91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
26.10.09 Справа № 16/242
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ
до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Флінт", с. Дякове Антрацитівського району Луганської області
про стягнення 208 866 грн. 51 коп.
Суддя Шеліхіна Р.М.
секретар судового засідання Маценко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача - Кравченко В.П., дов. від 12.05.09. №894,
від відповідача - представник не прибув,
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 17.03.06. № 010/11-48/01ГУ/3, укладеним сторонами по справі в межах генеральної кредитної угоди від 31.01.06. №010/11-48/01ГУ, у розмірі 208 866 грн. 51 коп., а саме: заборгованість за кредитом у суму 185000грн., заборгованість за процентами у сумі 2351,66грн., пеня за порушення строків оплати суми кредиту у сумі 21472,33грн. за період з 01.02.09. по 30.07.09., пеня за несвоєчасне погашення процентів у сумі 42,52грн. з 01.07.09. по 30.07.09.
Відповідач протягом розгляду справи -з 14.09.09. по 26.10.09. - не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні, не надав суду витребуванні документи та не використав свого права на захист, про причини неявки до суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання відповідача було повідомлено належним чином. Ухвалою від 05.10.09. явка представника відповідача не була визнана обов'язковою. Відповідно до вимог ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявним в ній матеріалами.
Між сторонами у справі укладено кредитний договір 17.03.06. № 010/11-48/01ГУ/3, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 250000грн. з відсотковою ставкою у розмірі 16% річних зі строком повернення до 30.01.09. Додатками до даного договору сторони домовились про збільшення позики до 500000грн. та погашення боргу у відповідності до графіку платежів (додаткова угода №2, а.с.19), починаючи з 30.12.07. і до 30.01.09.
На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачеві кредит на суму 500000грн., сплативши грошові кошти на банківський рахунок відповідача згідно умов договору, що підтверджено, меморіальними ордерами від 13.04.06. №4154 та від 06.05.06. №4459 про переказ грошей клієнту на суму 500000грн., довідками про рух та використання грошової суми з рахунків відповідача.
В порушення прийнятих на себе обов'язків позичальник (відповідач) не повернув у встановлений кредитним договором та графіком погашення кредиту строк позику, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить суд стягнути з відповідача борг по кредиту в сумі 185000грн., заборгованість за процентами у сумі 2351,66грн.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошового обов'язку по поверненню позики та відсотків за користування позикою, до стягнення заявлено пеню за кредитом у сумі 21472,33грн. за період з 01.02.09. по 30.07.09., пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 42,52грн. з 01.07.09. по 30.07.09.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з вимогами ст..526 ЦК України відповідач не має права відмовлятися від виконання умов укладеного з позивачем кредитного договору 17.03.06. № 010/11-48/01ГУ/3, на підставі якого відповідач зобов'язаний повернути позику у відповідності до умов кредитного договору. Умови укладеного договору є обов'язковими для відповідача і відповідач повинен повернути позивачу кредит у повному обсязі та сплатити відсотки за користування кредитом, у відповідності до вимог закону і укладеного договору.
Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором про надання кредиту від 17.03.06. № 010/11-48/01ГУ/3, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем повернення позики, і зобов'язань по сплаті відсотків, відповідно до ч.1ст.530 ЦК України -визначено строк права вимоги у позивача.
Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.
Матеріалами справи підтверджено належним чином факт надання відповідачу кредиту за кредитним договором на суму 500000грн. і заборгованість у розмірі боргу за кредитом - 185000грн., заборгованість за процентами у сумі 2351,66грн.
При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов'язки перед позивачем по поверненню позики, сплаті відсотків по кредиту, чим порушив умови укладеного з позивачем кредитного договору і вимоги закону.
Правилами ст.ст. 526,629,1054 Цивільного кодексу України і умовами кредитного договору встановлено обов'язок відповідача виконувати укладений договір та додатки до договору належним чином і обов'язок позичальника (відповідач) відповідати перед кредитором (позивачем) у тому ж обсязі, що і надано кредит, включаючи сплату основного боргу, процентів, тобто, обов'язок сплатити позику і проценти закон покладає на відповідача. Відсотки за кредитом є основним боргом по кредитному договору.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, позовні вимоги відповідають умовам укладеного сторонами договору і закону, а відтак - з відповідача слід стягнути борг по кредиту в сумі 185000грн., заборгованість за процентами у сумі 2351,66грн.
За порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, у позивача виникає право на вимогу неустойки на підставі норм ст.ст.230-232 ГК України.
Вимоги позову в частині заявленої до стягнення пені за несвоєчасну сплату позики та відсотків по кредиту слід задовольнити, оскільки дані вимоги цілком обґрунтовані умовами укладеного сторонами кредитного договору, яким встановлено обов'язок відповідача сплатити позивачеві неустойку у вигляді пені за несплату позики та відсотків за користування кредитом (пункт 10.2) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення грошового зобов'язання. Дана вимога також цілком відповідає вимогам закону -ст.232 ГК України, якою встановлено обов'язок боржника (відповідача) сплатити неустойку у разі порушення грошового зобов'язання.
За таких підстав, позов слід задовольнити повністю і стягнути з відповідача заборгованість за кредитом 185000грн., заборгованість за процентами у сумі 2351,66грн., пеню за порушення строків оплати позики в сумі 21472,33грн. за період з 01.02.09. по 30.07.09., пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 42,52грн. з 01.07.09. по 30.07.09.
У відповідності до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст.173,193,232 ГК України, ст.ст.1048,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,44-49,75,82,84,85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Флінт", с. Дякове Антрацитівського району Луганської області, вул. ім. Андрухаєва, 4, ід. код 31255966 на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, вул. «Лєскова», 9, ід. код 14305909 в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ заборгованість за кредитом у сумі 185000грн., борг по відсотках в сумі 2351,66грн., пеню за порушення строків оплати суми кредиту у сумі 21472,33грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 42,52грн., державне мито в сумі 2088,67грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. Видати наказ.
Рішення підписане 30.10.09.
Суддя Р. Шеліхіна