"02" березня 2017 р.Справа № 915/1180/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів С.В. Таран, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання - А.В.Земляк,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: Г.П. Стоянова,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.01.2017р.
у справі №915/1180/15
за позовом ОСОБА_3
до Товариства з додатковою відповідальністю "Зоря Інгулу"
про стягнення вартості частки у майні підприємства в розмірі 470 353 грн.,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Зоря Інгулу" та з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просив стягнути з відповідача вартість частки у майні підприємства в розмірі 470 353 грн. Позов обґрунтований ч.1 ст. 54, ч.2 ст. 64 ЗУ "Про господарські товариства", ч.1 ст.66, ст. 139 Господарського кодексу України та мотивований тим, що позивач був учасником товариства з часткою у майні 1.152 %, яка становить 51900,00 грн. Після виходу позивача зі складу учасників товариства відповідач перерахував позивачу вартість його частки у товаристві в сумі 34766грн. Проте, позивачу після ознайомлення зі звітом про фінансовий стан ТзДВ "Зоря Інгулу" станом на 31.12.2014р. стало відомо, що баланс товариства складає 43 817 000 грн., отже, на думку позивача, розмір його частки в майні товариства становить 504 771 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем склала 470 353 грн.
Відповідач у відзиві на позов просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що перерахував позивачу належну йому частку у майні товариства в сумі 34 418 34 грн., а тому вимога про стягнення 470 353 грн. є необґрунтованою.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.04.2016р. у справі призначалася судова економічна експертиза.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.01.2017р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Зоря Інгулу" на користь ОСОБА_3 вартість частки у майні Товариства з додатковою відповідальністю "Зоря Інгулу" в сумі 15 818 грн. 32 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В рішенні суд зазначив, що розмір частки позивача у статутному капіталі товариства складає 1,152 %, а вартість майна ТзДВ "Зоря Інгулу" - 4 391 000,00 грн., отже, вартість частки ОСОБА_3 у майні ТзДВ "Зоря Інгулу" станом на 08.05.2014р. становить 50 584,32 грн. (4 391 000,00 грн. * 1,152%). Суд також зазначив, що позивач при здійсненні розрахунків допустив арифметичну помилку, так як не оспорює вартість майна ТзДВ "Зоря Інгулу" в сумі 4 391 000,00 грн., проте вважає, що його частка становить 504 771 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого господарського суду від 18.01.2017р. скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі позивач зазначив, що в рішенні суд послався на висновок експерта, проте, експертом не досліджувалася фінансова документація товариства, а звіт про ринкову вартість частки позивача в майні товариства виконаний 12.07.2016р. До звіту не додано первинну фінансову документацію. Ні звіт, ні висновок експерта не містять будь-якого обґрунтування, чому при вартості чистих активів товариства 4 381 700,00 грн. ринкова вартість об'єкта склала 4 391 000,00 грн., а вартість частки позивача 1.152%-50 584 грн. Нормами матеріального права не передбачено визначення вартості частки учасника у майні підприємства виходячи з ринкової вартості об'єкта.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Відповідно до статуту, затвердженого протоколом №2 загальних зборів засновників від 18.07.2013р. та зареєстрованого реєстраційною службою Баштанського районного управління юстиції 06.08.2013р., Товариство з додатковою відповідальністю "Зоря Інгулу" створене на базі міжколгоспного садівничого підприємства "Зоря Інгулу", що реорганізувалося спочатку в закрите акціонерне сільськогосподарське товариство "Зоря Інгулу", а потім - в Товариство з додатковою відповідальністю.
Товариство є правонаступником майна, а також прав та обов'язків закритого акціонерного сільськогосподарського товариства "Зоря Ігнулу" у частині передавального акту станом на 14.07.2011р.
Товариство створене відповідно до рішення загальних (установчих) зборів засновників (учасників) (протокол №1 від 30.07.2011р.) та діє відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ЗУ "Про господарські товариства" та інших законодавчих актів України, та цього Статуту (п.1.1. статуту).
Відповідно до п. 1.2. статуту засновниками (первинними учасниками) товариства є фізичні та юридичні особи, що поіменовані у Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього Статуту.
Товариство є юридичною особою, створеною у формі товариства з додатковою відповідальністю згідно із законодавством України. Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації (п. 1.3).
Згідно з п. 1.5. статуту товариство відповідає по своїх зобов'язаннях усім належним йому майном. Учасники товариства відповідають по його зобов'язаннях своїми внесками, фактично внесеними до статутного капіталу, та додатковою відповідальністю учасників у розмірі 1,0 % від внеску кожного учасника до статутного капіталу товариства.
Умовами п. 2.1. статуту визначено, що для забезпечення діяльності товариства створюється статутний капітал за рахунок внесків учасників. Розмір статутного капіталу товариства складає: 4 504 282 грн. Статутний капітал поділено на частки, які певним чином розподіляються між учасниками товариства. вкладом до статутного капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку. Порядок оцінки вкладів визначається згідно із законодавством України та затверджується Наглядовою радою.
Кожний з учасників товариства має право, зокрема, здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства в порядку, встановленому чинним законодавством та статутом (п. 4.1.).
Відповідно до умов п.4.8. статуту учасник, який виходить з товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі товариства. Вартість частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, затверджується Наглядовою радою товариства згідно з діючим законодавством України. Виплата здійснюється після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, та в строк до 12 місяців з дня виходу.
Вищим керівним органом товариства є загальні збори учасників товариства, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників (п. 6.1.).
Згідно з додатком №1 до статуту товариства "перелік до складу засновників (учасників) ТзДВ "Зоря Інгулу" та розподіл часток у статутному капіталі між засновниками (учасниками)" розмір частки ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства склав 1,152%.
Протоколом №1 від 05.08.2011р. спільного засідання Наглядової ради та директора ТзДВ "Зоря Інгулу" вирішено затвердити порядок оцінки вкладів учасників товариства шляхом проведення їх оцінки кожного строку, протягом якого вона дійсна на підставі ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.
14.02.2014р. позивач звернувся з нотаріально посвідченою заявою до відповідача про добровільний вихід зі складу учасників ТзДВ "Зоря Інгулу" (т.1 а.с. 10).
Рішенням загальних зборів від 08.05.2014р., оформленим протоколом №2, ОСОБА_3 виведено зі складу учасників ТзДВ "Зоря Інгулу", вирішено виплатити позивачу вартість його частки у товаристві у розмірі 34766 грн., яка становить 1,152% від загальної кількості голосів, у строк не пізніше 14.02.2015р. Вартість частки у майні була визначена згідно з висновком оцінки майна, виконаної ТОВ "Незалежний центр оцінки, експертизи та аналітики "Пи Кан", станом на дату подання відповідної заяви-на 01.11.2013р. (т.1 а.с.29-31).
16.07.2014р. відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 34 418, 34 грн. (т.1 а.с. 17).
Позивач, не погодившись з виплаченою сумою його частки в майні товариства, звернувся до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч.4 ст. 151 Цивільного кодексу України до товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положення цього Кодексу про товариство з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом
Відповідно до ч. 1,2 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
Статтею 54 ЗУ "Про господарські товариства" визначено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Згідно з листом Міністерства юстиції України №Х-11-19 від 28.07.2004р. "Щодо визначення вартості майна товариства з обмеженою відповідальністю у разі виходу з його складу учасників" визначення вартості майна товариства можливе і шляхом проведення його оцінки.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Статтею 7 вказаного Закону визначено випадки проведення оцінки майна. Так, оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї із сторін угоди та за згодою сторін. Законом передбачено випадки, в яких проведення оцінки майна є обов'язковим, і серед них не передбачено проведення оцінки майна у разі виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю.
Пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008р. №13 роз'яснено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з товариства з обмеженою відповідальністю (товариства з додатковою відповідальністю), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.
За даними звіту про оцінку майна, майнового права учасників ТзДВ «Зоря Інгулу» №447-07-16 від 12.07.2016р., складеного ПП "Тасадор" на замовлення відповідача, ринкова вартість об'єкту оцінки станом на 08.05.2014р. склала 4391 000,00 грн. (т.2 а.с.33-73).
ПП "Тасадор" є суб'єктом оціночної діяльності на підставі сертифікату №428/15 від 25.03.15р., виданого Фондом Державного майна України.
Ухвалою місцевого господарського суду від 06.04.2016р. було призначено економічну експертизу.
За висновком судово-економічної експертизи від 30.11.2016р. №1916/1917 експерт підтвердив, що вартість частки ОСОБА_3 станом на 08.05.14р. складає 50 584,32 грн.
Таким чином, враховуючи, що вартість майна товариства станом на 08.05.2014р. склала в загальній сумі 4391000,00 грн., частка ОСОБА_3 у майні ТзДВ «Зоря Інгулу» станом на 08.05.2014р. складає 50 584,32 грн. (4 391 000,00 грн. * 1,152%).
Так як відповідач частково сплатив позивачу його частку в майні товариства в сумі 34 766 грн. 00 коп., місцевий господарський суд на підставі висновку експерта та звіту ПП "Тасадор" задовольнив позов частково і стягнув з відповідача 15 818,32 грн. (50 584,32грн. -3 766 грн.).
Як вбачається з доводів, викладених в апеляційній скарзі, позивач не погоджується з висновком судово-економічної експертизи та зі звітом ПП "Тасадор", проте будь-яких доказів, які спростовують ці висновки не надав.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтвердив, що суму позову він розрахував, виходячи тільки із даних балансу на початок 2014р.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
Керуючись ст.ст. 99,103, 105 Господарського процесуального кодексу
України, суд -
постановив:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 18.01.2017р. у справі №915/1180/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови складено 06.03.2017
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя С.В. Таран
Суддя В.Б. Туренко