Справа № 212/6351/16-ц
2/212/383/17
(заочне)
06 березня 2017 року м. Кривого Рогу
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого-судді Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., без присутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини шляхом зміни способу їх присудження, -
Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі рішення Жовтневого районного суду міста ОСОБА_1 від 08.02.2007 року присуджено стягнення аліментів з відповідача у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно на її користь на утримання неповнолітнього сина до його повноліття. Відповідач розрахувався з заборгованістю по аліментам, але не виконує покладених на нього законом обов'язків. Аліментів щомісячно присуджених у розмірі 500 грн. не вистачає на потреби сина. Її матеріальний стан значно змінився через хворобу її матері, яка на теперішній час потребує особливого догляду та придбання ліків. Крім того, її батько є інвалідом 3-ї групи і також потребує догляду. На протязі майже десяти років, з 2007 року, розмір аліментів на утримання дитини не змінювався, їх розмір, на даний час межує з гарантованими 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а з підвищенням з 01.12.2016 року розміром прожиткового мінімуму, розмір аліментів на утримання дитини - 500 грн. в місяць буде менший ніж гарантований державою. Просить суд змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 встановленого рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08.02.2007 року. Стягувати з відповідача ОСОБА_3 на її користь на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі даної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
У судове засідання сторони не прибули.
Позивач надала суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, наполягає на постановленні у справі заочного рішення.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що знаходить підтвердження в матеріалах справи, проте до суду не з'явився, про причину не явки суду не повідомив. 06 березня 2017 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини справи на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Так, судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі, який між ними було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 29.04.2009 року ОСОБА_3 1-КИ №120737 (а.с.3).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину, сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується копією свідоцтва про народження дитини від 02.12.2006 року ОСОБА_3 1-КИ №097146 (а.с.4).
Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
З матеріалів справи також вбачається, що за рішенням Жовтневого районного суду міста ОСОБА_1 від 08.02.2007 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 26.12.2006 року (а.с. 5).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
За ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Як передбачено п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст.192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У новому розмірі аліменти стягуються з дня набрання рішенням суду законної сили.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Отже, у зв'язку із покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів, а погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
В даному випадку позивач просить суд змінити розмір аліментів саме шляхом зміни способу їх присудження: з твердого грошового розміру на частку від заробітку /доходу/ платника аліментів.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на протязі майже десяти років, а саме з 2007 року, розмір аліментів на утримання дитини вона не змінювала, їх розмір, на даний час межує з гарантованим прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку (30 %), що визначений державою. З підвищенням з 01.12.2016 року розміру прожиткового мінімуму, розмір аліментів на утримання дитини - 500 грн. в місяць буде менший ніж гарантовано державою, присудження аліментів у частці від заробітку призведе до збільшення їх розміру. Судом встановлено, що у відповідача окрім сина - ОСОБА_4 інших дітей та утриманців немає, за станом здоров'я відповідач працездатний, офіційно працює, має дві вищі освіти та освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Таким чином, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, або за рішенням суду.
Відповідно до ст. ст. 27 - 30 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 59 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. ст. 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Отже, з врахуванням вищенаведених обставин суд вважає, що в даному випадку є підстави для зміни розміру аліментів, оскільки відповідач інших осіб на утриманні немає, крім того, відповідач за станом здоров'я працездатний, а тому суд вважає за можливе визначити розмір аліментів у частці від заробітку /доходу/ відповідача, а саме: 1/3 частину.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
На підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 551 грн.20 коп.
Керуючись ст. ст. 180,181, 182, 183, 192 СК України, ст.ст.10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини шляхом зміни способу їх присудження - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановленого рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.02.2007 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, з твердої грошової суми у розмірі 500 гривень на 1/3 частину заробітку/доходу/ відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів проводити з дня набрання рішенням суду законної сили.
Виконавчий лист про стягнення аліментів по справі № 2-1974/2007, виданий Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відкликати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: О. Н. Борис