20 березня 2013 року між ТОВ «Раййфейзен ОСОБА_1» та ТОВ «Салвей» (після зміни найменування ТОВ «Дніпро-Друк») було укладено договір фінансового лізингу №LC1923-02/08, за умовами якого останнє зобов'язалося прийняти від позивача предмет лізингу, визначений договором, сплативши його вартість. Того ж дня, 20 березня 2013 року між сторонами було укладено договір поруки №1923/2, за яким відповідач ОСОБА_3 зобов'язався відповідати за належне виконання третьою особою - ТОВ «Дніпро-Друк» зобов'язань за договором фінансового лізингу, проте зобов'язання за договором відповідач та третя особа ТОВ «Дніпро-Друк» не виконують, в зв'язку з чим, мають заборгованість, тому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1515470,45 грн., з яких: 630980,54 грн. заборгованість по поточних лізингових платежах, 867146,97 грн. заборгованість зі сплати вартості предмету лізингу, 17342,94 грн. комісія за дострокове припинення договору фінансового лізингу, а також покласти на відповідача судові витрати.
У жовтні 2014 року ОСОБА_7 пред'явила позов до ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1», ОСОБА_3, зазначивши третьою особою ТОВ «Дніпро-Друк», в якому просила суд визнати договір поруки №1923/2 від 20 травня 2013 року, який укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» недійсним з тих підстав, що вказаний договір, укладений в забезпечення зобов'язань за договором фінансового лізингу №LC1923-02/08 від 20 березня 2013 року між ТОВ «Салвей» (після зміни назви - ТОВ «Дніпро-Друк») та ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1», був укладений ОСОБА_3 та ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» без згоди на те позивача - ОСОБА_7, як дружини відповідача - поручителя ОСОБА_3 щодо договору стосовно цінного майна відповідно до ст. 65 СК України, а надана нею нотаріально посвідчена згода 05 квітня 2013 року не має юридичної сили, оскільки підписана значно пізніше укладеного 20 березня 2013 року договору.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2014 року вказані позови об'єднані в одне провадження.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2016 року до участі у справі за позовом ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» залучено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спорту - ОСОБА_5 та ОСОБА_6
В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» заявлені товариством позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні з наведених у позовній заяві підстав, не визнавши позовні вимоги ОСОБА_7 в повному обсязі, заперечуючи тим, що відповідно до чинного законодавства письмова згода іншого з подружжя на укладення договору поруки не вимагається та, крім того, ОСОБА_7 надала нотаріально посвідчену згоду на укладення такого правочину її чоловіком ОСОБА_3 05 квітня 2013 року оформлення якої пізніше дати укладення договору зумовлено технічними причинами оформлення.
Позивач ОСОБА_7 свій позов підтримала, проти позову ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» заперечувала та в подальшому клопотала про розгляд справи у її відсутності за участі її представника ОСОБА_4
Представник позивача за об'єднаним позовом ОСОБА_7 - ОСОБА_4 заявлені ОСОБА_7 вимоги підтримала в повному обсязі, наполягаючи на задоволенні позову з наведених у позовній заяві підстав, не визнавши позов ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1», заперечуючи тим, що згоду на укладення правочину поруки за зобов'язаннями, що мають істотний розмір без згоди іншого з подружжя є недійсним, та, крім того, позивач не визначився з розміром заборгованості, оскільки пред?являючи досудові вимоги зазначалась завжди різна сума, а поданий позивачем розрахунок не відповідає дійсності, тому заборгованість у пред?явленому розмірі є недоведеною. Також, представник зазначила, що оскільки наявні інші судові рішення про стягнення з інших поручителів заборгованості, предмет лізингу за рішенням господарського суд переданий позивачу, то внаслідок стягнення з ОСОБА_3, буде допущено подвійне стягнення. Зважаючи на викладене просила в задоволенні позову ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» відмовити.
ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_7 підтримав повністю, в задоволенні позову ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» просив відмовити з наведених представником ОСОБА_4 підстав, зазначивши також, що дійсно за договором фінансового лізингу виникла заборгованість, проте не в заявленому позивачем розмірі. В подальшому відповідач ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Треті особи - ТОВ «Дніпро-Друк», ОСОБА_5, ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, про відкладення розгляду справи не клопотали, що згідно ст. 36 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.
Суд, вислухавши пояснення сторін та представників, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» та відмову у задоволенні позову ОСОБА_7, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Судом встановлено, що 27 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Салвей» (після зміни найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Друк») (т.1 а.с.10-13) укладено договір фінансового лізингу №L1923-02/08, за умовами якого, що є обов'язковими для сторін згідно ст. 629 ЦК України, лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язується придбати у свою власність та передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно (друкарське обладнання), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Строк лізингу складається з періодів лізингу , визначениху Графіку (Додаток №1) до договору та не може бути меншим одного року. Вартість предмету лізингу на момент підписання договору становить 3083530,00 грн. (т.1 а. с. 14-23).
13 січня 2011 року та 31 січня 2012 року сторонами підписані угоди про внесення змін до договору фінансового лізингу №L1923-02/08 від 27 лютого 2008 року (т.1 а.с.27-29, 30-32), а 20 березня 2013 року між ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» та ТОВ «Салвей» (після зміни найменування ТОВ «Дніпро-Друк») договір фінансового лізингу викладено у новій редакції за №LC1923-02/08 (т.1 а.с.35-47) за умовами якого, що є обов'язковими для сторін згідно ст. 629 ЦК України, лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язується придбати у свою власність та передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно (друкарське обладнання), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Строк лізингу складається з періодів лізингу у кількості 18 місяців. Вартість предмету лізингу на момент підписання договору становить 2961410,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Однією з основних засад цивільного законодавства є свобода договору, а сторони є вільними у виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що визначено ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України.
За змістом ст.526, 527, 530, 532, 533 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами, у строк, у встановленому місці та відповідній валюті.
Відповідно до ч.1 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч.2 ст.1, ч.1 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Вказаний обов?язок передбачений і у п.4.1 договору (з подальшими змінами) та п.8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу позивач передав третій особі предмет лізингу, що підтверджується копією акту приймання-передачі обладнання, який міститься в матеріалах справи.
Згідно з Загальними умовами фінансового лізингу - Додаток №4 до договору, лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі у новій редакції електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв?язку. При чому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5-го числа поточного місяця лізингоодержувач зобов?язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов?язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.5, 5.4 Загальних умов).
Пунктами 1.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору (зі змінами) передачений обов?язок лізингоодержувача сплачувати відсотки та комісію, їх розмір та порядок їх розрахунку.
Статтею 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Пунктом 3 ч.2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п.6.1 договору фінансового лізингу передбачено, що якщо прострочення сплати лізингового платежу або його частини становить більше 30 днів, лізингодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору та вимагати повернення предмета лізингу.
Так, судом встановлено, що 14 березня 2014 року за вих. №308-03/14 ТОВ «Райфайзен ОСОБА_1» надіслана чергова вимога про сплату заборгованості разом із загальним розрахунком на сплату заборгованості, яка отримана ТОВ «Дніпро-Друк» як лізингоодержувачем 20 березня 2014 року (т.1 а.с.54-56), проте залишена без задоволення останнім.
10 квітня 2014 року за вих. № 495-04/2014 ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» надіслано повідомлення про дострокове припинення договору у зв'язку з односторонньою відмовою ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» від договору разом із загальним розрахунком на сплату заборгованості від 08 квітня 2014 року, яке отримано лізингоодержувачем 16 квітня 2014 року (т.1 а.с.57-61).
Відповідно, позивач з 30 квітня 2014 року відмовився від договору в односторонньому порядку у зв?язку з порушенням лізингоодержувачем своїх зобов?язань.
Відповідно до п.10.3 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4) у разі дострокового припинення договору лізингоодержувач зобов?язаний сплатити лізингодавцю: комісію лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2% від суми заборгованості лізингоодержувача із сплати вартості предмета лізингу, визначеної за правилами ч.5 п.п.10.3.2 цих Загальних умов; заборгованість по поточних платежах та нарахованих штрафних санкціях; заборгованість лізингоодержувача зі сплати вартості предмета лізингу, визначену за правилами п.5.9 Загальних умов для лізингового періоду, який слідує за періодом в якому має місце дострокове припинення договору.
За перевіреним у судовому засіданні розрахунком позивача, заборгованість третьої особи, як лізингоодержувача, перед позивачем за договором фінансового лізингу №LС1923-02/08 від 20 березня 2013 року складає 1515470,45 грн., з яких: 630980,54 грн. заборгованість по поточних лізингових платежах, 867146,97 грн. заборгованість зі сплати вартості предмету лізингу, 17342,94 грн. комісія за дострокове припинення договору фінансового лізингу.
Належне виконання зобов'язання товариством з обмеженою відповідальністю «Салвей» (після зміни найменування - ТОВ «Дніпро-Друк») за договором фінансового лізингу №LC1923-02/08 від 20 ебрезня 2013 року було забезпечено згідно ст.553 ЦК України порукою, згідно укладеного 20 березня 2013 року між ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» та ОСОБА_3 договору поруки №1923/2, за яким відповідач ОСОБА_3 зобов'язався відповідати за належне виконання третьою особою - ТОВ «Дніпро-Друк» зобов'язань за договором фінансового лізингу № LC1923-02/08.
Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Вказаним нормам в повному обсязі кореспондують умови п.п.1.2, 2.1, 2.4, 3.1 договору поруки з ОСОБА_8
З огляду на порушення умов договору фінансового лізингу від 20 березня 2013 року лізингоодержувачем ТОВ «Дніпро-Друк», що зумовило розірвання договору в односторонньому порядку, а також невиконання вимоги позивача про сплату існуючої на момент розірвання договору заборгованості загальним розміром 1515470,45 грн., позивач ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» направило відповідачу, як поручителю, вимогу від 26 червня 2014 року за вих. №817-06/14 про виконання зобов?язань за договором поруки та сплати вказаної заборгованості, яка отримана поручителем ОСОБА_3, проте залишена без задоволення, що визнано відповідачем ОСОБА_3 у судовому засіданні.
Так само залишені без задоволення вимоги ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» про сплату заборгованості за договором фінансового лізингу № LC1923-02/08 від 20 березня 2013 року іншими поручителями ТОВ «Дніпро-Друк», у зв?язку з чим рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2015 року №203/4911/14-ц, що набрало законної сили 23 січня 2015 року, позов ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» до ОСОБА_5, третя особа - ТОВ «Дніпро-Друк», про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу задоволений; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» заборгованість за договором фінансового лізингу № LC1923-02/08 від 20 березня 2013 року в сумі 1515470,45 грн. (заборгованість по поточних лізингових платежах - 630980,54 грн., заборгованість, визначена п.5.9 Загальних умов фінансового лізингу - 867146,97 грн., комісія за дострокове припинення договору - 17342,94 грн.), а також судовий збір в сумі 3654,00 грн. (т.2 а.с.105-107).
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2015 року №203/8070/14-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2015 року, позов ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу задоволений повністю; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» заборгованість за договором фінансового лізину № LC1923-02/08 від 20 березня 2013 року в сумі 1515470,45 грн., з яких 630980,54 грн. - заборгованість по поточних лізингових платежах, 867146,97 грн. - заборгованість зі сплати вартості предмету лізингу, 17342,94 грн. - комісія за дострокове припинення договору фінансового лізингу, а також стягнуто судовий збір в сумі 3654,00 грн. (т.2 а.с.108-109, 110, 111-114).
Крім того, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2015 року №904/7559/15 у справі за позовом ТОВ «Дніпро-Друк» до ТОВ «Домінанта Прінт», ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» про усунення перешкод у користуванні майном, визнання права власності, за зустрічним позовом ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» до ТОВ «Дніпро-Друк», ТОВ «Домінанта Прінт», ДП «Дніпровський проектний інститут» про витребування з незаконного володіння, в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково; витребувано з незаконного володіння ТОВ «Домінанта Прінт» та ДП «Дніпровський проектний інститут» та ухвалено передати ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» наступне майно: п?ятисекційну листову офсетну друкарську машину ADAST857Р, с/н 00201; стягнуто з ТОВ «Домінанта Прінт» на користь ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» 22210,58 грн. судового збору; стягнуто з ДП «Дніпровський проектний інститут» на користь ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» 22210,58 грн. судового збору; в позовних вимогах за зустрічним позовом до ТОВ «Дніпро-Друк» відмовлено (т.2 а.с.176-182).
Зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини неналежного виконання зобов?язань як лізингоодержувачем так і поручителем ОСОБА_3, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» та наявність підстав для їх задоволення, а, відтак, виходячи з перевіреного у судовому засіданні розрахунку боргу, на користь позивача ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» належить стягнути з відповідача ОСОБА_3 заборгованість за договором фінансового лізингу №LС1923-02/08 від 20 березня 2013 року в сумі 1515470,45 грн., з яких: 630980,54 грн. заборгованість по поточних лізингових платежах, 867146,97 грн. заборгованість зі сплати вартості предмету лізингу, 17342,94 грн. комісія за дострокове припинення договору фінансового лізингу.
При цьому, доводи представника ОСОБА_3 про безпідставність вимог лише до ОСОБА_3 і наявність підстав виключно для солідарного з ТОВ «Дніпро-Друк» стягнення, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до ч.ч.1,2 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Доводи представника відповідача про те, що у разі стягнення боргу з ОСОБА_3 буде допущено подвійне стягнення одного й того самого боргу у зв?язку з наявністю вже двох судових рішень про стягнення з інших поручителів цієї самої заборгованості, суд до уваги не приймає, оскільки за нормами ч.2, 3, 4 ст. 543 ЦК України солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі, солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі, а виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
При цьому, з огляду на вимоги ст. 554 ЦК України належить відзначити, що законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, проте, в такому випадку поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю. За таких обставин, кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.
Також суд не приймає до уваги, доводи представника відповідача про те, що позивач пред?явив вимоги, які не забезпечені договором поруки, а також невідповідність розрахунку умовам договору, оскільки такі твердження суперечать вимогам ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України та умовам п.1.2, 2.1, 2.4, 3.1 договору поруки.
Розв?язуючи вимоги позивача ОСОБА_7 до ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1», ОСОБА_3 суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст .65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Судом встановлено, що 20 березня 2013 року між ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» та ОСОБА_3 укладений договір поруки №1923/2, за яким відповідач ОСОБА_3 зобов'язався відповідати за належне виконання третьою особою - ТОВ «Дніпро-Друк» зобов'язань за договором фінансового лізингу № LC1923-02/08. В подальшому 05 квітня 2013 року ОСОБА_7 надала письмову, посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстровану в реєстрі за №51, заяву про надання нею згоди своєму чоловікові ОСОБА_3 на підписання договору поруки №1932/2 від 20 березня 2013 року до договору фінансового лізингу № LC1923-02/08 від 20 березня 2013 року, укладеного з ТОВ «Райффайзен лізинг ОСОБА_1» на умовах та на свій розсуд (т. 2 а.с.10).
Відповідно до ст. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Зі змісту наведеної норми випливає, що порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов'язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов'язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання боржником шляхом відшкодування у грошовій формі того, що не було виконане боржником.
Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (як правило, грошового), а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а відтак за ст. 65 СК України згода подружжя вимагається лише у разі розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Зважаючи на викладене, доводи позивача ОСОБА_7 про те, що нею як дружиною ОСОБА_3 не надавалася згода на укладення її чоловіком, відповідачем ОСОБА_3, договору поруки 20 березня 2013 року, а надану нею згоду 05 квітня 2013 року не можна вважати згодою через отримання такої значно пізніше за вже укладений договір, суд не приймає до уваги, оскільки порука створює обов?язки лише для поручителя і такий договір не є договором, пов?язаним з розпорядженням спільним майном подружжя, а відтак, позов ОСОБА_10 задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача ОСОБА_3 пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-64, 209, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» до ОСОБА_3, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Друк», ОСОБА_5, ОСОБА_6, про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» (код ЄДРПОУ 34480657) з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), заборгованість за договором фінансового лізингу №LC1923-02/08 від 20 березня 2013 року в сумі 1515470,45 грн. (один мільйон п?ятсот п?ятнадцять тисяч чотириста сімдесят гривень 45 коп.), з яких: 630980,54 грн. - заборгованість по поточних лізингових платежах, 867146,97 грн. - заборгованість зі сплати вартості предмету лізингу, 17342,94 грн. - комісія за дострокове припинення договору фінансового лізингу.
ОСОБА_7 в задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1», ОСОБА_3, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Друк», про визнання договору поруки недійсним - відмови в повному обсязі.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» (код ЄДРПОУ 34480657) з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), судовий збір в сумі 3654,00 грн. (три тисячі шістсот п?ятдесят чотири гривні 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий О.В. Колесніченко