справа № 208/6064/16-к
№ провадження 1-кп/208/180/17
Іменем України
23 лютого 2017 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Мільковського району Камчатської області РФ, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, працюючого майстром цеху ТОВ «КМД Трейд», одружений, має на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
09.06.1997 року Павлоградським горсудом Дніпропетровської області за ст. 140 ч.3 КК України до позбавлення волі з конфіскацією майна, з випробуванням на 2 роки;
- 30.04.1999 року Павлоградським горсудом Дніпропетровської області за ст. 229-6 ч.1, 43 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;
- 18.05.2004 року Павлоградським міськсудом Дніпропетровської області за ст. 121 ч.2 КК України до 8 років позбавлення волі, який звільнився 20.07.2011 року умовно-достроково на 5 місяців 12 діб,
по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, -
ОСОБА_5 , 09.08.2016 року, приблизно о 08 годин 30 хвилин - у світлий час доби, керуючи технічно справним легковим автомобілем «ВАЗ 2101» державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 на праві приватної власності, здійснював рух по проспекту Гімназичному в м. Кам'янському, по автодорозі, що має по дві смуги руху в кожному напрямку, розділені горизонтальною білою суцільною горизонтальною дорожньою розміткою (п.1.1. Правил дорожнього руху України).
При русі в районі будинку №22 «б» по проспекту Гімназичному та при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, по якому здійснювали рух пішоходи, ОСОБА_5 , як водій механічного транспортного засобу, не маючи перешкод ні технічного, ні механічного характеру, повинен був зменшити швидкість руху, а при необхідності зупинитись, щоб пропустити пішоходів. Тобто, водієві ОСОБА_5 необхідно було діяти у відповідності з вимогами п. 18.1, 12.4, 12.9.б), 2.10. Правил дорожнього руху України, згідно яких:
- «п.18.1: Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
«п.2.10.: У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
- а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
- б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
- в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
- г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;
- ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
- д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;
- е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
В порушення вимог вищевказаних пунктів даних «Правил ...», ОСОБА_5 , як водій механічного транспортного засобу, не маючи перешкод ні технічного, ні механічного характеру, при необмеженій видимості і оглядовості, здійснюючи рух по сухому дорожньому покриттю проспекту Гімназичному в м. Кам'янське та наближаючись по лівій смузі руху до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходились пішоходи, проявляючи злочинну самовпевненість, швидкість свого руху не знизив, заходи гальмування своєчасно не застосував, внаслідок чого скоїв наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який разом зі своїм братом перетинали проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу, справа наліво відносно напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_5 .
Після скоєння ДТП, водій ОСОБА_5 , в порушення вимог п.2.10 Правил дорожнього руху України, після перевезення потерпілих до станції швидкої медичної допомоги по проспекту Гімназичному буд.22 в м. Кам'янське, де, висадивши із автомобілю малолітнього та неповнолітнього потерпілих, на місце дорожньо-транспортної пригоди не повернувся, сліди пригоди, а також положення транспортного засобу не зафіксував та втік, будучі у подальшому оголошеним у розшук.
В результаті даної ДТП, малолітньому пішоходу ОСОБА_9 , заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тупої травми тазу з переломом лонної та сідаліщної кісток обабіч з синцем в ділянці лівого кульшового суглобу, які відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних пошкоджень, як викликавши тривалий розлад здоров'я більш 21 дня.
Дії водія автомобілю «ВАЗ 2101» ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.18.1. Правил дорожнього руху України що знаходилося, з технічної точки зору, в прямому причинному зв'язку з настанням події даної пригоди.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю та пояснив суду, що 09.08.2016 року, керуючи автомобілем ВАЗ 2101, рухався по проспекту Пеліна у м. Кам'янському. Обігнавши мікроавтобус, з правої сторони дороги побачив на узбіччі двох хлопчиків, які начебто зупинились пропускаючи автотранспорт. Він пригальмував, а коли продовжив рух, ці два хлопця несподівано вибігли на дорогу та потрапили під колеса його автомобіля. Коли він вискочив з автомобіля, перехожі люди повідомили його, що поряд знаходиться станція швидкої медичної допомоги. Він не мешканець м. Кам'янського, тому поїхав у напрямку, що йому повідомили. Доїхавши до цієї станції, він спитав у хлопців, як вони себе почувають. Ті відповіли, що все гаразд. Він дав старшому хлопцю 700 гривень на не передбачувані витрати у лікарні, та сподівайсь, що можливі травми не є серйозними, поїхав за місцем мешкання у м. Дніпро. У той час він злякався, був в шоку, а тому не повернувся на місце пригоди, не залишив особистого координату, не викликав працівників поліції.
Не визнає позовні вимоги лікарні, так як допомагав потерпілому матеріально, виплативши йому 10 000 гривень. Моральну шкоду, визначену у позові потерпілого, визнає частково, на суму 5 000 гривень. Просить його суворо не карати.
Окрім визнання Домаш вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, вона також встановлена у судовому засіданні на підставі доказів, які були предметом дослідження:
- поясненнями свідка ОСОБА_10 , який пояснив суду, що потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є його синами. В той день ОСОБА_11 вів малолітнього брата в дитячий садок. На ОСОБА_13 діти попали під автомобіль, яким керував обвинувачений. Домаш довіз їх до автошколи, після чого втік. Аркадій на руках ніс ОСОБА_12 до лікарні. Як він та і дружина, дуже хвилювались, не знаходили собі місця. ОСОБА_12 був у депресивному стані, лежав на витяжці без руху, а він, знаходився поряд та спав на полу. Враховуючи, що діти по дорозі перетинають дві дороги з доволі інтенсивним рухом, вони з дружиною постійно інструктували їх про правила поведінки на дорозі. Подивившись відео з цього ДТП, може зазначити, що діти при перетинанні дороги просто розгубились.
- рапортом працівника поліції від 11.08.2016 року, згідно якого при проведенні розшукових заходів затримано ОСОБА_5 , який 09.08.2016 року скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_14 та ОСОБА_9 , після чого поїхав з місця пригоди (т.2 а.с. 7);
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, яким зафіксована обстановка на місці ДТП, схемою до протоколу, фототаблицею (т.2 а.с. 9-17);
- актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги, яким встановлено, що місцем пригоди є горизонтальна ділянка, без якихось відмінностей (т.2 а.с. 23);
- протоколом огляду транспортного засобу, яким встановлено, що ВАЗ 2101, яким керував обвинувачений, був технічно справним (т.2 а.с. 24-25);
- речовим доказом по справі - оптичним диском з відеозаписом ДТП на вулиці Пеліна у м. Кам'янському 09.08.2016 року, який проглянуто в судовому засіданні (т.2 а.с. 57-59);
- висновком авто - технічної експертизи № 21/10.1-77 від 12.09.2016 року, відповідно до якого, в умовах заданої дорожньої обстановки, водій Домаш повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.4, 12.9 - б, 18.1 ПДР України. В умовах ДТП водій Домаш мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода застосовуванням екстреного гальмування. Дії водії Домаш не відповідали вимогам ст. 18.1 ПДУ України, знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням події цієї пригоди (т.2 а.с. 64-66);
- висновком судово-медичної експертизи № 1118-Е від 19.09.2016 року, згідно якого у ОСОБА_9 встановлені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми тазу з переломами лонної та сідалішної кісток обабіч, з синцем в ділянці лівого кульшового суглобу, що відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як викликавши тривалий розлад здоров'я більше 21 дні. Пошкодження виникли внаслідок дії тупого предмету, предметів, або при ударі о подібні. Давність утворення ушкоджень може відповідати 09.08.2016 року (т.2 а.с. 69-70);
- речовим доказом по справі - автомобілем ВАЗ 2101 (т.2 а.с. 29-30)
Суд вважає, що вина обвинуваченого у судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його дії вірно кваліфіковані за ст. 286 ч.1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило заподіяння потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
З обвинувачення пред'явленого Домаш на досудовому слідстві, судом виключається наступне:
Зазначення у його діях начебто порушення п.12.4, 12.9 ПДУ України, де у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більш 60 км/год, судом виключається, так як перевищення цієї швидкості не ким не встановлена.
Також, як необґрунтовано заявлене, судом виключається з обвинувачення порушення Домаш ПДР України у вигляді
- негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
- увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки;
- не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
- до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки)
- вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу,
так як Домаш, відповідно до п. 2.10 ґ), відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, а його дії у вигляді залишення місця ДТП достатньо кваліфіковані досудовим слідством як не повернення на місце пригоди, його подальшій розшук.
Визнаючи висновки судово-автотехнічної експертизи, яким встановлена вина Домаш у вчиненні ДТП, суд зазначає, що після неодноразового перегляду відео фіксації цього ДТП, дії неповнолітніх пішоходів дійсно відповідають поясненням свідка ОСОБА_10 , обвинуваченого Домаш, у тому сенсі, що потерпілі діти дійсно розгубились на дорозі, та кинулись під машину. При цьому суд зважає на те, що водій транспортного засобу, у даному випадку водій Домаш, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен при необхідності зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, тим більш у випадку, коли пішоходи є неповнолітніми чи малолітніми особами.
З обвинувачення Домаш, як не перед умовлене чинним законодавством, судом також виключається зазначення травмування неповнолітнього ОСОБА_14 , якому відповідно до матеріалів справи не спричинено тілесних ушкоджень внаслідок події ДТП.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає визнання ним своєї провини, часткове відшкодування завданої злочином шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Визначаючи обвинуваченому міру покарання, суд виходить з ступеню його вини та наслідків що настали, враховує, що Домаш раніше судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні неповнолітню дитину, враховує обставини, що пом'якшують покарання Домаш, відсутність обставин, що його обтяжують, враховує принцип індивідуалізації покарання
Суд вважає, що подальше виправлення Домаш можливе шляхом призначення йому покарання у вигляді обмеження волі, з встановленням строку випробування.
На думку суду, система покарання, визначена КПК, КК України, іншими законодавчими актами має на меті насамперед виправлення обвинуваченого, а покарання яке визначається судом повинно бути спів розмірним тому злочину, який ним вчинено. Суд вважає, що визначене судом покарання цілком відповідає громадській небезпеці вчиненого Домаш діяння, є законним та справедливим.
Позбавлення права керування обвинуваченого транспортним засобом, як додаткове покарання, на думку суду є законним та справедливим..
Позовні вимоги медичного закладу, судом визнаються як законні, обґрунтовані, такими, що підлягають повному задоволенню.
Вимоги потерпілого, щодо стягнення матеріальної шкоди, не підтверджені належними доказами, про що зазначив і законний представник малолітнього потерпілого, допитаний у якості свідка, та не можуть бути задоволені. Матеріальна шкода у вигляді зриву контракту ОСОБА_10 у Польщі, через неможливість виїзду, внаслідок травмування сина, не може бути задоволена, так як ОСОБА_10 перебував в Україні під час дії цього контракту (08.12.2015 - 31.12.2016 років), а не виконував його.
Позовні вимоги потерпілого щодо стягнення моральної шкоди, на думку суду є достатньо обґрунтованими, такими, що підлягають повному задоволенню. З урахуванням принципу розумності та справедливості, суд вважає, що відшкодування моральної шкоди потерпілому зі сторони обвинуваченого дійсно буде відповідати стягненню з останнього 20 000 гривень. 10 000 гривень сплачених обвинуваченим в визначену суму не рахується, так як були витрачені саме на процес лікування малолітнього потерпілого.
Судові витрати по проведенню авто технічної експертизи, відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд -
ДОМАШ ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні пред'явленого обвинувачення за ст. 286 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний термін строком на 1 рік.
Згідно ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого протягом випробувального строку:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу з питань виконання кримінальних покарань та пробації;
- повідомляти орган з питань виконання кримінальних покарань та пробації про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтися до органу з питань виконання кримінальних покарань та пробації.
Цивільний позов потерпілого задовольнити частково, стягнувши на його користь з засудженого ОСОБА_5 , 20 000 гривень у якості відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовити.
Цивільний позов Комунального закладу «Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_5 задовольнити у повному обсязі, стягнувши з останнього на користь зазначеного комунального закладу 13 147 гривень 26 копійок витрат на лікування малолітнього потерпілого.
Стягнути з засудженого ОСОБА_5 витрати по проведенню авто технічної експертизи у сумі 1 650 гривень 75 копійок.
Речовий доказ - автомобіль, повернути власнику.
Міру забезпечення кримінального провадження відносно засудженого, до набрання вироком законної сили, залишити раніше обране, особисте зобов'язання.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, протягом 30 днів з дня його проголошення. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.
Вирок суду підлягає негайному врученні обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1