91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
27.10.09 Справа № 15/290пд
за позовом
Прокурора Марківського району в інтересах держави в особі Марківської районної ради , смт. Марківка Луганської області
до 1. Марківського комбінату комунальних підприємств , смт. Марківка Луганської області
2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , смт. Марківка Луганської області
про визнання договору оренди недійсним
Суддя Пономаренко Є.Ю.
за участю:
від заявника - Шидлаускас П.В., прокурор, посвідчення № 129 від 09.10.06;
від позивача - представник не прибув;
від І-го відповідача - Нікітенко О.Ф., юрист, довіреність № б/н від 09.10.09;
від ІІ-го відповідача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Марківським РВ УМВС України в Луганській області від 12.07.02.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: заявлено вимоги про визнання недійсним договору оренди майна від 01.08.07, укладеного між відповідачами у справі, та зобов'язання другого відповідача повернути першому відповідачу передане за договором оренди від 01.08.07 майно -підвальне приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1
Позов мотивовано тим, що уповноважений Марківською районною радою Марківський комбінат комунальних підприємств 01.08.2007 р. уклав договір оренди комунального майна з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 з порушенням вимог діючого законодавства, а саме ч. 1 ст. 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», тобто без проведення конкурсу.
Прокурор в судовому засіданні надав пояснення за якими підтримав позов та просить визнати договір оренди майна від 01.08.07, укладений між Марківським комбінатом комунальних підприємств та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, недійсним та зобов'язати другого відповідача повернути першому відповідачу передане за договором оренди від 01.08.07 майно -підвальне приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1
Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник першого відповідача надав пояснення відповідно до відзиву на позовну заяву, де, зокрема, вказано, що оскаржуваний договір оренди укладено без проведення конкурсу.
Другий відповідач надав пояснення, наведені у запереченні проти позову, за яким просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши учасників судового процесу, суд, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши наявні доводи та надані до матеріалів справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Між Марківським комбінатом комунальних підприємств, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, 01.08.2007р. укладено договір оренди комунальної нерухомості №8.
Об'єкт оренди за вказаним договором -підвальне приміщення площею 179 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить до комунальної власності, передано орендодавцем орендарю за актом приймання-передачі основних засобів в оренду від 01.08.2007 р.
Вказаний договір оренди комунального майна укладено без проведення конкурсу. Дані обставини підтверджуються листом Марківського комбінату комунальних підприємств від 28.08.2007р. №190, його відзивом на позовну заяву та запереченням проти позову відповідача.
Статтею 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» установлено, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, в 2007 році орендодавці державного та комунального майна мали право передавати в оренду майно виключно на конкурсних засадах. При цьому, ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»не містить жодного винятку з цього правила.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
У зв'язку з допущеними при передачі в оренду порушеннями вимог ст. 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»оскаржуваний договір оренди суперечить вказаним вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсним.
Доводи відповідача про безпідставність твердження прокурора про завдання шкоди державним інтересам судом відхиляються з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту.
У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.99 зазначено, що у контексті пункту 2 статті 121 Конституції України аналіз положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України свідчить, що частина перша цієї статті визначає коло осіб, в тому числі прокурорів та їх заступників, за позовними заявами яких арбітражний суд порушує справи, а частина друга встановлює вимоги до змісту позовної заяви, зокрема зазначення в ній органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Для вирішення справи суттєвим вбачається з'ясування поняття "інтереси держави". У процесі дослідження встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо .
Слід зазначити, що згідно з частиною третьої статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру»звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб є лише однією з форм такого представництва.
Також, в п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.99 зазначено наступне:
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Такі випадки передбачені статтею 33 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) та статтею 29 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) (пред'явлення цивільного позову в інтересах держави або громадянина про відшкодування збитків, заподіяних злочином), частиною четвертою статті 136 Кодексу законів про працю України (322-08) (звернення до суду із заявою про стягнення заподіяної матеріальної шкоди з керівників підприємств, установ та організацій), статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) (здійснення в суді захисту прав і законних інтересів громадян, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права), статтями 70, 71, 75, 76, 119, 121, 125, 153 Кодексу про шлюб та сім'ю України (2006-07), статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (порушення справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до арбітражного суду в інтересах держави) тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Далі в Рішенні Конституційного суду України вказується на те, що "інтереси держави" є оціночним поняттям.
У даному випадку інтереси Держави полягають у діях, спрямованих на забезпечення виконання положень ст. 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Закріплення норми про те, що передача в оренду державного та комунального майна виключно на конкурсних засадах впливає на захист як суто економічних інтересів держави, так і інтересів держави, пов'язаних з недопущенням корупційних проявів з боку посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування, пов'язаних з передачею певного державного чи комунального майна певній особі.
Згідно п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. під поняттям органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах /щодо ст. 2 ГПК України/, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
Визначений прокурором позивач є органом місцевого самоврядування, згідно ст.ст. 1, 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якому підпорядкований Марківський комбінат комунальних підприємств (орендодавець за оскаржуваним договором), про що вказано у п. 1.2. статуту останнього.
Відхиляються судом і доводи відповідача про те, що в момент укладення договору №8 від 01.08.2007 р. сторонами було дотримано приписів ст. 203 ЦК України, і отже відсутні підстави для визнання договору оренди недійсним.
В момент укладення оскаржуваного договору були порушені вимоги законодавства, оскільки укладення договору могло відбутися лише на підставі результатів конкурсу, який не проводився взагалі, про що вже зазначалося вище у даному рішенні .
Крім того, є хибною позиція про те, що при не проведенні конкурсу, коли його проведення є обов'язковою передумовою укладення договору, зміст договору відповідає вимогам законодавства.
У даному випадку весь зміст договору суперечить законодавству, адже складення та підписання договору могло відбутися після проведення конкурсу на підставі рішення конкурсної комісії. У зв'язку з тим, що конкурс не проводився, договір не міг укладатися взагалі, а якщо таке відбулось, то укладення договору є незаконним (порушена ст. 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»), та відповідно весь зміст такого правочину є викладеним з порушенням вказаної норми.
Крім того, слід зазначити наступне. Оголошення про проведення конкурсу має містити умови конкурсу. Критеріями визначення переможця можуть бути максимальний розмір орендної плати та інші умови конкурсу.
За результатами конкурсу комісією складається протокол та з переможцем конкурсу орендодавець укладає договір оренди. До умов договору оренди включаються орендна плата в розмірі, запропонованому переможцем конкурсу , та інші пропозиції переможця конкурсу .
Отже, розмір орендної плати, що є істотною умовою договору оренди, та інші умови включаються до договору оренди лише у суворій відповідності з протоколом конкурсної комісії з визначення переможця конкурсу.
Так, умови договору суперечать ст. 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», оскільки визначені не відповідно до результатів конкурсу.
Знаходження підприємства орендодавця в тяжкому фінансовому стані та відсутність коштів на публічне оголошення конкурсу, про що вказано у відзиві Марківського ККП, не є підставою нехтування вимогами Закону.
Орендар теж повинен був знати про те, що він може отримати в оренду спірне майно виключно на підставі результатів конкурсу.
Незнання норми ст. 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»як з боку орендодавця, так і збоку орендаря не впливає на наслідки незаконного укладення договору оренди та відповідно на результат розгляду даного спору.
Здійснення орендарем до укладення оскаржуваного договору оренди реконструкції приміщення не впливає на необхідність застосування імперативної за своїм змістом норми ст. 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»та наслідки недотримання даної норми.
На підставі вищевикладеного, позовна вимога про визнання недійсним договору оренди підлягає задоволенню. При цьому, дія договору припиняється на майбутнє.
При визнанні недійсними договорів оренди двостороння реституція не проводиться з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 207 Господарського кодексу України, у разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює в разі його недійсності проведення між сторонами реституції, так як використання майна - "річ" безповоротна, і відновити сторони в первісне положення практично неможливо.
Тому, такий договір повинен визнаватися недійсним і припинятися на майбутнє, а реституція не повинна проводитися. При цьому, зазначення в резолютивній частині рішення про припинення дії договору оренди на майбутнє є процесуально неправильним, оскільки законодавство не зобов'язує суд зазначати в резолютивній частині рішення момент, з якого правочин визнається недійсним та про припинення дії на майбутнє (коли про це не вказано в предметі позову). Тому, цілком достатньо, коли наслідки недійсності договору оренди сторони визначають згідно чинного законодавства, та відповідний висновок міститься в мотивувальній частині судового рішення.
Така ж правова позиція про непроведення судом реституції за договорами оренди наведена у постанові Верховного суду України від 13.01.2004 по справі N7/85/4/68-81, п. 3.2. Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»та постановах Вищого господарського суду України від 31 серпня 2006 року по справі № 1/475пд, від 15 червня 2006 р. по справі № 20-4/244-1/015, від 02 жовтня 2008 р. №16/8, та ін.
У зв'язку тим, що оскаржуваний договір оренди, на підставі якого відповідач користався майном, є недійсним, у відповідача відсутні належні правові підстави користування спірним майном. Користування орендарем спірним майном підтверджується актом приймання-передачі від 01.08.2007р. та не спростовано сторонами.
Тому, друга позовна вимога про повернення об'єкту оренди орендодавцю також підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів порівну, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій обох сторін - допущених при укладенні договору оренди порушень законодавства: по 42 грн. 50 коп. державного мита та по 118 грн. зі сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та стягуються у доход державного бюджету.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні учасників судового процесу оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір оренди комунальної нерухомості від 01.08.2007 р. № 8, укладений між Марківським комбінатом комунальних підприємств та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
3. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, повернути на користь Марківського комбінату комунальних підприємств, смт. Марківка Луганської області, пл. Жовтнева, б. 13, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03339590, передане за договором оренди від 01.08.2007 р. № 8 майно -підвальне приміщення, яке розташоване за адресою: смт. Марківка Луганської області, пров. Південний, 5.
4. Стягнути з Марківського комбінату комунальних підприємств, смт. Марківка Луганської області, пл. Жовтнева, б. 13, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03339590, у доход:
- державного бюджету України рахунок 31118095700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 42 грн. 50 коп. видати наказ органу Державної податкової інспекції;
- державного бюджету України, рахунок 31211259700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. Видати наказ органу державної виконавчої служби.
5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у доход:
- державного бюджету України рахунок 31118095700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 42 грн. 50 коп. видати наказ органу Державної податкової інспекції;
- державного бюджету України, рахунок 31211259700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. Видати наказ органу державної виконавчої служби.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 02.11.2009 р.
Суддя Є.Ю. Пономаренко